Рішення № 41463346, 30.09.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/4210/14

провадження № 2/243/1810/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Ляшко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі з компенсацією втрати частини заробітку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н ОВ И В :

15 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він працював у відповідача на посаді водія автомобіля марки "МАЗ" 1 класу в цеху автомобільного транспорту з 12 лютого 1992 року по 12 листопада 2001 року. Рішенням Слов'янського міського суду від 28 березня 2001 року з відповідача було стягнуто заборгованість по заробітній платі у розмірі 2718 грн. 15 коп. та понесені матеріальні виплати у розмірі 271 грн. 40 коп. Наказом № 250 від 12 листопада 2001 року він був звільнений з роботи. Після звільнення відповідач не виплатив ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 541 грн. 55 коп. Середній заробіток за весь час затримки розрахунку в період з 13 листопада 2001 року становить 20010 грн. 76 коп. Крім того, відповідач незаконними діями спричинив позивачу моральні страждання, які вона оцінює у 5000 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 541 грн. 55 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20010 грн. 76 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подав уточнену позовну заяву, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив слухати справу у його відсутності.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, одночасно надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що позовні вимоги позивача визнає тільки в частині стягнення заробітної плати згідно довідок по даним бухгалтерського обліку ВАТ "Содовий завод", інші вимоги не визнає, оскільки відносно ВАТ " Содовий завод" порушено 03.01.2001 року справу № 5/174Б про банкрутство, у 2003 році відкрита ліквідаційна процедура, яка продовжується на даний час. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Судом також досліджені наступні докази:

Копія трудової книжки ОСОБА_1;

Копія довідки "Содовий завод" № 18-7208 від 23 квітня 2013 року;

Копія довідки "Содовий завод" № 954 від 23 квітня 2013 року;

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд позов задовольняє частково, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 4) працював у відповідача на посаді водія автомобіля марки "МАЗ" 1 класу в цех автомобільного транспорту з 12 лютого 1992 року по 12 листопада 2001 року. Звільнений з підприємства згідно наказу № 250 від 12 листопада 2001 року. На час звільнення - 12 листопада 2001 року заборгованість підприємства по заробітній платі становить 541 грн. 55 коп.. Заборгованість утворилася за період часу з січня по листопад 2001 року. Наведені обставини стверджуються довідкою ВАТ "Содовий завод" № 18-7208 від 23 квітня 2013 року про заборгованість по зарплаті (а.с. 6).

Як вбачається із виписки з рішення суду від 28 березня 2011 року, з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість по заробітній платі у сумі 2718 грн., яка утворилася за період часу з листопада 1996 року по грудень 2000 року.(а.с.5).

Наведені обставини сторонами не оспорюються та ними визнаються.

В ч. 1 ст. 116 КЗпП України, вказується що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи викладене, суд стягує з підприємства на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 541 грн. 55 коп.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що внаслідок відкриття ліквідаційної процедури відносно нього припиняються всі нарахування економічних санкцій по відношенню до банкрута, оскільки частиною шостою статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За структурою КЗпП України ст. 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII "Оплата праці" вказаного Кодексу. Отже, виплата за затримку розрахунку при звільненні, яка повязана з трудовими правовідносинами, є оплатою праці, а тому положення наведенного вище Закону України на ці правовідносини не поширюються. Наведену позицію висловив також Верховний суд України в своїй постанові № 6-121цс 12 від 17 жовтня 2012 року.

Відносно строку звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку та весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, то у відповідності із рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 1-5/2012 р. в частині ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, про застосування тримісячного строку звернення до суду щодо стягнення моральної шкоди, наведений строк обраховується з моменту фактичного розрахунку із працівником. В даному випадку фактичний розрахунок досі не проведений, що стверджується довідкою ВАТ "Содовий завод" № 18-7208 від 23 квітня 2013 року про заборгованість по зарплаті (а.с. 5). Крім того, у відповідності із п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначається, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Враховуючи викладене, суд стягує також середньомісячний заробіток в сумі 14 218 грн. 00 коп., виходячи з наступних розрахунків:

вираховуючи середньоденний заробіток, суд виходив із довідки про заборгованість по заробітній платі від 23 квітня 2013 року № 18-7208:

61, 18 грн( середній заробіток за два останніх місяці)Х2/ (24,6 год.+136,4 год)(кількість годин, відроблених за два останніх місця)=0 грн. 76 коп/год.Х8 год.=6 грн. 08 коп. Середньомісячне число робочих днів становить - 42/2=21дн.Х12міс. = (252 дн. Х12 р.+21 дн.Х10 міс.)Х6 грн. 08 коп.=19662 грн. 72 коп..

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Щодо застосування законодавства про моральну шкоду, суд приходить до висновку, що оскільки несплата заробітної плати триває по даний час, правопорушення є триваючим, а тому норми ст. 237-1 КЗпП України розповсюджуються на дані правовідносини.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, зокрема в рішенні "Зубко та інші проти України" від 26 квітня 2006 року, визнавалося таким, що підпадає під захист ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема акції, патенти, відшкодування згідно з рішенням суду, право на пенсію, право землевласника на орендну плату, економічні права, пов'язані з веденням підприємницької діяльності, право займатись професійною діяльністю, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому, право вимоги. Враховуючи, що сплата заробітної платні і її розмір обов'язково зазначається в трудовому договорі чи контракті, її можливо вважати активом, а порушення роботодавцем умов виплати заробітної платні -порушенням права власності відповідно до ст..1 Першого протоколу. При цьому, позов працівника до суду про стягнення заробітної плати також вважається активом і прирівнюється до „майна" у значенні, закладеному в ст. 1 Першого протоколу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив право на отримання позивачем законної винагороди за виконану роботу у вигляді заробітної плати, що в сенсі ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини є також порушенням права на мирне володіння майном. Внаслідок такого порушення позивач не мав можливості вести нормальний спосіб життя, змушений був докладати додаткових зусиль для матеріального забезпечення себе та своєї родини, що призвело до душевних страждань.

В зв'язку з цим, суд стягує з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 500 грн, оскільки зазначена ним в заяві сума не в повній мірі відповідає характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких на думку суду він зазнав.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в прибуток держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. та 243 грн. 60 коп.. в частині стягнення моральної шкоди, а всього 487 грн. 20 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 367 ч.1 п.2 ЦПК України, ст. 21, ч.1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України, суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", місцезнаходження: вул. Чубаря, 91 м. Слов'янськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 541 (п'ятсот сорок одна) грн. 55 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 19662(дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 72 коп. та моральну шкоду в розмірі 500(п'ятсот) грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", місцезнаходження: вул.. Чубаря, 91 м. Слов'янськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895 487(чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору в прибуток держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення суду виготовлений 03 жовтня 2014 року.

Головуюча-суддя: О.В.Ільяшевич