Ухвала суду № 41480380, 18.11.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 162/799/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Труш В.О. Провадження № 22-ц/773/1740/14 Категорія: 2 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М. М.,

суддів - Мудренко Л.І., Осіпука В.В.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кононенка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Любешівської селищної ради, приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Стохід" про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності, визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, за апеляційною скаргою відповідача приватного акціонерного товариства "Стохід" на ухвалу Любешівського районного суду від 15 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Любешівського районного суду від 15 жовтня 2014 року заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на будинок по АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ПрАТ «Стохід».

Заборонено ПрАТ «Стохід» вчиняти будь-які дії щодо будинку по АДРЕСА_1, в тому числі передавати у користування чи володіння іншим особам, що можуть призвести до його пошкодження, зменшення вартості або відчуження.

В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Стохід», покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі.

Такий висновок суду відповідає нормам процесуального права та обставинам справи.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанова) передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі існує спір щодо права власності на будинок по АДРЕСА_1. Позивачем ОСОБА_3 в заяві про забезпечення позову зазначено причини у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та надано відповідні докази, а тому, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали не врахував прав ПрАТ «Стохід» щодо використання спірного приміщення в процесі господарської діяльності та жодним чином не забезпечив гарантій щодо використання приміщення за його цільовим призначенням в процесі діяльності є безпідставними, оскільки застосовані судом заходи забезпечення позову безпосередньо спрямовані на забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і вони ніяким чином не обмежують прав ПрАТ «Стохід» що стосуються господарської діяльності.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності до норм процесуального права. Підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача приватного акціонерного товариства "Стохід" відхилити.

Ухвалу Любешівського районного суду від 15 жовтня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: