Ухвала суду № 41485301, 20.11.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2481/13-ц

Провадження № 22-ц/779/2387/2014

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів: Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.

секретаря Мельник О.В.

за участю: апелянта ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2014 року про виправлення описки в ухвалі Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2014 року про огляд доказів за їх місцезнаходженням,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2014 року внесено виправлення в ухвалу Тисменицького районного суду від 22.10.2014 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про огляд доказів за їх місцезнаходженням.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що виходячи вимог ст.219 ЦПК України та п. 19. Постанови пленуму ВСУ «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року, в суду першої інстанції не було підстав для виправлення описки в ухвалі Тисменицького районного суду від 22.10.2014 року про огляд речових доказів за їх місцезнаходженням.

Крім цього, суд не повідомив її про засідання щодо виправлення описки.

У зв'язку з цим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_2 просила скасувати, постановити нову ухвалу, якою залишити без змін ухвалу суду про відмову в огляді доказів за їх місцезнаходженням.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_3- ОСОБА_4 вважає , що підстав для задоволення скарги немає, оскільки ухвала суду про огляд доказів за їх місцезнаходженням, оскарженню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, пояснення представника ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Судом встановлено, що ухвалою Тисменицького районного суду від 22.10.2014 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про огляд речових доказів за їх місцезнаходженням.

Судом також встановлено, що 22.10.2014 року суд першої інстанції постановив ухвалу, якою з власної ініціативи, шляхом виправлення описки вніс зміни до цієї ухвали, а саме: висновок, «що гостьовий будинок по АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_3» виправив на «гостьовий будинок по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом».

На переконання колегії суддів Апеляційного суду вказуючи на визначення правового статусу спірного майна , суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що таке є опискою в розумінні ст. 219 ЦПК України. Більше того, виправлена судом описка, стосується мотивувальної частини ухвали, що в свою чергу не впливає на правильність розуміння ухвали і подальше формування справи, тому необхідності виправляти допущену на думку суду так звану описку, не було.

Крім цього, питання виправлення описки в порушення ч.ч. 3 та 4 ст. 219 ЦПК України вирішено суддею не в судовому засіданні, а одноособово, без повідомлення сторін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування постановленої суддею ухвали.

Керуючись ст.ст.307, 312, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2014 року про виправлення описки скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді : В.А. Девляшевський

А.Ю. Малєєв