Постанова № 41470618, 18.11.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2014 року Справа № 904/3546/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.

за участі представників сторін:

від позивача: Петухова О.М., представник, довіреність № 34 від 09.07.14р., Палій С.М. представник, довіреність №33 від 03.07.14р.;

від відповідача: Лимаренко Є.О., керівник, паспорт №АЕ444520 від 13.11.96; витяг з ЄДР від 02.06.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014р. у справі № 904/3546/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС", м. Павлоград

про стягнення 70 934,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС" (далі - відповідач) про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 80 086,99 грн., з яких: 70 934,54 грн. - основного боргу, 543,05 грн. - 3 % річних, 3372,60 грн. - пені, 5236,80 грн. - витрат від інфляції, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по договору поставки № 72ДН від 14.05.2012р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року у справі № 904/3546/14 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Полтавська, буд. 127-В; код ЄДРПОУ 20201195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 53; код ЄДРПОУ 35341093) 70 934,54 грн. (сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять чотири грн. 54 коп.) - основного боргу, 543,05 грн. (п'ятсот сорок три грн. 05 коп.) - 3 % річних, 3372,60 грн. (три тисячі триста сімдесят дві грн. 60 коп.) - пені, 5236,80 грн. (п'ять тисяч двісті тридцять шість грн. 80 коп.) - витрат від інфляції за договором поставки № 72ДН від 14.05.2012р., 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС" подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року у справі № 904/3546/14 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС" простягнення 80 086,99 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду визнані встановленими обставини, які недоведені позивачем та порушені норми матеріального права, зокрема ст.ст. 599, 632 ЦК України. Так, судом встановлено борг відповідача перед позивачем у розмірі 70 934,54 грн. на підставі видаткових накладних, які не відповідають вимогам чинного законодавства, а висновок суду про прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань на відповідає фактичним обставинам справи. Господарський суд, також не врахував подані відповідачем докази про здійснення оплати поставлених позивачем товарів, яка перевищує суму заборгованості.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Чередко А.Є., судді Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 04.09.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 року, на підставі розпорядження секретаря судової палати апеляційного суду від 03.09.2014р. про склад колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Пархоменко Н.В. - члена постійно діючої колегії суддів, апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді Парусніков Ю.Б., Коваль Л.А.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.10.2014р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 року, на підставі розпорядження секретаря судової палати апеляційного суду від 08.10.2014р. про склад колегії суддів у зв'язку з виходом з відпустки судді Пархоменко Н.В. - члена постійно діючої колегії суддів, апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді Пархоменко Н.В., Коваль Л.А.

У судовому засіданні по справі оголошувались перерви з 09.10.2014р. по 21.10.2014р. та з 21.10.2014р. по 18.11.2014р.

В судових засіданнях по справі представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу та 03.09.2014р. подав до апеляційного суду письмові пояснення по суті спору де зазначив про повернення відповідачем позивачу ще до прийняття оскаржуваного рішення поставлених позивачем товарів по договору на суму 20 520,87грн., тобто зменшення основного боргу до 50 413,67грн., що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення. На підтвердження зазначених обставин скаржником долучені до матеріалів справи копії відповідних видаткових накладних (а.с. 163-215, Т. 2).

Також, скаржником подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 904/3546/14 до розгляду у встановленому законом порядку спору у справі № 904/5543/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ" про визнання недійсним договору поставки № 72ДН від 14.05.2012р. та набрання рішенням у цій справі законної сили.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представники у судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема позивач зазначає, що ним було розірвано договір поставки № 72ДН від 14.05.2012р. в односторонньому порядку згідно з його умовами, тому відповідач був зобов'язаний сплатити борг за поставлений товар у повному обсягу, чого останнім здійснено не було. Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 70 934,54грн. підтверджена належними доказами на відміну від обставин сплати позивачу грошових коштів в більшому розмірі ніж заявлений борг та повернення позивачу товару на суму 20 520,87грн. під час розгляду справи в суді, на які посилається відповідач. Позивач, також вказує, що відповідачем не наведено жодних обставин, які-б перешкоджали поданню останнім суду першої інстанції доказів повернення товару на суму 20 520,87грн.

Заперечує позивач і проти задоволення клопотання скаржника про зупинення провадження у справі, посилаючись при цьому на відмову господарським судом Дніпропетровської області у задоволенні позову відповідача у справі № 904/5543/14 та відсутність підстав, передбачених ст. 79 ГПК України для зупинення провадження у справі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги скаржника, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОНАЙМ УКРАЇНА" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС" (покупець) укладений Договір поставки № 72ДН (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари (надалі - товар) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити його вартість.

14.05.2012р. постачальником та покупцем укладено Протокол узгодження розбіжностей до Договору поставки № 72ДН від 14.05.2012 р. (а.с. 12, Т. 1).

Додатковою угодою до Договору № 72ДН від 14.05.2012р. внесено зміни в Договір в частині зміни найменування постачальника замість товариства з обмеженою відповідальністю "БІОНАЙМ УКРАЇНА" читати товариство з обмеженою відповідальністю " МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ ".

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом даного Договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних, тощо), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 2.2. Договору передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами і оформлюється накладною або актом прийому-передачі.

Пунктом 4.4. Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору передбачено, що покупець сплачує за поставлений йому товар через кожні 30 календарних днів з моменту першої поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам (в тому числі кінцевому споживачу).

Відповідно до п. 4.4.1. Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору, сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту за реалізований товар, який покупець надає постачальнику за його вимогою.

Сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 180 календарних днів з моменту його постачання покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь постачальний та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. У разі якщо покупець не повернув поставлений товар на вимогу постачальника, покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований, та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість (п. 4.5. Договору редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору, у випадку відсутності у покупця грошових коштів для оплати поставленого товару або якщо товар не користується широким попитом у кінцевих споживачів, за наявності згоди постачальника та належного стану товару (в тому числі його пакування), поставлений товар може бути повернуто постачальнику.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач за період з 14.05.2012р. по 13.02.2014р. здійснив поставку відповідачу непродовольчих товарів на загальну суму 290 652,88 грн. Натомість відповідачем було сплачено за поставлений товар 160 008,40 грн. та повернуто поставлений товар позивачу на суму 54 709,94 грн., що підтверджується відповідними матеріалами справи (видатковими накладними, банківськими виписками) та належними і допустимими доказами відповідачем у суді першої інстанції не спростовано.

Отже, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку щодо наявності у відповідача перед позивачем станом на час прийняття рішення заборгованості по Договору у сумі 70 934,54грн.

З матеріалів справи, також вбачається, що вищенаведена заборгованість відповідача по оплаті товару за Договором виникла за поставки товару у період з жовтня 2013р. по лютий 2014р.

Пунктом 6.2. Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору, передбачено, що цей Договір може бути розірваний постачальником достроково в односторонньому порядку. При цьому постачальник повинен повідомити покупця про дострокове одностороннє розірвання договору за тридцять календарних днів. У випадку розірвання постачальником договору у порядку, передбаченому цим пунктом договору, покупець зобов'язаний остаточно розрахуватись з постачальником та повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги.

У зв'язку з тим, що ТОВ «ЛЕРС» систематично порушувало умови Договору поставки № 72ДН від « 14» травня 2012 року щодо здійснення оплати поставленого товару, позивачем відповідачу було направлено претензію про сплату боргу за вих. № 113 від « 10» квітня 2014p., якою ТОВ «МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ» повідомило ТОВ «ЛЕРС» про одностороннє розірвання Договору з 14 травня 2014р. та вимагало до настання зазначеного строку повернути увесь поставлений, але нереалізований товар та/або сплатити заборгованість, що виникла у Відповідача перед Позивачем. Направлення зазначеної претензії відповідачу підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком пошти від 10.04.2014р. (а.с. 24-25, Т. 1). Відповіді на претензію позивач не отримав, як і грошових коштів за поставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 2 та 3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На час прийняття місцевим господарським судом рішення у справі основний борг відповідача перед позивачем складав 70 934,54 грн., а доказів його погашення шляхом сплати коштів за товар, або повернення товару відповідачем суду подано не було.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених чинним законодавством України або договором.

За вимогами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно п. 5.4. Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору, якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців також покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, однак, не більш подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі п. 5.4. Договору позивачем нарахована відповідачу пеня за період прострочки оплати товару по Договору з 10.04.2014р. по 01.07.2014р. в розмірі 3372,60 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань по Договору, позивачем відповідно п. 5.3. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано до сплати відповідачу 3% річних за період прострочки оплати товару по Договору з 10.04.2014р. по 01.07.2014р. в розмірі 543,05грн. та витрати від інфляції за період квітень, травень 2014р. у розмірі 5236,80 грн.

За наведених обставин та враховуючи наявність у відповідача постійної заборгованості перед позивачем по оплаті товару по Договору за весь час його дії, господарським судом було обґрунтовано задоволені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений, але не оплачений товар у сумі 70 934,54 грн., 3 % річних у сумі 543,05 грн., пені у сумі 3372,60 грн. та втрат від інфляції у сумі 5236,80 грн., нарахованих на відповідну заборгованість у період квітень-червень 2014р.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача щодо повернення ним позивачу до прийняття оскаржуваного рішення товарів на суму 20 520,87грн., що підтверджується поданими апеляційному суду копіями відповідних видаткових накладних, виходячи з вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається з поданих відповідачем видаткових накладних на повернення товару (а.с. 163-215, Т. 2) вони складалися сторонами 27.06.2014р. та 10.07.2014р., тобто до прийняття місцевим господарським судом 17.07.2014р. рішення у даній справі. Натомість відповідачем зазначені накладні суду першої інстанції подані не були, як і не обґрунтована в апеляційному суді неможливість подання вказаних доказів суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, в апеляційного суду відсутні достатні правові підстави для прийняття до розгляду додатково поданих відповідачем доказів про часткове повернення товару позивачу.

Отже, зазначені обставини не є підставами для скасування або зміни оскаржуваного рішення, а вирішення питання зменшення стягнутої заборгованості може бути здійснено на стадії виконання судового рішення, в т.ч. шляхом подання відповідачем місцевому господарському суду відповідної заяви в порядку ст. 117 ГПК України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 104 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014р. у справі № 904/3546/14-відсутні.

Виходячи з обставин справи, предмету спору у даній справі та у справі № 904/5543/14, а також виходячи з приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України, не вбачає, апеляційний суд і підстав для задоволення клопотання скаржника та зупинення провадження у справі № 904/3546/14 до розгляду у встановленому законом порядку спору у справі № 904/5543/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХАУЗ СВІС ГМБХ" про визнання недійсним пункту договору поставки № 72ДН від 14.05.2012р.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014р. у справі № 904/3546/14- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014р. у справі № 904/3546/14-залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2014 року.