Ухвала суду № 41476359, 20.11.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА УХВАЛА

"20" листопада 2014 р. по справі № 5004/715/11

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", с. Копачівка Рожищенського району

про банкрутство

Встановив: Ухвалою господарського суду від 11.04.2011р. було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна Дуплику Павла Георгійовича.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 27.10.2011р. було визнано грошові вимоги кредиторів боржника: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції на суму 22 753 597,30 грн.; ПАТ "Креді Агріколь Банк" на суму 652 035,79 грн.; ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Луцька регіональна дирекція" на суму 5 493 888,66 грн.; ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинське обласне управління на суму 378 072,55 грн.; ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення на суму 991 302,19 грн.

05 грудня 2011 року на засіданні зборів кредиторів, оформлених протоколом від 05.12.2011р. було затверджено склад комітету кредиторів ТОВ "Аміна-Волинь".

12 грудня 2012 року відбулось засідання зборів кредиторів ТОВ "Аміна-Волинь" щодо обрання комітету кредиторів в складі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "Український інноваційний банк". Також 12 грудня 2012 року за ініціативою та рішенням зборів кредиторів відбулось засідання зборів комітету кредиторів ТОВ "Аміна-Волинь" за результатами котрих було прийнято рішення щодо обрання головою комітету кредиторів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", секретарем ПАТ "ВТБ Банк", введення процедури ліквідації ТОВ "Аміна-Волинь" та зобов'язання розпорядника майна та голову комітету кредиторів звернутися до господарського суду з відповідним клопотанням, а також із клопотанням про призначення ліквідатора товариства-боржника.

Прийняття відповідного рішення комітетом кредиторів виступило підставою для звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до суду із клопотанням від 27.12.2012р. про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2013р. (том 6 а.с. 154-160), залишеною без змін у відповідності до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. (том 7 а.с. 60-63) та постанови Вищого господарського суду від 10.12.2013р. (том. 7 а.с. 123-128) в задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора було відмовлено.

10 лютого 2014 року за результатами засідання зборів кредиторів ТОВ "Аміна-Волинь" було прийнято рішення стосовно звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном у зв'язку із проведенням фінансового аналізу про наявність фіктивних ознак та приховування банкрутства відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємств та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Вищевикладене рішення комітету кредиторів виступило підставою для звернення розпорядника майна ТОВ "Аміна-Волинь" Дуплики П.Г. до суду із клопотанням про продовження у справі процедури розпорядження майном боржника на шість місяців.

Беручи до уваги той факт, що розпорядником майна ТОВ "Аміна-Волинь" Дупликою П.Г. при здійсненні своїх повноважень не було вчинено заходів стосовно належного аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, заходів щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, формування та надання суду і комітету кредиторів звітів про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, тощо, ухвалою суду від 10.02.2014р. строк процедури розпорядження майном ТОВ "Аміна-Волинь" та повноваження розпорядника майна Дуплики П.Г. було продовжено, а також зобов'язано ТОВ "Аміна-Волинь" надати суду документи, необхідні розпоряднику майна для проведення аналізу щодо виявлення ознак неплатоспроможності боржника та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

11 квітня 2014 року відбулось чергове засідання зборів комітету кредиторів ТОВ "Аміна-Волинь" за результатами яких було прийнято рішення щодо прийняття до відома фінансового звіту розпорядника майна ТОВ "Аміна-Волинь" Дуплики П.Г., подання клопотання до господарського суду про введення процедури ліквідації ТОВ "Аміна-Волинь" та призначення ліквідатора товариства "Аміна-Волинь".

Прийняття відповідного рішення комітетом кредиторів виступило підставою для звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до суду із клопотанням №1599/14 від 25.04.2014р. про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 15.10.2014р. клопотання Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було призначене до розгляду в судовому засіданні із зобов'язанням розпорядника майна ТОВ "Аміна-Волинь" надати суду остаточний звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном товариства-боржника із усіма підтверджуючими документами, аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності боржника та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, визнанням обов'язкової явки в судове засідання розпорядника майна.

У зв'язку з повним невиконанням арбітражним керуючим Дупликою П.Г. вимог суду (неподання витребуваних документів і матеріалів та неявка арбітражного керуючого в судове засідання) ухвалою суду від 03.11.2014р. розгляд по суті клопотання Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відкладався із повторним зобов'язанням розпорядника майна надати суду остаточний звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном товариства-боржника із усіма без виключення підтверджуючими його документами, аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності боржника та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також із визнанням обов'язкової явки в судове засідання розпорядника майна Дуплики П.Г.

У визначений судом день та час розпорядник майна в судове засідання повторно не з'явився, про неможливість явки в судове засідання суд не повідомив, витребуваних судом матеріалів не представив.

За наслідками розгляду в судовому засіданні клопотання кредитора ухвалою суду від 20.11.2014р. в задоволенні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання ТОВ "Аміна-Волинь" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора товариства було відмовлено, визнано неналежним виконання арбітражним керуючим Дупликою П.Г. обов'язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", а також усунуто арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича (м. Рівне, вул. Фабрична, буд. 20, гурт., ідентифікаційний номер 2417810151, Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1377 від 12.07.2013р.) від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" (Рожищенський район, с. Копачівка, вул. Першотравнева, 1а, код ЄДРПОУ 34214679).

При прийнятті зазначеної ухвали господарський суд виходив з того, що при прийнятті до уваги фінансового звіту розпорядника майна Дуплики П.Г. комітетом кредиторів було взято до уваги, що за весь час тривалості процедури розпорядження майном ТОВ "Аміна-Волинь" розпорядником майна було здійснено витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, надіслані запити нотаріусам, які накладали заборони на майно банкрута, проведено інвентаризацію майна товариства, проводився аналіз надходження та витрат коштів на підприємстві.

При вирішенні питання стосовно переходу до наступної стадії провадження у справі про банкрутство - відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом комітетом кредиторів було взято до уваги, що подальша санація, відновлення платоспроможності боржника неможливі, підприємство не отримує прибутку від господарської діяльності, відсутні пропозиції інвесторів, відсутні пропозиції розпорядника майна про відновлення платоспроможності підприємства.

Судом було встановлено, що зазначене рішення зборів комітету кредиторів товариства "Аміна-Волинь" в частині прийняття до відома фінансового звіту розпорядника майна, а також щодо переходу до ліквідаційної процедури боржника є передчасним, прийнятим з порушенням норм законодавства про банкрутство, положення котрого застосовуються при розгляді даної справи, прийнятим без з'ясування та встановлення всіх фактичних обставин банкрутства підприємства, виявлення ознак його неплатоспроможності та можливості відновлення платоспроможності.

При цьому судом враховувалось, що у відповідності до положень ст. 1 Закону про банкрутство розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство.

Статтею 13 Закону про банкрутство визначено, що розпорядник майна має право скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу, аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника, звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом, одержувати винагороду у розмірі та порядку, передбачених цим Законом, залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів, подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Розпорядник майна зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку, вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку, повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником, вживати заходів для захисту майна боржника, аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках, виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, скликати збори кредиторів, надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство, надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Порядок та підстави визнання боржника банкрутом врегульовано, зокрема, нормами ст. 22 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Такими випадками є, зокрема: закінчення процедури розпорядження майном за відсутності клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації або пропозиції про укладення мирової угоди; подання клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство) тощо.

Поруч з цим, на думку суду, рішення комітету кредиторів про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом не є достатньою умовою та підставою для визнання такого боржника банкрутом. За наявності вказаного клопотання комітету кредиторів, господарський суд самостійно повинен перевірити ознаки, за яких боржника може бути визнано банкрутом.

Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Частиною 3 ст. 110 ЦК України передбачено, що, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені Законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Таким чином, при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд повинен з'ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів; перевищення грошових зобов'язань боржника над його майном (пасиву над активом, порівнявши відомості обох величин та встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність); незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника.

Відомості про активи боржника на час визнання боржника банкрутом можуть міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово-майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів, та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.

Тільки наявність усіх перерахованих ознак дає господарському суду підстави для визнання боржника банкрутом.

Прийняття рішення про доцільність визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, є прерогативою господарського суду, відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство.

Враховуючи наведене та беручи до уваги той факт, що розпорядником майна ТОВ "Аміна-Волинь" Дупликою П.Г. при здійсненні своїх повноважень в повній мірі не було вчинено заходів стосовно належного аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, заходів щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, формування та надання суду і комітету кредиторів звітів про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, тощо, суд прийшов до висновку, що рішення зборів комітету кредиторів ТОВ "Аміна-Волинь" від 11.04.2014р. щодо можливості прийняття до відома (погодження) фінансового звіту розпорядника майна, а також щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом, є передчасними, оскільки здійснені та проведені без будь-якого аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, за відсутності належних даних інвентаризації майна боржника та аналізу його активів та пасивів.

Поруч з цим судом засвідчено на відсутності в матеріалах справи (з огляду на неподання відповідних документів на неодноразову вимогу суду безпосередньо розпорядником майна Дупликою П.Г.) будь-яких доказів, якими б підтверджувалась неплатоспроможність боржника, звітів про аналіз фінансового стану банкрутуючого суб'єкта господарювання, висновків щодо наявності/відсутності ознак фіктивного банкрутства ТОВ "Аміна-Волинь" чи доведення останнього до банкрутства.

Статтею 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що розпорядник майна зобов'язаний надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

Господарський суд при цьому також зауважено на неподанні ні розпорядником майна, ні комітетом кредиторів звіту розпорядника майна боржника та аналізу фінансово-господарського становища боржника, а також інших матеріалів, які б свідчили про належне виконання арбітражним керуючим обов'язків розпорядника майна боржника.

Одночасно з цим господарським судом було враховано, що процедура розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ "Аміна-Волинь" та призначення розпорядника майна боржника були здійснені ухвалою від 11.04.2011р. Згодом, у зв'язку з неналежним виконанням арбітражним керуючим Дупликою П.Г. обов'язків розпорядника майна у справі, необхідністю здійснення арбітражним керуючим належних заходів, спрямованих на організацію та проведення зборів комітету кредиторів товариства "Аміна-Волинь", підготовку та вжиття заходів стосовно належного аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, заходів щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, формування та надання суду і комітету кредиторів звітів про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, розгляду та погодження їх комітетом кредиторів, наступне визначення комітетом кредиторів подальшої процедури провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аміна-Волинь" відповідними ухвалами суду строки процедури розпорядження майном ТОВ "Аміна-Волинь" неодноразово продовжувались.

Викладені обставини в сукупності дали підстави стверджувати про неналежне виконання розпорядником майна Дупликою П.Г. своїх обов'язків, як розпорядника майна, свідоме ігнорування арбітражним керуючим вимогами суду, зловживання своїми обов'язками та порушенням у зв'язку із своєю бездіяльністю положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що, в свою чергу, негативно впливає на строки розгляду господарським судом справи про банкрутство, на своєчасне погашення боржником грошових зобов'язань перед кредиторами, свідчить про необґрунтоване затягування процедури розпорядження майном.

Згідно ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Суд вважає, що бездіяльність розпорядника майна - арбітражного керуючого Дуплики П.Г., котра полягає у його безпідставному, свідомому та неодноразовому ігноруванні вимогами господарського суду (неподання витребуваних документів та матеріалів, неприбуття в судове засідання на виклик суду, ухилення від вчинення дій, визнаних обов'язковими судом) свідчить про навмисне ухилення арбітражного керуючого від виконання обов'язків покладених нього ухвалами господарського суду, а також положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-ХІІ при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з врахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання чи неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

На підставі викладеного, враховуючи допущені порушення у своїй діяльності арбітражним керуючим Дупликою П.Г. положень чинного законодавства України, керуючись ст.ст. 1-5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-ХІІ, ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Окрему ухвалу направити арбітражному керуючому Дуплиці Павлу Георгійовичу для вжиття відповідних заходів, спрямованих на подальшу недопустимість у своїй діяльності порушень положень та вимог чинного законодавства України, зокрема, Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарського процесуального кодексу України.

2. Про наслідки вжитих заходів щодо виправлення зазначених недоліків та порушень повідомити господарський суд Волинської області в місячний термін.

3. Сектору з питань банкрутства Головного управління юстиції у Волинській області, а також сектору з питань банкрутства Головного управління юстиції у Рівненській області вжити заходів на подальшу недопустимість ігнорування вимог суду арбітражними керуючими та порушення ними норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За наслідками вжитих заходів щодо зазначених недоліків та порушень у діяльності арбітражних керуючих повідомити господарський суд Волинської області.

4. Окрему ухвалу для відома та відповідного реагування направити на адресу Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України.

Суддя В.А. Войціховський