Ухвала суду № 41476921, 19.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 876/9914/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготерм» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Енерготерм» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000212204 від 14.08.2014 р., №0000202204 від 14.08.2014 р., №0000842210 від 14.11.2013 р. винесені Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки під час проведення перевірок встановлено, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан контрагентів, умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 22.10.2013р. по 28.10.2013р. ДПІ у Франківському районі м.Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Енерготерм» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТДВ СК «Сяйво» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт від 04.11.2013 року за № 301/22-10/ 25554952.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення п.138.2, п.138.5, пп.138.10.3 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що привело до заниження податку на прибуток на загальну суму 86148 грн.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.11.2013 року №0000842210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 86148 грн.

В період з 18.07.2014р. по 24.07.2014р. ДПІ у Франківському районі м.Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Енерготерм» з питань господарських відносин із ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД» за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2013 р., ТОВ «Конді 50» за період з 25.06.2012 р. по 31.03.2013 р, ТОВ «Оболоніус» за період з 01.04.2013 р. по 31.07.2013 р, ТОВ «Сана Прим» за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р, ПП «Роял Ісланд» за період з 01.07.2013 р. по 30.09.2013 р, ТзОВ «Світком-Торг» за період з 26.03.2013 р. по 31.12.2013 р, ТзОВ «Телеінформ сістемз» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або подальшої реалізації цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів.

За результатами перевірки складено Акт від 31.07.2014 р. №1367/13-05-22-04/25554952.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення: п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137. п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, позивачем безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування всього 1339226,95 грн., в т.ч. за ІІ кВ. 2012 р.-221987,55, за ІІІ кВ. 2012 року на 259652,85 грн., за 4 кв.2012-249976,0 грн., за 2013 рік на 607610,55 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 269085,44 грн., пп.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, позивачем завищено суму податкового кредиту всього на суму 267845,39 грн. в т.ч. за травень 2012 р. в сумі 44397,51 грн., за серпень 2012 р. в сумі 19430,4 грн., за вересень 2012 р. в сумі 32500,17 грн., за жовтень 2012 р. в сумі 10000 грн., за листопад 2012р. в сумі 34995,20 грн., за грудень 2012 р. в сумі 5000 грн., за червень 2013 р. в сумі 24915,4 грн., за липень 2013 р. в сумі 96606,71 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на 267845,39 грн.

На підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення - рішення:

-№ 0000202204 від 14.08.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за податком на додану вартість на суму 401768,09 грн.

-№ 0000212204 від 14.08.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 403628,16 грн.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 названого Закону).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів встановила, що суду надано на підтвердження спірних господарських операцій усі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність спірних господарських операцій.

Так, позивачем представлено:

- договір №24/06 від 25.06.2012р. , який укладено між позивачем та ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД», згідно з яким ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД» зобов'язалось надати послуги зі сприяння в реалізації засобів вимірювальної техніки (агентський договір); акти приймання-передачі робіт від 31.08.2012р., 28.09.2012р. та 30.11.2012р., податкові накладні №575 від 31.08.2012р., №565 від 28.09.2012р. та №673 від 30.11.2012р. ;

- договір №70/06-13 від 26.06.2013р., укладений позивачем з ТзОВ «Телеінформ сістемз», акт приймання-передачі послуг 31.07.2013р., податкову накладну №31094 від 31.07.2013р.;

- договір №28/08-12 від 20.08.2012р.,укладений позивачем з з ТзОВ «Конді 50» про надання консалтингових послуг, акти здачі-приймання робіт від 28.09.2012р., 10.09.2012р., 29.11.2012р., податкові накладні №549 від 28.09.2012р., №670 від 29.11.2012р. та №124 від 10.09.2012р.;

- договір №00029-08-12 від 06.08.2012р.,укладений позивачем з з ТзОВ «Конді 50» про надання бухгалтерських послуг, акти здачі-приймання робіт 26.10.2012р та 28.12.2012р., податкові накладні №577 від 26.10.2012р. та №681 від 28.12.2012р.;

- договір №41/11-12 від 19.11.2012р.,укладений позивачем з з ТзОВ «Конді 50» про виконання робіт, акти здачі-приймання робіт від 28.11.2012р , податкова накладна №671 від 29.11.2012р.;

- договір №14/04-12 13.04.2012р., укладений між позивачем та ТзОВ «Сана Прим» про надання послуг по створенню комп'ютерної версії КД, акти здачі-приймання робіт від 15.05.2012р., 16.05.2012р., 18.05.2012р., 28.05.2012р. та 30.05.2012р. , податкові накладні - №175 від 15.05.2012р., №192 від 16.05.2012р., №238 від 18.05.2012р., №388 від 28.05.2012р. та №428 від 30.05.2012р.;

- договір №15/04-12 02.04.2012р., укладений між позивачем та ТзОВ «Сана Прим», акти здачі-приймання робіт від 03.05.2012р., податкові накладні №17, №18 та №19 від 03.05.2012 р.;

- договір №14/06-13 від 25.06.2013р., укладений між позивачем та ТзОВ «Оболоніус», акти здачі-приймання робіт від 15.07.2013р., податкову накладну №15074 від 15.07.2013р.

- договір №00012/06-13 від 03.06.2013р. про виконання робіт , укладений між позивачем та ТзОВ «Роял ісланд», акти здачі-приймання робіт від 31.06.2013 р., податкові накладні №672 від 31.07.2013р.;

- договір №0025/06-13 від 05.06.2013р. про виконання робіт , укладений між позивачем та ТзОВ «Роял ісланд», акти здачі-приймання робіт від 28.08.2013 р., від 23.08.2013р., 30.07.2013р., 10.07.2013р., податкові накладні №606 від 28.08.2013р., №514 від 23.08.2013р., №635 від 30.07.2013р., №212 від 10.07.2013 р. ;

- договір №18 від 01.07.2013р. про надання консалтингових послуг, укладений між позивачем та ТзОВ «Роял ісланд», акти здачі-приймання робіт від 19.08.2013 р., 12.08.2013р., податкові накладні №401 від 19.08.2013р., №218 від 12.08.2013;

- договір №21 від 03.06.2013р. , укладений між позивачем та ТОВ «Світком-Торг», видаткові накладні від 03.06.2013р. №РН-6-03003, №РН-6-04001 та №РН-6-03002, податкові накладні №1627, №1628, №1629 від 03.06.2013р.

- договори страхування, укладені між позивачем і ТДВ «Страховик» (ТДВ «СК «Сяйво») №0401/03-Г від 01.04.2011р., №0701/08-Г від 01.07.2011р., №1003/06-Г від 03.10.2011р., №0726/01-Ф від 26.07.2011р., №1220/01-Ф від 20.12.2011р., акти виконаний робіт, реєстри перевезень.

За таких обставини, суд першої інстанції вірно зазначив, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та вказують на несправедливе втручання контролюючого органу у право власності платника податків, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту та включення витрат до валових витрат за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що покликання відповідача на акти перевірки контрагентів не слід брати до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2013р., яка набрала законної сили визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 07.08.2013 р. №0000212200, яке винесене на підставі акту від 22.07.2013 року №28/22-1/32704920 та повністю спростовано доводи Бориспільської ОДПІ стосовно нереальності господарських відносин ТзДВ «СК «Сяйво» з контрагентами ПАТ «СК «Прогрес - фонд», ТДВ «СПК «Впевненість - безпека», ТДВ «СК «Зеніт» та ТДВ «СК «Відродження Україна».

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі № 813/5872/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула