Рішення № 41469354, 13.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/1250/14-ц Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю.Провадження № 22-ц/780/6106/14 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 58 13.11.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2014 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 25.06.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (на даний час ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 22 489,18 дол. США, а позичальник зобов»язалась в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, визначених договором.

В забезпечення виконання умов кредитного договору 25.06.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (на даний час ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач, як поручитель, поручається за виконання позичальником обов»язків, що виникли на підставі Основного договору, і відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і боржник.

Позивач свої зобов»язання за кредитним договором виконав повністю, натомість боржник ОСОБА_2 свої обов»язки належним чином не виконувала, що привело до утворення заборгованості, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 15 651,34 дол. США, що курсом НБУ на дату розрахунку складає - 176 037,71 грн.; простроченої заборгованості за відсотками - 6 824,67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 76 760,16 грн., та пені в розмірі 917 913,19 грн.

Зважаючи на невиконання позичальником зобов»язань стосовно повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, позивач і звернувся до суду з позовом до поручителя ОСОБА_1, з якого просив стягнути на свою користь заборгованість в розмірі 1 170 711,06 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 176 037,71 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 76 760,16 грн. та пені в розмірі 917 913,19 грн.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 1 170 711,06 грн., а саме: за кредитом 176 037,71 грн., по відсотках - 76 760,16 грн., пеня - 917 913,19 грн., та витрати по сплаті судового збору - 3 654 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (на даний час ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 22 489,18 дол. США, а позичальник зобов»язалась в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, визначених договором.

В забезпечення виконання умов кредитного договору 25.06.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (на даний час ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач, як поручитель, поручається за виконання позичальником обов»язків, що виникли на підставі Основного договору, і відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і боржник.

Також встановлено, що позивач свої зобов»язання за кредитним договором виконав повністю, натомість боржник ОСОБА_2 свої обов»язки належним чином не виконувала, що привело до утворення заборгованості, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 15 651,34 дол. США, що курсом НБУ на дату розрахунку складає - 176 037,71 грн.; простроченої заборгованості за відсотками - 6 824,67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 76 760,16 грн., та пені в розмірі 917 913,19 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи обставини справи та на підставі вищенаведених норм, висновок суду першої інстанції про задоволення позову ПАТ «Альфа-Банк» та стягнення з ОСОБА_1, як поручителя, суми боргу за кредитом та відсотками у визначеному позивачем розмірі, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про відмову в позові з підстав припинення поруки згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції не спростовують, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов»язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов»язання у повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред»явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред»явлення до нього позову. При цьому в разі пред»явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов»язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов»язань, не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п. 5.3. договору поруки (а.с.14 об.) він діє до повного виконання зобов»язань боржника за кредитним договором, а відповідно до п. 2.3. договору про внесення змін до кредитного договору від 13.02.2009 року (а.с.15) датою остаточного повернення кредиту є 25.06.2020 року.

У разі якщо кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання, направивши боржнику вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та інших платежів, при цьому договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, для пред'явлення вимоги поручителю обчислюється від дня дострокового повного погашення заборгованості, зазначеного кінцевим строком у вимозі кредитора до боржника.

Згідно наявної в матеріалах справи вимоги про дострокове повернення кредиту від 25.04.2014 року, направленої ОСОБА_1 28.04.2014 року (а.с.24, 25), банк вимагав від позичальника та поручителя у строк до 30 днів з дати отримання вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення цієї вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штраф/пеню.

Позовна заява ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_1 подана до Макарівського районного суду Київської області 27.05.2014 року, тобто до сплину встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, в зв»язку з чим підстави вважати поруку припиненою в справі відсутні.

Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені є законним та обґрунтованим, оскільки можливість її нарахування передбачена умовами укладеного між сторонами договору, однак при цьому колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені з 917 913,19 грн. до 300 000 грн. відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України в зв»язку з тим, що її розмір значно перевищує розмір заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені - скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 300 000 грн. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, підтверджених доказами, перевіреними судом.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» пені в розмірі 917 913,19 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» пеню в розмірі 300 000 грн.

В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року - залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :