Ухвала суду № 41477837, 11.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1724/14

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління (далі ДПІ Херсоні ГУ) Міндоходів у Херсонській області про:

- визнання дії відповідача в частині нарахування податкового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування неправомірними;

- скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2014 р. № 000281703, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 45395,24 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 36316,19 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9079,05 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ДПІ Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2014 р. № 000281703.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Посадовими особами відповідача в період з 26.03.2014 р. по 28.03.2014 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_2 з питання повноти та своєчасності перерахування податку на доходим фізичних осіб з отриманого доходу у вигляді додаткового блага за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.04.2014 р. № 28/21-03-17-03/НОМЕР_1, яким встановлено порушення:

- пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, платником податку не включено до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума отриманого доходу у 2012 році у вигляді додаткового блага у розмірі 214886,99 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 36316,19 грн.;

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік у встановлені законодавством терміни.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 25.04.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 000281703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 45395,24 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 36316,19 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9079,05 грн.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було правомірно проведено перевірку та на підставі встановлених порушень, а саме: несплата позивачем податку доходів, отриманих у вигляді додаткового блага та їх не відображення в річній податковій декларації, прийнято рішення в межах своїх повноважень.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Водночас обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що 26.09.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та позивачем укладено договір про надання споживчого кредиту у розмірі 214 886,99 грн., відповідно до пп.1.2.5 п.1.2 розділу 1 якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № 26209043188400 у Банку.

Листом від 22.11.2013 р. № 10-23/34439/2 АТ "УкрСиббанк" підтверджено факт анулювання позивачу суми боргу за кредитним договором у розмірі 214886,99 грн. та вручення боржнику відповідного повідомлення про таке анулювання (прощення) боргу.

АТ "УкрСиббанк" вручило позивачу повідомлення про анулювання (прощення) боргу, що підтверджується листом від 22.11.2013 р. № 10-23/34439/2, та у додатку 1ДФ відобразило отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 214886,99 грн. (ознака доходу 126), у зв'язку з чим відповідно до вимог абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, ОСОБА_2 самостійно повинна була сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Згідно підпункту "в" пункту 176.1 ПК України платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Натомість,позивач не включила до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларувала суму доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 214886,99 грн., відтак, колегія суддів вважає вмотивованим висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 36316,19 грн. та застосував штрафну санкцію у розмірі 9079,05 грн.

Доводи апелянта про те, що спірні відносини регулюються актами цивільного законодавства України, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що вони ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, які в свою чергу були правильно застосовані судом першої інстанції з урахуванням усіх обставин по справі при прийнятті оскаржуваного рішення.

Отже, з урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, оскільки податкове-повідомлення рішення відповідачем прийнято законно, ґрунтуються на нормах закону та на підставі встановлених порушень, а тому не підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції..

Також, судова колегія не погоджується з позицією апелянта у апеляційній скарзі на відсутність підстав вважати, що позивач отримав додаткові блага, оскільки списанням заборгованості за частиною кредиту та штрафними санкціями не відбулося припинення зобов'язань позивача перед ПАТ «УкрСиббанк» та неправомірність віднесення суми анульованого боргу до об`єкту оподаткування у вигляді додаткового блага та вважає її безпідставною, оскільки, як зазначено вище відповідно до ст.164 ПК України базою оподаткування є вся сума боргу включаючи відсотки, нараховані за користування таким кредитом, та сума пені.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв