Ухвала суду № 41476382, 19.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

19.11.14

№ 915/1821/14.

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Ойл Україна" як оператора спільної діяльності за договором про спільну діяльність між ТОВ "Капітал Ойл Україна" та ДП "Богородчанинафтогаз"

до Приватного підприємства "Неллі"

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 04.11.2014 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін.

Як визначено ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Згідно абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

У позовній заяві в якості місцезнаходження відповідача вказано наступну адресу: 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 16/4, за якою позивач направив відповідачу копію позовної заяви і доданих до неї документів, на підтвердження чого надав фіскальний чек № 4293 від 05.11.2014 р. та опис вкладення у цінний лист від 05.11.2014 р.

В той же час, позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачу саме вказаної у позовній заяві адреси.

В той же час, додані до позовної заяви документи (копія договору купівлі - продажу частини виробничої бази від 20.01.2012 р.) свідчать про належність відповідачу іншої адреси, а саме: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 16/2.

За таких обставин, суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача саме адресу 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 16/4, а рівно, суд не може дійти однозначного висновку, що копія позовної заяви і доданих до неї документів направлені на адресу місцезнаходження відповідача.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 4293 від 05.11.2014 р. та опис вкладення у цінний лист від 05.11.2014 р. в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, позовна заява № б/н від 04.11.2014 р. підлягає поверненню позивачеві без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з даною позовною заявою слід врахувати приписи ч. 1 ст. 15 ГПК України, згідно яких справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Предметом поданого позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про розірвання договору купівлі - продажу частини виробничої бази від 20.01.2012 р. При цьому в якості підстави для розірвання вказаного договору позивач визначає порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати чергових платежів за майно, в т.ч. затримку внесення чергових платежів більше як на 45 банківських днів.

Також, слід звернути увагу на те, що сплата судового збору за подання позовних заяв до господарського суду здійснюється за реквізитами господарського суду, до якого позивач звертається з позовною заявою.

Суд також звертає увагу, що відповідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути без розгляду.

Суддя О.В. Гумега