Рішення № 41479011, 06.10.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2014 р.Справа № 921/684/14-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "КРАЇНА", м. Київ, вул. Електриків, 29а; код ЄДРПОУ 20842474

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про стягнення 39 665,72 грн. безпідставно набутих грошових коштів

За участі представників:

Позивача: Прийдун П.В. - представника, довіреність №16 від 14.01.2014 року;

Відповідача: ОСОБА_3- представника, довіреність від 15.07.14 р.

В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "КРАЇНА", м. Київ, вул. Електриків, 29а звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 39 665,72 грн., відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на Агентський договір (договір доручення) №12(05), укладеного між сторонами 03.01.2012 року; Договори страхування; Акти прийому-передачі наданих послуг за період з 31.01.2012 року по 01.12.2013 року; платіжні доручення про перерахування коштів відповідачу, інші документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Стверджує, що ПАТ "СК "Країна" було перераховано на рахунок відповідача 923 555,06 грн. ; за актами прийому-передачі наданих послуг до договору доручення від 03.01.2012 року № 12(05) за період з 03.01.2012 року по 30.11.2013 року розмір плати Повіреному за вказаний період складає 883 889,34 грн. Вважає, що розмір надлишково сплачених ПАТ "СК "Країна" коштів складає 39 665,72 грн. (923 555,06 грн. - 883889,34 грн.) = 39 665,72 грн.

Вказує, що 13.03.2014 року на адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено вимогу (вих. № 1670) про повернення платежів у сумі 39 665,72 грн. у строк до 31.03.2014 року, що були надлишково сплачені позивачем, проте на час подання заяви до суду грошові кошти на рахунок ПАТ не надійшли.

Тому, позивач вважає, що набуття коштів в сумі 39665,72 грн., фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Тернопіль є безпідставним.

Посилається на приписи статей 530,625,1212 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 03 липня 2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання о 14 год.45 хв. 22 липня 2014 року.

Повноважний представник позивача в судове засідання 22.07.2014 року не прибув, разом з тим на адресу суду поступило клопотання (вх.№13530 від 18.07.14р) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, а тому ухвалою господарського суду від 22.07.2014 року розгляд справи було відкладено до 14 годин 35 хвилин 12.08.2014 року.

У відзиві на позов від 21.07.2014 року (вх. № 13658 від 22.08.2014 року) фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Тернопіль заперечує заявлені позовні вимоги повністю і вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Стверджує, що на виконання умов договору від 03.01.2012 року діяльність відбувалася з січня 2012 року по січень 2014 року; після укладення страхових договорів їх другі примірники передавалися ПАТ "СК "Країна" та по закінченню кожного місяця передавав копії укладених за його участю страхових договорів. Представники ПАТ "СК "Країна" готували акти виконаних робіт, подавали їх для підпису та перераховували погоджену суму винагороди. Далі зазначає, що у грудні 2013 року за участю СПД ФО було укладено 440 страхових договорів на загальну суму 109 578,69 грн.; частину коштів за цими договорами ПП ОСОБА_1 отримував від страхувальників готівкою та перераховував позивачу, а деякі страхувальники самостійно здійснювали платіж.

Окрім того вказує, що факт виконання робіт згідно договору № 12(05) у грудні 2013 року підтверджується квитанціями №1261/37 від 23.01.2014 року згідно якої ним перераховано на рахунок ПАТ СК 19 687,00 грн. страхових внесків за грудень 2013 року; № 126/з1 від 20.12.2013 року згідно якої ним перераховано на рахунок ПАТ СК 11 708,06 грн. страхових внесків за грудень 2013 року; № 5161/з61 від 27.12.2013 року згідно якої ним перераховано на рахунок ПАТ 5297,92 грн. страхових платежів за грудень 2013 року; № 10/U/ 22 від 30.12.2013 року згідно якої ним перераховано 2 250,00 грн. страхових платежів за грудень 2013 року; № 10//21 від 30.12.2013 року згідно якої ним перераховано 50 000.00 грн. страхових платежів за грудень 2013 року; № к10//20 від 30.12.2013 року згідно якої ним перераховано на рахунок ПАТ СК 5000.00 грн. страхових платежів за грудень 2013 року.

Однак ПАТ "СК "Країна" відмовилося оформляти акти виконаних робіт. У зв'язку з тим, що питання підписання актів виконаних робіт за грудень 2013 року та за січень 2014 року не вирішувалося ПП Лещишин 31.01.2014 року передав представнику ПАТ СК Кучер І.П. листа про припинення дії договорів.

Представники сторін у судове засідання 12.08.2014 року прибули; суд перейшов до розгляду позову по суті та заслухав пояснення присутніх представників сторін: позивач у судовому засіданні 12.08.2014 року підтримав заявлені вимоги повністю з підстав викладених у позовній заяві; представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просить в позові відмовити.

12.08.2014 року представник відповідача подав до суду клопотання (вх. № 14849) про витребування від відповідача документи, а саме: Акти прийому-передачі наданих ним послуг до договору №12(05) від 03.01.2012 року за грудень 2013 р. та січень 2014 року, які були направлені на підпис до ПАТ Положення про порядок визначення розміру винагороди страховим посередникам ПАТ "СК "Країна" та граничного розміру фінансування видатків на ведення справ підрозділами ПАТ СК "Країна" та додатки до них оформлені за період з січня 2012 року по січень 2014 року; виписки за грудень 2013 року та січень 2014 року: ПАТ КБ "Правекс Банк", ПАТ КБ "Надра", ПАТ "Ощадбанк", АБ "Укргазбанк", КБ "Приватбанк" у яких зафіксовано факт зарахування страхових платежів від ПП ОСОБА_1 та страхувальників; а також просив викликати у судове засідання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які можуть підтвердити факт виконання відповідачем робіт за договорами у грудні 2013 року та січні 2014 року.

В порядку статті 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 11 годин 45 хвилин 03 вересня 2014 року для надання можливості позивачу надати у судове засідання витребувані документи, необхідні для розгляду позову по суті.

Згідно клопотання представника відповідача розгляд справи було продовжено на 15 днів в порядку статті 69 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 03.09.2014 року повторно не прибув, витребуваних судом документів не надав, а звернувся до суду з черговим клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2014 року розгляд справи було відкладено до 10 год. 15 хв. 03.10.2014 року; в судовому засіданні оголошувалася перерва до 15 год. 45 хв. 06.10.2014 року.

ОСОБА_5, бувший директор Тернопільської регіональної дирекції ПАТ "СК "Країна" у судове засідання 03.10.2014 року прибула та надала суду письмові пояснення (вх. № 17742 від 06.10.2014 року) щодо заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 06.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно приписів статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", місцезнаходження органів управління якого, 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, зареєстроване у встановленому законом порядку Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 21.06.2013 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 20842474, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ Державної реєстраційної служби України серія АГ № 023007, виданого Державним реєстратором Савенковою О.В. (копія знаходиться в матеріалах справи), а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", м. Київ визначило предметом позову стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 39665,72 грн.

Підставою позову ПАТ визначило те, що вказані кошти перераховані ним помилково, а відтак є такими, що набуті фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, жителем м. Тернопіль безпідставно.

Вказавши відповідачем у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, місце проживання якого АДРЕСА_1 Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", м. Київ вважає, що зазначений ним підприємець порушив його права.

Суд враховує, що наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави визначено главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. За змістом статті 1214 Кодексу особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала.

При розгляді спору судом враховану правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові № 8/416 від 26 квітня 2012 року.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами статті 177 ч. 1 Господарського кодексу України є договір. Приписи статті 207 Цивільного кодексу України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання в силу статті 525 Цивільного кодексу України не допускається.

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В силу ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За загальним правилом, встановленим ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У судовому засіданні встановлено, що 03.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (надалі Позивач-Довіритель) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач-Повірений) було укладено Агентський договір ( договір доручення ) № 12(05), згідно умов якого Повірений зобов'язується виконувати від імені та за рахунок Довірителя частину його страхової діяльності, пов'язану з укладанням договорів страхування на умовах , викладених в цьому договорі (надалі - агентська діяльність), а Довіритель зобов'язується виплачувати Повіреному за надані послуги (далі - Договір доручення).

Відповідно до п. 8.1. Договору доручення, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 02 січня 2013 року. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії цього договору жодна із сторін не заявить про припинення договірних стосунків, дія Договору продовжується на наступний календарний рік.

В період дії Договору доручення з 03.01.2012 року по 30.11.2013 року Повіреним було укладено Договори страхування, на підставі яких сторонами на вимогу п. 3.1. Договору доручення було складено Акти прийому-передачі наданих послуг копії яких надав позивач). В підтвердження зазначеного позивач надав суду 23 Акти прийому-передачі наданих послуг за період з 31.01.2012 року по 30.11.2013 року і стверджує, що плата Повіреному за наданими послугами у 2012-2013 роках складає 883 889,34 грн.

Позивач вказує , що за надані послуги у звітному періоді (2012-2013 роки) ПАТ "СК "Країна" перерахувала на рахунок відповідача 920 819,25 грн. в підтвердження вказаного надав суду 44 копії платіжних доручень про перерахування коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 по листопад 2013 року включно.

Відповідно до Угоди про залік зустрічних однорідних вимог № 1 від 30.11.2013 року агентська винагорода згідно акту виконаних робіт за листопад 2013 року від 30.11.2013 року до договору доручення № 12(05) від 03.01.2012 року у розмірах 2 735,81 грн. зарахована в рахунок несплаченої відповідачем страхової премії за договором доручення.

ПАТ "СК "Країна" стверджує, що нею було перераховано відповідачу 923 555,06 грн., включаючи агентську винагороду у розмірі 2 735,81 грн., яка зарахована згідно з Угодою про залік зустрічних однорідних вимог № 1 від 30.11.2013 року, однак, згідно наданих Актів прийому-передачі послуг до договору доручення від 03.01.2012 року № 12(05) за період з 03.01.2012 року по 30.11.2013 року розмір плати Повіреному за вказаний період складав лише 883 889,34 грн., тобто розмір надлишково сплачених коштів відповідачу складає 39 665,72 грн.

Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем за змістом є правовідносинами, що випливають з договору доручення . Позивач у справі Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", м. Київ здійснило оплату за надані послуги, відповідно у відповідача у справі виникає обов'язок виконати роботи.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Для встановлення наявності чи відсутності факту помилкового перерахування Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна", м. Київ спірної суми коштів необхідно надати правову оцінку наявності між сторонами договірних відносин.

Дослідивши надані документи суд вважає, що між сторонами виникли господарські правовідносини, що випливають із договору доручення.

Згідно статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Пунктом 1 статті 1002 ЦК України встановлено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Отже, між сторонами по справі виникло господарське зобов'язання (доручення), в силу якого за ст. 1000 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В позовній заяві та судових засіданнях позивач стверджує, що зазначені кошти перераховані на підставі Агентського договору (договору доручення) № 12(05), укладеного між сторонами: Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна", м. Київ та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Тернопіль 03.01.2012 року і згідно якої підприємець ОСОБА_1 мав виконати від імені і за рахунок Довірителя частину його страхової діяльності, пов'язану з укладанням договорів страхування на умовах, викладених в договорі. Однак, хоча і фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримало від ПАТ "Страхова компанія "Країна", м. Київ кошти для виконання вказаних робіт в сумі 39 665,72 гривень, але самих послуг, пов'язаних з укладанням договорів страхування фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконав.

Заперечуючи позовні вимоги Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначає, що його діяльність згідно агентського договору № 12(05) від 03.01.2012 року проводилася з січня 2012 року по січень 2014 року (включаючи грудень 2013 року та січень 2014 року). Вказує, що після укладання страхових договорів, їх другі примірники передавалися ним в ПАТ "СК "Країна", а по закінченні кожного місяця - передавав копії позивачу копії укладених за його участю страхових договорів; представники ПАТ СК готували акти виконаних робіт, надавали їх відповідачу для підпису та перераховували погоджену суму винагороди. Вказує, що у грудні 2013 року за участю СПД ФО ОСОБА_1 було укладено 440 страхових договорів на загальну суму 109 578,69 грн.; частину коштів за цими договорами відповідач отримував від страхувальників готівкою і перераховували ПАТ "СК "Країна", а частина страхувальників самостійно здійснювали платіж.

Вважає, що факт виконання ним робіт згідно договору № 12(05) у грудні 2013 року підтверджується квитанціями: № 1261/37 від 23.01.2014 року згідно якої було перераховано на рахунок ПАТ СК "" Країна" 19 687,00 грн. страхових платежів за грудень 2013 року; №126/з1 від 20.12.2013 року згідно якої було перераховано на рахунок ПАТ "СК "Країна" 11708,06 грн. страхових внесків у за грудень 2013 року; № 5161/361 від 27.12.2013 року згідно якої ним перераховано на рахунок ПАТ СК "Країна" 5 297,92 грн. страхових платежів за грудень 2013 року; № к10/U/22 від 30.12.2013 року згідно якої ним було перераховано на рахунок ПАТ "СК "Країна" 2250,00 грн. страхових платежів за грудень 2013 року; № к10/U/21 від 30.12.2013 року згідно якої ним перераховано на рахунок ПАТ СК "Країна" 5 000,00 грн. страхових платежів за грудень 2013 року; к10/U20 від 30.12.2013 року згідно якої ним перераховано на рахунок ПАТ "СК "Країна" 5 000,00 грн. страхових платежів за грудень 2013 року .

Також зазначає, що ПАТ "СК "Країна" відмовилося оформляти акти виконаних робіт, а тому він звернувся до директора Тернопільської регіональної дирекції ОСОБА_5 з вимогою надати акти прийому-передачі виконаних робіт за грудень 2013 року. У наданій відповіді № 05/01 від 09.01.2014 року директор Тернопільської регіональної дирекції підтвердила, що СПД ФО ОСОБА_1 у грудні 2013 року надав послуги ПАТ СК "Країна" на суму 75 072,43 грн. та було запропоновано звернутися до центрального офісу ПАТ "СК "Країна".

У зв'язку з тим, що питання підписання актів виконаних робіт фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 за грудень 2013 року та січень 2014 року не було вирішено відповідач 31.01.2014 року передав представнику ПАТ "СК "Країна" Кучер І.П. лист про припинення дії договору № 12(05) та № 28/3(05).

Відповідач вважає, що він належним чином виконував свої зобов'язання на підставі агентського договору №12(05) від 03.01.2012 року по січень 2014 року включно; однак ПАТ "СК "Країна" зі своєї сторони не належним чином виконала свої зобов'язання згідно зазначеного договору, не надавши підписані акти прийому-передачі виконаних робіт за грудень 2013 року та січень 2014 року.

ОСОБА_5 (бувший директор Тернопільської регіональної дирекції ПАТ "СК "Країна" з 15.08.2005 року по 31.01.2014 року) прибула у судове засідання 03.10.2014 року та надала суду письмові пояснення (вх. № 17742 від 06.10.2014 року) та підтвердила, що відповідач фізична особа-підприємець у грудні 2013 року дійсно надавав послуги ПАТ "СК "Країна"; він укладав страхові договори та їх другі примірники передавав ПАТ "СК "Країна"; по закінченню кожного місяця відповідач передавав ПАТ копії укладених ним страхових договорів, а вже представники позивача готували акти виконаних робіт, надали їх ОСОБА_1 для звірки та підписання, а також перераховували погоджену суму винагороди.

Також ОСОБА_5 підтвердила, що ОСОБА_1 звертався до неї після того, як не отримав підписаних актів за грудень 2013 року з вимогою забезпечити їх підписання. Йому було пояснено, що для отримання актів необхідно звертатися в головний офіс ПАТ "СК "Країна"; надала копії електронних листів від керівництва центрального офісу СК до Тернопільської регіональної дирекції з яких видно, що ПАТ визнає факт виконання ОСОБА_1 робіт згідно агентського договору № 12(05) протягом грудня 2013 року.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

І позивач у справі ПАТ "СК "Країна" м. Київ у позовні заяві (вх. № 701 від 02.07.2014 року) і відповідач у справі фізична особа-підприємець у відзиві на позов (вх. № 13658 від 22.07. 2014 року) підтвердили, що 31.01.2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до позивача із письмовим повідомленням щодо дострокового припинення дії Агентського договору (договору доручення) № 12(05) від 03.01.2013 року.

Згідно із п. 8.2. Договору доручення, сторона має право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом надсилання відповідного повідомлення іншій стороні за 30 календарних днів до дати розірвання цього договору.

Отже, в силу приписів п. 8.2. Договору доручення № 12(05) від 03.01.2012 року, ст.202 ГК України вказаний договір був чинний для сторін у грудні 2013 року та січні 2014 року.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути позивачу грошові кошти в сумі 39 665,72 грн., які, як заявляє позивач, перераховані ним без достатньої на те підстави.

Позивач стверджує, що ФОП ОСОБА_1 у грудні 2013 року та січні 2014 року на підставі Агентського договору № 12(05) послуг пов'язану з укладанням страхових договорів від імені та за рахунок ПАТ "СК "Країна", м. Київ не здійснював; відповідно ФОП ОСОБА_1 таке твердження позивача заперечує і вказує, що умови договору ним виконувалися, послуги від імені ПАТ по укладанню страхових договорів ним надавалися на суму 75 072,43 грн.

Зі змісту статті 1212 ЦК України вбачається, що підставою виникнення зобов'язання є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього правових підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Судом враховується, що кошти в сумі 39 665,72 грн., які позивач просить стягнути з відповідача як зайво отримані, одержані останнім в якості оплати за зобов'язаннями Агентського договору (договору доручення) № 12(05), укладеного між сторонами 03.01.2012 року. Тобто, відповідачем набуто дані кошти за наявності правової підстави - договору . А тому ці кошти не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. Існування між сторонами господарських зобов'язальних правовідносин, на виконання яких позивачем перераховувалися відповідачу грошові кошти, виключає застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України.

При розгляді спору судом враховану правову позицію Верховного Суду України у постанові від 22.01.2013 року по справі № 5006/18/13/2012 (3-69гс12); Вищого господарського суду України, викладену у постанові № 8/416 від 26 квітня 2012 року; постанові ВГСУ від 02.04.2014 року по справі № 905/6837/13.

А тому, твердження Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", м. Київ про безпідставність отримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Тернопіль спірної суми 39 665,72 грн. є помилковим, та посилання позивача на приписи статті 1212 є необґрунтованим.

З огляду на наведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", м. Київ щодо стягнення з відповідача 39 665,72 грн. набутих без достатньої правової підстави є необґрунтованими та таким, що не підлягають до задоволення.

Відшкодування витрат по сплаті судового про збору, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 22,32, 33, 43, 77,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20,179, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 16, 179, 184, 202, 206, 638, 1000, 1002, 1212 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

3.Повне рішення складене та підписане 17 жовтня 2014 року.

Суддя М.Є. Півторак