Ухвала суду № 41476699, 06.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 876/15558/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Лука А.В., Федунь С.І.,

від відповідача - Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галмод» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Галмод» (далі ТзОВ «Галмод») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській област (далі ДПІ у Сихівському районі м.Львова) та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 0001592210/2884 від 28.08.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки працівників ДПІ у Сихівському районі м.Львова внаслідок проведеної перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях того, що господарські операції не відбулися та не носили реального характеру. Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» та ТзОВ «Викуп» повністю доводиться представленими позивачем первинними документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року позов задоволений повністю, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 0001592210/2884 від 28.08.2013 року.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем в підтвердження реальності господарських операцій представлено суду належним чином оформлені документи, а саме: договори, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення та ін.. Цими документами засвідчено факт, отримання товарно-матеріальних цінностей. Та реальність господарських операцій між контрагентами.

З цією постановою не погодовся апелянтДПІ в Сихівському районі м.Львова, який звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт в апеляційній скарзі настоює на тому, що господарські операції між ТзОВ «Галмод» та його контрагентами ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» та ТзОВ «Викуп» не мали реального характеру, оскільки у вищевказаних контрагентів відсутні власні виробничі потужності та трудові ресурси не представлено достатніх первинних документів в підтвердження реальності проведених господарських операцій.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала та просить її задовільнити, скасувавши постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечили та просять в її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що прайівниками ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Галмод» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» та ТзОВ «Викуп», за результатами якої складено Акт перевірки №247/2210/22344384 від 14 серпня 2013 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача п.198.3, п.198.4 ст.198, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього в сумі 304 245,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року в сумі 170 065,00 грн., за червень 2012 року в сумі 45 281,00 грн., за липень 2012 року в сумі 88 899,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 23 серпня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001592210/2884, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 304 254,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 152 122,50 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Галмод» здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейс констракшен менеджмент» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Викуп», що підтверджується слідуючими перевіреними та дослідженими в судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами.

По взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейс констракшен менеджмент»: договір поставки №549 від 01.09.2011 року; податкові накладні №120 від 01.09.2011 року, №495 від 26.09.2011 року; видаткові накладні №РН-9-01042 від 01.09.2011 року, №РН-9-26023 від 26.09.2011 року; рахунки-фактури №СВ-8-31007 від 01.09.2011 року, №СФ-9-22055 від 26.09.2011 року, правочин про перевід боргу №1 від 14.10.2011 року, протокол взаємних вимог від 20.10.2011 року.

По взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Викуп»: договір поставки №77 від 01.08.2011 року; податкові накладні №30 від 01.08.2011 року, №106 від 04.08.2011 року; видаткові накладні №РН-8-01038 від 01.08.2011 року, №РН-8-04014 від 04.08.2011 року; рахунки-фактури №14 від 01.08.2011 року, №218 від 04.08.2011 року; платіжні доручення №5717 від 14.09.2011 року, №6021 від 26.09.2011 року, №6282 від 04.10.2011 року. №6455 від 11.10.2011 року, №6456 від 11.10.2011 року, протокол взаємних вимог від 20.10.2011 року.

Крім цього, позивачем представлено підтверджуючі документи щодо подальшої реалізації придбаних у ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» та ТзОВ «Викуп» товарів, зокрема видаткові, податкові накладні, довіреності на отримання від ТзОВ «Галмод» цінностей за рахунками-фактурами та банківські виписки.

Всі представлені первинні документи відповідають вимогам Законуом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають у колегії суддів сумнівів щодо їх достовірності та на думку колегії суддів підтверджують реальний характер господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» і ТзОВ «Викуп».

Даючи правову оцінку наведеним доказам суд першої інстанції на думку колегії суддів підставно вважав, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість є надані позивачем первинні бухгалтерські документи. Подані ж відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагента та контрагентами останнього.

За таких обставини, колегія суддів суд вважає, що суд першої інстанції правильно врахував наявні в матеріалах справи докази, які повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обгрунтованими.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції об'єктивно та повно з врахуванням вимог діючого податкового законодавства досліджено обставини справи та в судовому засіданні встановлено факт реальності господарський операцій між контрагентами, а відтак суд першої інстанції підставно задовільнив позов.

Також судом першої інстанції правильно враховано правову позицію Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії".

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 813/6810/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С.Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлений 11.11.2014 року.