Ухвала суду № 41487026, 13.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

провадження № 22ц/790/7467/14 Головуючий 1 інст. - ОСОБА_6.

Справа № 643/14151/14-ц Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Котелевець А.В.,

Кіпенка І.С.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, в якому просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 0304/0408/65-001 від 09.04.2008 року, яка станом на 08.07.2014 року становить 469 015,30 грн., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль: тип ТЗ: легковий седан; марка: Ford, модель: Mondeo, номер кузова: НОМЕР_5, держ.реєстр. № НОМЕР_1, який на праві власності належить відповідачу ОСОБА_4, вартість якого, згідно договору застави, складає 213 700.00 грн.

Водночас з позовом позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт, вилучити у боржника та передати на зберігання ОСОБА_5 (ІПН: НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_6, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05.12.2008 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1. м. Київ) предмет застави (вище зазначений автомобіль), посилаючись на те, що таке ставлення відповідачів до виконання умов договору дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року заяву про забезпечення позову ТОВ «Вердикт Фінанс» - задоволено.

Накладено арешт, вилучено та передано на зберігання ОСОБА_5 (ІПН: НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_6, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05.12.2008 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1. м. Київ) предмет застави, а саме - автомобіль: тип ТЗ: легковий седан; марка: Ford, модель: Mondeo, номер кузова: НОМЕР_5, держ.реєстр. № НОМЕР_1, який на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2, вартість якого, згідно договору застави, складає 213 700.00 грн. (ідентифікаційний № НОМЕР_3, мешкає: АДРЕСА_2, м. Дніпропетровськ, 49000) та знаходиться у нього або у інших осіб.

З такою ухвалою суду не погодився ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції, відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову; прийняти окрему ухвалу щодо факту порушення суддею Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_6. присяги судді при прийнятті ухвали про забезпечення позову від 24 вересня 2014 року.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту, вилучення та передачі на зберігання ОСОБА_5 предмету застави, суд першої інстанції виходив із співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, а також з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно вимог ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що предметом позову по справі є стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованість за кредитним договором, а також в рахунок погашення заборгованості за договором звернути стягнення на предмет застави: автомобіль типу ТЗ, легковий седан, марка: Ford Mondeo, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4, вартість якого згідно договору застави складала 213 700 грн., що на праві власності належить ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля позивачу з укладенням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям ТЗ з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з позовною заявою, позовним вимогам.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами дійсно виник спір про право. Висновок суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду є правильним, проте, необґрунтовано обраний спосіб забезпечення позову.

Закон, передбачаючи такий вид (спосіб) забезпечення позову, як накладення арешту на майно (п. 1 частини першої ст. 152 ЦПК України), поряд з цим передбачає також самостійним способом забезпечення позову передачу речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (п. 7 частини першої ст. 152 ЦПК України), що фактично є нічим іншим, як обмеженням права користування спірним майном.

Таким чином, із викладеного випливає, що п. 1 частини першої ст. 152 ЦПК України має стосуватися арешту без передачі речі іншій особі, тобто без позбавлення відповідача права володіння і користування майном. А отже, в цьому випадку йде мова про арешт майна шляхом заборони його відчуження.

Забезпечивши позов шляхом вилучення у відповідача автомобіля і передачі його на відповідальне зберігання ОСОБА_5, суд фактично вирішив спір по суті, оскільки про це йшлося в позовних вимогах позивача.

Наявні підстави для скасування ухвали судді, так як забезпечуючи позов, суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права, ураховуючи, що вказаний вид забезпечення позову, який просив застосувати позивач, співпадає з його позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги частково підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.303, 304, ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.313,314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити відчуження автомобіля Ford Mondeo, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4, який на праві власності належить ОСОБА_4.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженні у справі.

Головуючий -

Судді: