Постанова № 4147163, 17.06.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 року Справа №2а-2301/09/0870

(15год. 20 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Сергач К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень рішень №0000012305/0/6 від 8 січня 2009р. , №0000022305/0/7 від 8 січня 2009 року, №0000532305/1/6490 від 24 березня 2009р.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений позов.

В позовній заяві вказано, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Меркурій і компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складено акт №189/23-5/33701276 від 18 грудня 2008р.

8 січня 2009р. на підставі зазначено акту прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012305/0/6 та №0000022305/0/7 якими позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 097 371, 50гр. та з податку на додану вартість в сумі 906 810 гр.

Скарги позивача до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без задоволення, збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2009р. № 0000532305/1/6490 на суму 5 797, 50 коп.

Позивач просить визнати недійсними зазначені податкові повідомлення-рішення, стягнути з Державного бюджету України витрати на його користь.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що працівники ДПІ зробили невірні висновки за результатами перевірки внаслідок невірного тлумачення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме визначення доходу та прибутку. Зазначає, що придбання агентських послуг ТОВ «Платан» було здійснено для забезпечення належного рівня реалізації товару, результатом стало укладення та виконання договорів із покупцями товару, що постачається ТОВ «Меркурій і компанія», збільшено обсяги реалізації товару. Те ж стосується й взаємовідносин щодо отримання агентських послуг від ТОВ «Факура прим», ТОВ «Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «ВК06», ТОВ «Інтер сервіс люкс», ТОВ «Скіфія сервіс».

Щодо виявлених порушень Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено, що за всіма операціями з ТОВ «Платан» підприємством ТОВ «Меркурій і компанія» отримано належним чином оформлені податкові накладні та здійснено оплату.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повне лому обсязі, пояснив, що отримані від ТОВ «Платан» агентські послуги використані саме в господарській діяльності, оскільки вони направлені на укладення господарських договорів з контрагентами підприємства. Отже відсутня жодна підстава вважати безпідставним віднесення цих сум до податкового кредиту.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, пояснили, що перевіркою вірно встановлені порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіреному періоді на суму 731 581гр. та пп. 7.2.3., п. 7.2., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5., п. 7.4., пп. 7.7.1, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено чисту суму податкового зобов'язання з ПДВ за перевірений період в сумі 604 540гр., та встановлено заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість у сумі 3 865 гр.

Прокурор просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Меркурій і компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складено акт №189/23-5/33701276 від 18 грудня 2008р.

В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Меркурій і компанія» п. 1.32 ст. 1, п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіреному періоді на суму 731 581гр. та пп. 7.2.3., п. 7.2., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5., п. 7.4., пп. 7.7.1, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено чисту суму податкового зобов'язання з ПДВ за перевірений період в сумі 604 540гр., встановлено заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість у сумі 19 647гр.

8 січня 2009р. на підставі зазначено акту прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012305/0/6 та №0000022305/0/7 якими позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 097 371, 50гр. та з податку на додану вартість в сумі 906 810 гр.

Скарги позивача до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без задоволення, збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2009р. № 0000532305/1/6490 на суму 5 797, 50 коп.

ТОВ «Меркурій і компанія» у перевіреному періоді, відповідно до укладених агентських договорів до складу скоригованих валових витрат віднесло витрати, пов'язані з придбанням у ТОВ «Платан», ТОВ «Фукра прим», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» , ТОВ «ВК06», ТОВ «Іниер сервіс люкс», ТОВ «Скіфія Сервіс», послуг, які базуються на: принципал (ТОВ Меркурій і компанія») доручає, а агент зобов'язується здійснити за винагороду визначені юридичні та фактичні дії від свого імені за рахунок принципала, які направлені на підготовку, укладання та супроводження угод цивільно-правового характеру, які сприяють росту об'єму торгового обороту принципала а також направлені на реалізацію виробничих задач принципала. Конкретний об'єм доручень принципала оговорюється сторонами шляхом складання «доручень агенту» , сутність яких полягає у пошуку потенційних покупців та постачальників, проведення переговорів з потенційними контрагентами та врегулювання розбіжностей. Винагорода агента є динамічною та розраховується у відсотковому відношенні від вартості поставок за угодами, укладеними до виконання договору і доручень агентом, або складається із різниці між ціною договору, обумовленою в дорученнях агенту за ціною, за якою укладено угоду. Виплата винагороди здійснюється принципалом на підставі актів приймання-здачі послуг за домовленістю про сплату винагороди.

Факт укладання зазначених договорів сторонами по справі не заперечується.

Віднесення зазначених послуг до складу скоригованих валових витрат підтверджується актами приймання-передачи наданих послуг.

Розрахунки з агентами проводились шляхом перерахування грошових коштів на рахунки агентів, що підтверджується банківськими документами.

Із наданих документів вбачається, що ТОВ «Меркурій і компанія» здійснювала господарські відносини з ТОВ «МД Груп Запоріжжя», ТОВ «Ферромет 1»та іншими. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Відповідачем по справі надані пояснення директора ТОВ «Ферромет1» ОСОБА_1, який пояснив, що жодних відносин з ТОВ «Платан» та ТОВ «Фукра Прим» його підприємство не мало. З пояснень директора ТОВ «МД Груп Запоріжжя» вбачається, що жодних відносин з ТОВ «Фукра Прим» та ТОВ ВК06» його підприємство не мало. Вказані підприємства (ТОВ «Платан», ТОВ «Фукра Прим» та ТОВ «ВК06») участі при укладанні договорів про поставку товарі ТОВ «Меркурій і компанія» не приймали.

Надані позивачем документи не підтверджують факту виконання робіт, здійснення дій, направлених на належне виконання договірних відносин з переліком контрагентів. Відсутня інформація щодо здійснених дій та заходів для виконання договору, кошторис вартості та інше на підтвердження факту виконання послуг.

П. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Ствердження позивача про те, що факт втрати документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВК06» ніяким чином не має впливу на достовірність відображення операцій з цим контрагентом ТОВ «Меркурій і компанія» суд до уваги не приймає, оскільки вони не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

 Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту з статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно з вимогами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стан господарсько-фінансової діяльності підприємства, досліджений під час перевірки, розгляду адміністративного позову в суді, дозволяє зробити висновок про відсутність спрямованості отриманих послуг для використання у власній господарській діяльності.

Щодо вимог про стягнення з Державного бюджету України витрат на користь позивача, і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені та документально підтверджені витрати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень лише у разі, якщо судове рішення ухвалено на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлене 22 червня 2009 року.

Суддя А.А. Щербак