Ухвала суду № 41475984, 11.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1951/14

Категорія: 5.4 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваль М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Віжес» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Віжес» до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 97 від 20 травня 2014 року на суму 3400 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

04 червня 2014 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Віжес" (далі - позивач, ПП «Віжес») до Державної інспекції України з контролю за цінами (далі - відповідач, Дуржцінінспекція України) з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 97 від 20 травня 2014 року на суму 3400 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №169-14 від 24 березня 2014 «Про проведення планової перевірки» та направлення на перевірку №140 від 24 березня 2014 року посадовим особам сектору в Херсонській області Держцінінспекції України доручено проведення планової перевірки позивача за адресою: м. Херсон, вул. Блюхера, 8 з питань формування та застосування цін на окремі продовольчі товари.

Відповідач повідомив позивача про проведення перевірки 21 березня 2014 року, що підтверджується повідомлення №100-70114/2043-14 від 21.03.2014.

ПП «Віжес» 25 березня 2014 року за №54 направило на адресу відповідача лист, в якому зазначило, що повідомлення про проведення планової перевірки отримано підприємством 24 березня 2014 року; керівник підприємства знаходиться у відпустці з 19 березня 2014 року по 11 травня 2014 року, а інших уповноважених осіб з доступом до всієї документації не має; планова перевірка підприємства є неможливою.

Відповідач наказом №187-14 від 03 квітня 2014 року відтермінував дату проведення планової перевірки з 16 травня 2014 по 19 травня 2014 року.

На підставі наказу №187-14 від 03 квітня 2014 року та направлення №225 від 13 травня 2014 року посадовими особами відповідача 16 травня 2014 року здійснено спробу проведення планової перевірки позивача.

За результатами складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 126 від 16.05.2014. З даного акту вбачається, що приватне підприємство «Віжес» не допустило посадових осіб сектору у Херсонській області Державної інспекції з контролю за цінами до проведення перевірки.

В зв'язку з вищевикладеним відповідачем складено акт відмови у допуску на перевірку від 16 травня 2014 року.

20 травня 2014 року відповідачем за № 97 прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким на підставі вимог п.6 ч.1 ст. 18 та ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ч.9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до позивача застосовано штраф в сумі 3400 грн. 00 коп. за створення перешкод уповноваженим органам виконавчої влади при виконанні покладених на них функцій.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про ціни та ціноутворення».

Преамбула до Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачає, що цей Закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (ст.2 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що Приватне підприємство «Віжес» є юридичною особою, здійснює економічну діяльність за КВЕД: 46.90-неспеціалізованаоптова торгівля; 47.11-роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41-вантажний автомобільний транспорт; 68.20-надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.12-посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20-дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (витяг з ЄДР №18418383 від 27.03.2014).

Позивач є суб'єктом господарювання, який проводить свою діяльність на території України тому на нього поширюється дія Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами (ч.2 ст.16 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Основними функціями уповноважених органів є: виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення (ст.17 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (п.6 ч.1 ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).

До суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.4 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).

Преамбула до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу (ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається (ч.5 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Колегія суддів погоджується з неприйняттям судом першої інстанції посилання позивача щодо порушення відповідачем вимог ч.5 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки в даному випадку законодавець забороняє продовження строку здійснення планового заходу, а тому продовження строку здійснення вже розпочатого заходу, є порушенням даної норми.

Станом на 13 травня 2014 року перевірка позивача не проводилась, а тому не можливо було продовжити строк її проведення. Наказом №187-14 перевірку було відтерміновано, тобто перенесено термін її здійснення, враховуючі обставини пов'язані з відпусткою керівника позивача.

Частиною 5 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

- одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

- надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб (ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом (ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що право позивача не допускати посадових осіб відповідача до проведення планової перевірки не є абсолютним. Таке право виникає у позивача за наявності двох конкретних підстав: перевірка здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Віжес» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Віжес» до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 97 від 20 травня 2014 року на суму 3400 грн., - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.