Постанова № 41477681, 15.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р. Справа № 804/12482/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представників позивача - Вільямовського Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у

Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003251502 від 01.07.2013р, що винесено Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 1496/153/35340959 від 14.05.2013р. в частині яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Лавр Ко», на суму 5447,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1361,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках, викладених в акті перевірки від 14.05.2013р., про те, що позивачем порушено абз. 3 п.198.6 ст.198 ПК України п.4.1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом МФУ від 25.11.2011р. №1492 (далі - Порядок 1492), а саме: платником включено до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010 р. до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, період виникнення яких більше 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, що вплинула на розрахунки з бюджетом. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003251502 від 01.07.2013р. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003251502 від 01.07.2013р, що винесено Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення на позов та зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтується на висновках, викладених в акті перевірки № 1496/153/35340959 від 14.05.2013р., а отже не має підстав для його скасування.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 10.08.2007 року та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2013р. позивачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010р. разом з додатком 5.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 14.05.2013р. на підставі ст.ст.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України у порядку ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010р. ТОВ «Лавр Ко», за результатами якої було складено акт № 1496/153/35340959 від 14.05.2013р. (далі - Акт перевірки), яким встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту, заявленого в уточнюючому розрахунку з ПДВ за грудень 2010 року.

На підставі Акту перевірки податковим органом 01.07.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003251502, за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6808,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 5447, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1361,75 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало порушення позивачем абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та п.4.1 розділу У Порядку № 1492, а саме: допущення арифметичної (методологічної) помилки (платником включено в уточнюючий розрахунок з ПДВ за грудень 2010р. до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, період виникнення яких більше 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Однак, такі висновки податкового органу є помилковими та не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства України з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 18.01.2011р. було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р. у якій у додатку 5 до декларації було задекларовано позивачем податковий кредит за податковою накладною № 607 на загальну суму 32682,00 грн., в т.ч. ПДВ 5447,00 грн., при цьому, зазначена податкова накладна була включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2010 р., що підтверджується копією відповідної декларації та копією реєстру.

Вищезазначена податкова накладна № 607 від 21Л2.2010 року була своєчасно включена до податкового кредиту в грудні 2010 року, проте містила помилку в помилковому відображені контрагента Приватного підприємства «Адоніс» замість контрагента ФОП «ОСОБА_2.».

Проте, суд звертає увагу, що дана помилка у подальшому була самостійно виправлена позивачем.

З дати набрання чинності Податковим кодексом України платник податку має праве сформувати податковий кредит звітного періоду, на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані в податковому періоді, що передує звітному, в таких випадках: податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто, до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року).

У відповідності до листа ДПС України від 09.09.2011 року № 14/7/15-3417-04 «Щодо виправлення помилок у звітності з ПДВ» Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість та повідомила наступне.

Щодо виправлення помилок, допущених при заповненні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), які не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ та, відповідно, підсумкових рядків розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

У відповідності до вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Виправлення помилок, допущених при заповненні Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), проводиться шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, затвердженою наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41 (далі - Уточнюючий розрахунок), до якого додається Розшифровка податкових зобов'язань га податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ІІДВ) з відміткою «уточнюючий».

При цьому, у випадку виправлення помилок, які не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ та, відповідно, підсумкових рядків Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при заповненні Уточнюючого розрахунку до графи 4 - переносяться показники податкової декларації з ПДВ, додаток 5 (Д5) до якої уточнюється, до графи 5 - всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (в даному випадку вони відповідають показникам з графи 4), а в графі 6 відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або вона не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

Виправлення помилок у записах контрагентів у Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) проводиться способом коригування.

Для виправлення запису неправильно вказаного індивідуального податкового номера контрагента (покупця або постачальника) в уточнюючій Розшифровці: повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком мінус (тобто сторнуються); вказується правильний запис по операціях з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, повністю (включаючи вартісні показники); у підсумковому рядку «Усього за місяць» відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або він не заповнюється (при поданні звітності в ектронному вигляді).

Отже, висновки відповідача про те, що позивач порушив положення Податкового кодексу України є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Також суд зазначає, що уточнюючий розрахунок позивача не змінював розміру його податкових зобов'язань з ПДВ з грудень 2010 р., а лише виправляв помилку стосовно назви контрагента. Відтак зауваження відповідача про порушення позивачем строків подання уточнюючого розрахунку є безпідставним, оскільки за змістом даного документу перерахунку податковим зобов'язань з ПДВ не відбулося.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

В розрізі вказаних норм суд встановив, що спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів, а тому суд з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача виходить за межі позовних вимог та додатково визнає протиправним податкове повідомлення - рішення № 0003251502 від 01.07.2013р.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003251502 від 01.07.2013р., що винесено Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 1496/153/35340959 від 14.05.2013р. в частині, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Лавр Ко», на суму 5447,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1361,75 грн.

Присудити Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавр Ко» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 1753 грн. 92 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят три гривні дев'яносто дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 20.10.2014 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 20.10.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита