Постанова № 41479199, 11.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1873/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

11 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

за участю секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.

за участю представників сторін:

предтавника позивача: Верцюха О.А.,

представника відповідача (Вінницької митниці Міндоходів): Македонського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці Міндоходів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" до Вінницької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості, стягнення зайво сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість ,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2014 року приватне підприємство "Торгтехніка-ПАК" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №401090000/2014/00028 від 20.03.2014 року, рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000028/1 від 20.03.2014 року, стягнення зайво сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість у розмірі 9195,45 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Вінницька митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Вінницької митниці Міндоходів в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що приватне підприємство "Торгтехніка-ПАК" є юридичною особою та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з виробництвом гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.

25 липня 2011 року між ПП "Торгтехніка-ПАК" - "Покупець" та ILIM TRADING SA, Женева, Швейцарія - "Продавець" було укладено Контракт №1.05.20360.071 (а. с. 19- 29).

Відповідно до п.п.1.1 п.1 Контракту, Продавець продав, а Покупець купив картон (крафтлайнер) і флютінг виробництва філіалу ВАТ "Група Ілім" в м. Коряжма.

За умовами п. 3.1 Контракту ціна за товар, включаючи упаковку і маркування, вказується в доларах США за одну метричну тонну (МТ) в Додатках до Контракту, які являються його невід'ємними частинами у відповідності до специфікацій по конкретним додаткам.

Додатковою угодою №23 від 06.12.2012 до даного Контракту №1.05.20360.071 сторонами було погоджено ціну картону в сумі 710 дол. США. за 1 МТ (а. с. 30).

В січні 2013 року папір для гофрування у рулонах, в кількості 29515 кг., був розмитнений позивачем за основним методом - за ціною контракту - 710 дол. США за 1 МТ, ціна товару склала 167498,51 грн., курс валюти 7,993, що підтверджується поданою до Вінницької митниці ВМД №401090000/2013/000902, інвойсом №8713000266 від 15.01.2013 року (а. с 31-35).

12.02.2013 року між позивачем та ILIM TRADING SA, Женева, Швейцарія укладено Додаткову угодою №25 до Контракту №1.05.20360.071 (а. с. 36). Так, сторонами було погоджено нову ціну картону, яка склала 690 дол. США. за 1 МТ, тобто, продавцем було зменшено для позивача ціну товару на 20 дол. США. Задля уникнення спору з митницею щодо митної вартості товару та обраного методу визначення митної вартості товару, позивач в квітні 2013 року картон двошаровий для плоских шарів гофрокартона у рулонах, в кількості 28693 кг. розмитнив за другорядним методом - резервним за ціною 710 дол. США за 1 МТ, ціна товару склала 162 833,64 грн., курс валюти 7,993, яка була встановлена попередньою додатковою угодою №23 від 06.12.2012 до Контракту, що підтверджується поданою до Вінницької митниці ВМД №401090000/2013/006542, інвойсом №8713002719 від 28.03.2013 року (а. с. 36-40).

25.11.2013 року між позивачем та ILIM TRADING SA, Женева, Швейцарія було підписано додаткову угоду №27 до Контракту №1.05.20360.071 (а. с. 41) та було встановлено нову ціну товару на рівні 660 дол. США за 1 МТ. Незважаючи на більш низьку вартість товару, позивач в грудні 2013 року картон двошаровий для плоских шарів гофрокартона у рулонах, в кількості 44 858 кг, розмитнив за другорядним методом - резервним за старою ціною в сумі 710 дол. США за 1 МТ., ціна товару склала 254570,50 грн., курс валюти 7,993, що підтверджується поданою до Вінницької митниці ВМД №401090000/2013/027994, інвойсом №8713011012 від 19.12.2013 року (а. с. 42-44 ).

Враховуючи велику кількість додаткових угод до Контракту №1.05.20360.071, 01.01.2014 року між ПП "Торгтехніка-ПАК" та ILIM TRADING SA було укладено новий контракт №1.05.24243.024 на аналогічних умовах що й попередній (а. с. 45-51). Додатковою угодою №1 від 11.02.2014 року до даного Контракту сторонами було зафіксовано ціну товару в сумі 670 дол. США за 1 МТ (а. с. 52).

18.03.2014 року позивачем на МП "Вінниця-Центральний" до митного оформлення було подано ВМД №401090000/2014/004993 з метою митного оформлення картону двошарового для плоских шарів гофрокартона у рулонах, в кількості 41346 кг, за другорядним методом - резервним за ціною 710 дол. США за 1 МТ., ціна товару склала 286417,30 грн., курс валюти 9,7568. Зазначена ціна була встановлена попередньою додатковою угодою №23 від 06.12.2012 року до Контракту №1.05.20360.071 від 25.07.2011 року, що підтверджується поданою до Вінницької митниці ВМД №401090000/2014/004993 (а. с. 8).

Разом з ВМД №401090000/2014/004993 позивачем було подано товаросупровідні документи, а саме: платіжне доручення №118 від 21.02.2014 року; інвойс (рахунок-фактура) №8714002128 від 07.03.14 року; залізнично-дорожня накладна №АУ 702098 від 06.03.2014 року; товаросупровідний документ №577652 від 02.03.2014 року; рахунок-фактура №21969 від 03.03.14 року; залізнично-дорожня накладна №2719 від 06.03.2014 року (радіоекологічний контроль); відомість про товар б/н від 02.03.2014 року, декларація про походження товару №21969 від 03.03.2014 року; сертифікат якості від 02.03.2014 року; декларація на товари №10203020/030314/0002314 від 03.03.2014 року (а. с. 53-61).

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації (далі - ВМД ) не погодився та відмовив у митному оформленні товарів на підставі зазначеної ВМД.

20.03.2014 року Вінницькою митницею було складено та видано позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митого оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №401090000/2014/00028, оскільки в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару (а. с. 10).

Також, Вінницькою митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000028/1 від 20.03.2014 року, відповідно до якого визначена Вінницькою митницею Міндоходів митна вартість товару - картону склала 330 791,82 грн., тобто ціна за 1 МТ картону була збільшена на 110 дол. США та склала 820 дол. США за 1 МТ. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало те, що у митного органу наявна інформація про вартість схожого товару, яка є більшою, ніж задекларована позивачем (а. с. 11 ).

З метою здійснення митного оформлення товару 21 березня 2014 року ПП "Торгтехніка-ПАК" подало ВМД №401090000/2014/005219 із зазначенням вказаної Вінницькою митницею Міндоходів митної вартості товару - 820 дол. США за 1 МТ. Позивачем за митне оформлення фактично було сплачено ПДВ в сумі 68547,90 грн. (а. с. 9).

Не погодившись з прийнятими Вінницькою митницею Міндоходів рішеннями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Вінницькою митницею застосовано ціну за кілограм товару, визначену в вантажно-митній декларації №125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року, згідно з якою розмитнювався товар не зовсім аналогічний ввезеному позивачем, а саме: позивачем ввозився картон двошаровий для плоских шарів гофрокартона у рулонах, в той час, як згідно з вантажно-митною декларації № 125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року - ввозився картон з вибіленим поверхневим шаром із сульфатної хвойної целюлози.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митної вартості схожого товару, що був оформлений у митному відношенні, яке призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом заявленої митної вартості.

Суд враховує, що згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів наявне, зокрема, у випадку, якщо документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, проте висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим.

Так, під час розгляду митної декларації, поданої позивачем, митним органом встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість схожого товару, що був оформлений у митному відношенні і джерелом числового значення митної вартості товару визначено МД №125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року (а. с. 11 ).

Як слідує з цінової інформації з Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби, витяг з якої міститься в матеріалах справи, у вантажно-митній декларації №125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року в якості товару зазначений картон з вибіленим поверхневим шаром із сульфатної хвойної целюлози (код товару 4805910000), не каландрований, умови поставки - СРТ (а. с. 102-104). При цьому, ціна вищезазначеного картону складає 820 дол. США.

Разом з тим, в даній автоматизовані системі містяться також відомості про вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/27994 від 27.12.2013 року, в якій в якості товару зазначений картон двошаровий для плоских шарів гофрокартона у рулонах (код товару 4805910000), каландрований, умови поставки - DAF. При цьому, ціна вищезазначеного картону складає 630 дол. США.

На підтвердження різниці між товаром, задекларованим позивачем, та товаром, поставленим згідно з вантажно-митною декларацією №125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року, представники позивача посилались на лист АУП "УкрПапір" №414, в додатках якого міститься інформація щодо вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України, а саме:

Код товару - 4805910000, опис товару - картон тест-лайнер (для плоских шарів гофрокартону), невибілений, виробник - ВАТ "Група ІЛІМ", щільністю 115 г/кв.м або менше, країна походження товару - Росія, умови поставки - DAF кордон України, одиниця виміру - тонна, вартість за одиницю - 630, валюта - USD.

Код товару - 4805910000, опис товару - картон тест-лайнер (регенерований картон для плоских шарів гофрокартону), з вибіленим поверхневим шаром, виробник - ВАТ "Монді Сиктивкарський ЛПК", Топлайнер Komiwhite ex Mondi щільністю 105-145 г/кв.м, країна походження товару - Росія, умови поставки - DAP кордон України, одиниця виміру - тонна, вартість за одиницю - 790-820, валюта - USD.

Дослідивши вказані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що картон, який ввозився позивачем та картон, ввезений відповідно до вантажно-митної декларації №125130007/2014/602033 від 11.03.2014 року є різними за своїми характеристиками.

Таким чином, твердження відповідача про наявність сумнівів у правильності визначення декларантом заявленої митної вартості, враховуючи наявну інформацію щодо митної вартості схожого товару, є необґрунтованими.

Крім того, позивачем на вимогу Вінницької митниці Міндоходів надавались прайс-листи виробника, звіт 0-25 про експертну оцінку товару, що ввозиться на митну територію України приватним підприємством "Торгтехніка-ПАК", складений 19 березня 2014 року оцінювачем Вінницької торгово-промислової палати у відповідно до якого ціна картону становила 700 дол. США за 1МТ (65-79).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачем не доведено: неповноти чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для обґрунтування визначеної декларантом ціни товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №401090000/2014/00028 від 20.03.2014 року, рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000028/1 від 20.03.2014 року.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" зайво сплаченої за митне оформлення товару суми ПДВ в розмірі 9195,45 грн. то в її задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.

Порядок повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів та інших доходів бюджету регламентовано наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787 "Про порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного чи місцевого бюджетів" (далі Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету".

Відтак, позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених обов'язкових платежів не підлягає задоволенню, оскільки шляхом прийняття судом рішення про стягнення суми надміру сплачених митних платежів фактично визначається митна вартість ввезеного товару, чим підміняється митний орган.

Вказана позиція визначена Верховним Судом України від 17.12.2013 року у справі № 21-439а13 про визнання протиправним і скасування рішення про визначення митної вартості та стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Зокрема, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що суди, в разі встановлення протиправності рішень митного органу про визначення митної вартості за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму податку на додану вартість, фактично визнаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" зайво сплаченої за митне оформлення товару суми ПДВ в розмірі 9195,45 грн., не відповідає Закону, а тому позов у цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів Державної митної служби України задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" зайво вимушено сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість 9195,45 грн. та судового збору в сумі 182,70 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" зайво вимушено сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість 9195,45 грн. відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" судовий збір в розмірі 91,35 грн.

В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Гонтарук В. М.

Драчук Т. О.