Ухвала суду № 4147835, 28.05.2008, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа: № 10-162/08 Номер рядка статистичного звіту: 6

Головуючий у першій інстанції: Семерак І.О. Доповідач: Лізанець П.М.

УХВАЛА

іменем України

28 травня 2008 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Гошовського Г.М., суддів - Лізанця П.М., Дорчинець С.Г., з участю прокурора - Руснака П.П., захисника - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією ОСОБА_2. на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10 квітня 2008 року.

Цією постановою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2. на постанову слідчого з о.в.с. СВ ПМ ДПА в Закарпатській області від 29 січня 2008 року про порушення щодо нього кримінальної справи та головного бухгалтера ОСОБА_3. по факту умисного замаху на заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2,191 ч. 4 КК України.

Постанова суду мотивована тим, що кримінальна справа порушена щодо Сваровського при наявності приводів і підстав для цього зазначених у ст. 94 КПК України та достатніх даних, які вказують на наявність в його діях ознак злочину.

Апелянт просить скасувати постанову судді, як необгрунтовану і упереджену, та постанову слідчого від 29 січня 2008 року, як таку, що не містить приводів і підстав для її винесення, оскільки при її винесенні слідчим не взято до уваги дані про те, що ТзОВ «НВП Грифсканд-Свалява» (далі Товариство) в загальній декларації по ПДВ проведено зміни податкового кредиту на суму - 90468.50 гривень на яку посилається слідчий в постанові (бюджетне відшкодування).

Крім того, зазначає, що товариство згідно договору підряду від 06.10.2006 року заключного з ПП ОСОБА_4. виконало всі зобов'язання покладені на нього, а контрагент не виконав своїх зобов'язань з сплати податку до бюджету і він несе відповідальність, а не товариство. Законодавство про ПДВ не передбачає відповідальність платника податків за діяння інших платників.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про обгрунтованість постанови судді, а апеляції безпідставної, пояснення захисника, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

2

Відповідно до ст. ст. 94, 98 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд має перевірити, чи були наявними на час порушення справи передбачені законом приводи, чи мала особа, яка порушила справу достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину, законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення справи.

Достатніх даних про належне виконання цих вимог кримінально-процесуального закону в матеріалах наданих апеляційному суду немає.

Як вбачається з постанови слідчого з о.в.с. СВ ПМ ДПА в Закарпатській області від 29 січня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2., ОСОБА_3. за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 191 ч. 4 КК України, вона не містить достатнього обґрунтування, відомості про наслідки, які настали від його дій та причинний зв'язок між ними.

З постанови про порушення кримінальної справи від 29 січня 2008 року, матеріалів, на підставі яких її порушено вбачається, що приводами для цього були акти позапланових перевірок № 27-2300/33519248 від 26.04.2007 року та № 29-300/33519248 від 14.05.2007 року.

Згідно цих актів Товариство подало декларації по ПДВ за жовтень, грудень 2006 року та лютий 2007 року в яких вказано перевищення податкового кредиту над податковим зобов'язанням на суму 90468.50 гривень заявивши до відшкодування з держбюджету вказану суму.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення винесені по вказаних актах на підставі яких порушено кримінальну справу Товариством оскаржено до Господарського суду Закарпатської області і скаргу судом задоволено (а. с. 14-18).

Крім цього, судом не взято до уваги, що Товариство знаходилось в договірних відносинах з ГШ ОСОБА_4. і останньому проведено попередню оплату за поставку гравію та виконанню земляних робіт згідно податкових накладних на суму 542810.97 гривень. Суми ПДВ по податкових накладних товариство включило до складу податкового кредиту.

Товариством заявлено до відшкодування сума ПДВ, яка фактично оплачена постачальнику товару в жовтні - грудні 2006 року та лютому 2007 року та відповідає вимогам п. п. 7,2.2. «а», 7.2. Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року.

Як видно з акту перевірки від 14 травня 2007 року ПП ОСОБА_4. є посередником, а постачальниками гравію являються інші фірми, зокрема, ТОВ «Аквілон-Комерц» та ПП «Тріол», з якими ПП ОСОБА_4. заключив договір поставки гравію і які не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету.

Постанова від 29 січня 2008 року, хоч і містить твердження про вчинення ОСОБА_2. протиправного діяння з посиланням на акти позапланових перевірок діяльності Товариства, як на підстави порушення кримінальної справи, які вказують на наявність в його діях ознак злочину. Про те, в акті перевірки від 14 травня 2007 року, на який посилається слідчий в постанові як на джерела отримання даних, що були підставою для порушення кримінальної справи, зазначено, що неможливо підтвердити заявлену

3

товариством суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 рік в сумі 57524 гривень, у зв'язку з неможливістю отримати відповіді на запити щодо проведення зустрічних перевірок по окремих підприємствах, з якими товариство було в договірних відносинах (а. с. 33).

За диспозицією ст. 191 КК України, передбачений злочин полягає у привласненні чужого майна, яке було ввірено особі або перебувало у її віданні і коли особа відповідно до службових обов'язків наділена правомочністю по розпорядженню управлінню чужим майном.

З постанови про порушення кримінальної справи від 29 січня 2008 року видно, що об'єктивну сторону злочину в діях ОСОБА_2. вбачав замах на розкрадання майна шляхом зловживання службовим становищем, який не був наділений правомочністю розпоряджатись майном і не було у його віданні.

Суд першої інстанції в судовому засіданні наведені обставини не перевірив, що свідчить про однобічність і неповноту розгляду скарги.

За таких обставин постанова судді підлягає скасуванню.

Що стосується вимог про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи від 29 січня 2008 року, то в цій частині апеляція до задоволення не підлягає, оскільки згідно ст. 236-8 КПК України прийняття такого рішення належить до компетенції місцевого суду.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

ухвалив:

апеляцію ОСОБА_2. задовольнити частково, постанову судді Ужгородського

міськрайонного суду від 10 квітня 2008 року про залишення без задоволення скарги

ОСОБА_2. на постанову про порушення кримінальної справи від 29 січня 2008 року

за фактом умисного замаху на заволодіння майном шляхом зловживання службовим

становищем, вчинене у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч.

2, 191 ч. 4 КК України - скасувати, провадження за скаргою надіслати на новий розгляд до

того ж суду іншим суддею.