Ухвала суду № 41480160, 18.11.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9843/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/1716/14 Категорія: 30 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М. М.,

суддів - Мудренко Л.І., Осіпука В.В.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю: представника позивача - Бойчук Г.О.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом садівничого товариства (далі - СТ) «Коршів» Луцького району до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, за апеляційною скаргою позивача на рішення Луцького міськрайонного суду від 10 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 10 жовтня 2014 року в задоволенні позову СТ «Коршів» Луцького району відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач СТ «Коршів» Луцького району, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували те, що в результаті дій відповідача ОСОБА_3 по втручанню в водопровідну мережу стався значний витік води, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що підстави для відшкодування майнової шкоди відсутні.

Висновки суду відповідають встановленим в справі обставинам та нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 була членом СТ «Коршів» та 13 травня 2012 року на підставі поданої заяви добровільно припинила своє членство в товаристві. Відповідач є власником земельних ділянок №№ НОМЕР_1, які знаходяться на території СТ «Коршів».

30.04.2013 року та 01.05.2013 року членами комісії СТ «Коршів» було виявлено самовільне підключення відповідачем ОСОБА_3 в існуючу мережу водопроводу з порушенням технічних норм на вказаних земельних ділянках, внаслідок чого утворився витік води об'ємом 20 м. куб. на територію товариства, про що складено відповідні акти (а.с.3-5).

У зв'язку з цим СТ «Коршів» звернулося з скаргою до Луцького РВ УМВС України у Волинській області та до прокуратури в Луцького району, однак 11.05.2012 року постановою Луцького РВ УМВС України в порушенні кримінальної справи відмовлено (а.с.22).

Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із послідуючими змінами) роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Для відшкодування шкоди позивачу необхідно довести у сукупності неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв'язок між неправомірною поведінкою відповідача та шкодою, наявність вини відповідача у завданні шкоди.

У відповідності до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Однак, позивачем будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження наявності шкоди у заявленому ним розмірі та заподіянні її з вини відповідачки не надано.

Наявний в матеріалах справи акт, складений 20 травня 2014 року членами садівничого товариства «Коршів», про витрачені кошти в розмірі 6604,70 грн. у зв'язку з ліквідацією наслідків незаконного врізання відповідачкою в існуючу мережу водогону названого товариства не є допустимим доказом розміру шкоди, оскільки такі витрати товариства, яке є юридичною особою, мають підтверджуватись належними бухгалтерськими документами (актами виконаних робіт, товарними накладними, платіжними дорученнями, видатковими касовими чеками тощо).

Оскільки позивач не надав суду вказаних допустимих доказів на підтвердження розміру шкоди, суд обґрунтовано відмовив у позові за його недоведеністю.

Надані позивачем чек та кошторис АСПВ з витратами на матеріали, комплектуючі, демонтажні і монтажні роботи, транспортні витрати не підтверджують факту виконання і оплати вказаних у цьому кошторисі робіт та витрати зазначених в цих документах матеріалів на ліквідацію наслідків дій відповідачки з приводу незаконного підключення до водогону товариства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду, були предметом розгляду в суді першої інстанції і висновків суду, викладених в рішенні, вони не спростовують.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача садівничого товариства «Коршів» Луцького району відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 10 жовтня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: