Постанова № 41460915, 06.11.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

06 листопада 2014 р. №820/16869/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представників позивача - Моргосліп О.Е., Голик О.В.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нертус", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати незаконними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки та складання акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НЕРТУС», код ЄДРПОУ 31942246 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» (п.н. 38383204), ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ» (п.н. 38385856) за період березень 2014 року від 22.08.2014 № 2241/20-36-22-03-07/31942246; визнати незаконними висновки відповідача, що були зроблені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НЕРТУС», код ЄДРПОУ 31942246 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» (п.н. 38383204), ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ» (п.н. 38385856) за період березень 2014 року від 22.08.2014 № 2241/20-36-22-03-07/31942246; зобов'язати відповідача відобразити у відповідних вкладках ІБД «Податковий блок» (АІС «Аудит», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інші) показники, відображені ТОВ «НЕРТУС» самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2014 року; зобов'язати відповідача вилучити з відповідних вкладок ІБД «Податковий блок» (АІС «Аудит», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інші) інформацію, внесену у зв'язку з прийняттям акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НЕРТУС», код ЄДРПОУ 31942246 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» (п.н. 38383204), ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ» (п.н. 38385856) за період березень 2014 року від 22.08.2014 № 2241/20-36-22-03-07/31942246; скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 22.09.2014 року №0000562220 за формою "Р".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.07.2014 року позивачем від відповідача отримано лист про надання пояснень та їх підтверджень від 25.06.2014 року №7795/10/20-36-15-01-16, на зазначений запит була направлена відповідь, в якій позивач зазначив, що не має підстав для задоволення вимог відповідача, оскільки відповідач не зазначив визначених ПК України підстав для отримання інформації. 30.07.2014 року позивач отримав лист про надання інформації, у якому відповідач зазначив, що 30.07.2014 року ним було здійснено вихід на позапланову документальну виїзну перевірку, під час якого доступу до офісного приміщення у відповідача не було, при цьому відповідачу стало відомо про те, що директор та головний бухгалтер позивача знаходиться у відпустці. У зв'язку з цим відповідач запросив надати підтвердження цього факту. 05.08.2014 року позивачем надана відповідь на вказаний запит з належними доказами. Крім того, 13.08.2014 року було направлено відповідачу відповідь на усний запит, який надійшов у телефонному режимі, з яким надано відповідачу копії первинних документів по запитаних контрагентах за вказаний в усному запиті період. 22.08.2014 року податковим органом складено акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «НЕРТУС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ», ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ» за період березень 2014 року за № 2241/20-36-22-03-07/31942246. Зазначений акт позивач отримав 10.09.2014 року. 12.09.2014 р. позивачем направлено відповідачу заперечення до акту перевірки, в якому позивач просив скасувати акт перевірки та виписати довідку за результатами проведеної перевірки. Листом щодо розгляду звернення від 18.09.2014 року №10769/10/20-36-22-03-14 вирішено, що висновки акту перевірки відповідають чинному законодавству. Позивач вважає, що для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Нертус" не було жодних законних підстав. При цьому, в акті перевірки не міститься жодного конкретного факту виявлених порушень із обґрунтуванням, як це передбачено Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань отримання податкового, валютного та іншого законодавства, а також не викладено жодного належного та допустимого доводу про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за договорами з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ», ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ», з таких підстав позивач вважає, що винесене податкове повідомлення - рішення є необґрунтоване. Також вважає, що відповідач не мав право вносити до відповідних автоматичних систем зміни, оскільки підставами для внесення стали висновки акту перевірки, які, на думку позивача, є необґрунтованими та протиправними.

Від представника відповідача - Гуди К.П. надішли письмові заперечення, в яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі та у спосіб передбачений законодавством. Також представник зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів - ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень.

Представники позивача - Моргосліп О.Е., Голик О.В. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача - Мосійчук Р.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нертус" зареєстровано як юридична особа (а.с.133-135) та перебуває обліку у Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, що не заперечується сторонами по справі.

На підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, наказу Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про проведення позапланової невиїзної перевірки від 01.08.2014 року №1347, 22.08.2014 року посадовою особою була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Нертус" код ЄДРПОУ 31942246 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ», ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ» за період березень 2014 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 22.08.2014 р. №2241/20-36-22-03-07/31942246 (а.с.27-94).

Згідно з висновків вказаного акту, в діяльності платника податків податковим органом виявлено порушення п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п. 198.1, п.198.3 ст.198, ст. 201.10, ст. 185, ст.188, ст.192 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань за період березень 2014 р. та завищення податкового кредиту на суму 2928776,61 грн. при придбанні ТМЦ у ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» за період березень 2014 року, а також п.85.2 ст.85 ПК України щодо надання всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Перевіряючи відповідність оспорюваних дій суб'єкта владних повноважень по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Порядок проведення перевірок платників податків з питань повноти та правильності обчислення податків (зборів) визначений ст.ст.75-78, 79 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями п.п.78.1.1 п.78.1 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, спірна перевірка була проведена суб'єктом владних повноважень на реалізацію наказу Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Нертус" від 01.08.2014 року №1347.

Як вбачається з акту документальної невиїзної перевірки, підставою для проведення перевірки є акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» від 07.07.2014 року №1031/20-38-23-01-04/38383204 та ненадання пояснень та їх документальне підтвердження на письмовий запит від 26.05.2014 року №7795/10/20-36-15-01-16.

Перевіряючи обґрунтованість підстав для проведення перевірки, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було направлено ТОВ "Нертус" запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 26.05.2014 року №7795/10/20-36-15-01-16 (а.с.18-19).

Листом ТОВ "Нертус" від 08.07.2014 року №08/07-1 надіслано відповідь, в якій позивач зазначив, що не має підстав для задоволення вимог відповідача, оскільки відповідач не зазначив визначених ПК України підстав для отримання інформації (а.с.20).

Згідно з п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно п.11 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами передбачено, що перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Судом встановлено, що у запиті ОДПІ від 26.05.2014 року дійсно не зазначено підстав для надіслання запиту, а також фактів, які б свідчили про порушення платником податків податкового, валютного законодавства.

Таким чином, надана відповідь позивача про відмову на запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 08.07.2014 року №08/07-1 є правомірною та такою, що відповідає діючому законодавству, а дії відповідача щодо направлення такого запиту є неправомірними, тобто підстави для здійснення перевірки відсутні.

Також судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача надіслано лист від 30.07.2014 року №9170/10/20-30-22-03-14, яким було повідомлено, що податковим органом було здійснено вихід на позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Нертус", але під час перевірки доступу до офісного приміщення не було, при цьому відповідачу стало відомо, що директор та головний бухгалтер підприємства знаходяться у відпустці. З таких підстав, податковий орган просив надати підтвердження щодо відпусток зазначених осіб, а також інформацію стосовно осіб, які виконують обов'язків директора та головного бухгалтера (а.с.22).

З матеріалів справи судом встановлено, що на даний запит позивачем надано відповідь, в якій зазначено, що директор підприємства перебуває у відпустці до 28.08.2014 року, а головний бухгалтер до 31.08.2014 року, про що надано наказ про надання відпустки №НР-00000031 та №НР-000000032, довіреність на представництво інтересів ТОВ "Нертус" (а.с.23).

В подальшому, як вбачається з відповіді від 13.08.2014 року №13/08-1 на телефонний запит, позивачем до податкового органу були надані до перевірки первинні документи докази по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» та ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ», а саме: податкові, видаткові накладні, договори з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» та ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ», товарно - транспортні накладні, договори транспортування та експедування, договори оренди та складського зберігання (а.с.24-25).

Відповідно до положень ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст. 79 ПК України).

Проте суд зазначає, що відповідачем не надано в акті перевірки належної оцінки первинним документам по взаємовідносинам з контрагентами позивача, які були надані позивачем до перевірки.

Згідно п.86.4 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Судом встановлено, що ТОВ "Нертус" 10.09.2014 року отримав акт перевірки від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246, що не заперечується стонами у справі.

Абзацом 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України встановлено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 п.44.7 ст.44 ПК України визначено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Згідно абз.4 п.44.7 ст.44 ПК України передбачено, що у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Як встановлено з матеріалів справи, при оскарженні позивачем акту перевірки від 22.08.2014 р. №2241/20-36-22-03-07/31942246 разом із супровідним листом на адресу відповідача направлено в порядку п.44.6, п.44.7 ст.44 ПК України додатково первинні документи, а саме копію ліцензії від 14.10.2014 року №564210, копію банківських виписок по контрагентам ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ», ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ», копію головної книги за березень 2014 року тощо (а.с.230).

Листом Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо розгляду заперечень від 18.09.2014 року №10769/10/20-36-22-03-14 (а.с.101-103) зазначено, що висновок акту перевірки від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а заперечення в частині перегляду висновків акту перевірки такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі акту перевірки ТОВ "Нертус", незважаючи на подачу позивачем в порядку п.44.6, п.44.7 ст.44 ПК України всіх витребуваних відповідачем в ході перевірки документів, податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 22.09.2014 року №0000562220 за платежем: "адміністративний штраф та інші санкції" в розмірі 510 грн. (а.с.163).

Суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено відсутність в діях позивача порушення, передбаченого п.121.1 ПК України у вигляді ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів доказів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, оскільки всі документи позивачем були надані в ході перевірки та протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх, належних та допустимих доказів і не довів правомірності своїх дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проте позивачем доведено необгрунтованість та безпідставність такої перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Нертус" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» (п.н. 38383204), ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ» (п.н. 38385856) за період березень 2014 року, за результатами яких складено акт від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246, вчинені відповідачем безпідставно та необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, а також до висновку про неправомірність на скасування податкового повідомлення - рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 22.09.2014 року №0000562220, через що позовні вимоги про визнання таких дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області вилучити з ІС "Податковий блок" інформацію, що внесена на підставі акту перевірки від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що за результатами перевірки позивача щодо порушень, виявлених актом перевірки, податкові повідомлення - рішення не приймалися.

Проте, з роздруківки з ІС "Податковий блок" (а.с.232,233), судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246 до ІС "Податковий блок" відповідачем внесена інформація, зазначена у висновках акту перевірки щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, які відмінні від задекларованих позивачем.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Положеннями статті 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

З аналізу положень вище зазначеної норми податкового законодавства вбачається, що законодавець наділив центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, дискреційними повноваженнями стосовно визначення порядку обліку за станом виконання суб'єктами права податкового обов'язку.

Суд зазначає, що такий порядок не повинен суперечити положенням Податкового кодексу України.

Враховуючи положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що визначений у статтях 37-38 податковий обов'язок платника податку в грошовому еквіваленті підлягає відображенню контролюючим органом в будь-яких базах даних територіальних органів доходів і зборів (АІС чи ІС) виключно згідно з показниками податкової декларації, складеної платником податків за правилами ст. 46 Податкового кодексу України і поданої до контролюючого органу в порядку ст. 49 Податкового кодексу України або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні, яке пройшло процедуру узгодження відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України.

При цьому, в силу приписів ст. 54 Податкового кодексу України, підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі шляхом зменшення числового значення грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Такі показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст. 56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, що прийняті контролюючими органами відповідно до ст. ст. 54 і 58 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що фактичною підставою для внесення суб'єктом владних повноважень до ІС "Податковий блок" числових значень ПДВ (як в частині податкового зобов'язання, так і в частині податкового кредиту), які відрізняються від показників, самостійно обрахованих платником податків і відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2014 року, фактично стали висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій, проведених за участю платника податків, зазначені в акті перевірки.

Зі змісту п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 122.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, випливає, що під актом перевірки розуміється службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Також суд зазначає, що АІС "Податковий блок" є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266.

Наказ Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів " втратив чинність відповідно до наказу Міндоходів від 14.06.2013 року №165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця". Також згідно інформаційного повідомлення на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів з 01.01.2013 року в органах ДПС усіх рівнів введено в експлуатацію систему "Податковий блок", згідно наказу ДПС від 24.12.2012 року № 1197.

Законодавчі положення цих документів дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Також суд зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, внесення будь - яких даних до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Таким чином, самостійне внесення відповідачем до ІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), є неправомірним та таким, що порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Таким чином, відповідач діяв не у спосіб, встановлений законом.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо внесення інформації до ІС «Податковий блок» на підставі акту перевірки щодо показників податкового зобов'язання та податкового кредиту стосовно позивача.

При цьому суд не надає оцінки господарським операціям позивача та відповідності його податкового обліку, а зазначає про порушення порядку вчинення дій податковим органом, вчинення дій не у спосіб встановлений законом.

Оскільки відповідачем неправомірно внесено інформацію до ІС "Податковий блок" на підставі акту перевірки від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246, суд дійшов висновку про зобов'язання Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області вилучити з ІС "Податковий блок" інформацію, що внесена на підставі акту перевірки від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відобразити у відповідних вкладках ІС "Податковий блок" показники, відображені ТОВ "Нертус" самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, судом встановлено з роздруківки з ІС "Податковий блок", що всі показники, які ТОВ "Нертус" відобразив самостійно у податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року, містяться в ІС "Податковий блок", тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними висновків відповідача в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Нертус" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ», ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ» за період березень 2014 року від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 р. за № 34/18772, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.6 розділу ІV - у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 цього розділу постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення.

Висновки, зазначені в акті перевірки не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, висновки акту перевірки не можуть бути предметом розгляду в суді, оскільки як вбачається з Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 р. за № 34/18772, заперечення до акту та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

За таких обставин, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч.2 ст.17 КАС України, оскільки не породжує правових наслідків для позивача, а отже, не підлягає окремому оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.10.2013 року №21-237а13, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України - при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними висновків відповідача , які зазначені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Нертус" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ», ТОВ «УКР-ЕНЛІЛЬ» за період березень 2014 року від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частково задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 128, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «СУЗІР'Я ЦИНУАРДІ» (п.н. 38383204), Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ЕНЛІЛЬ» (п.н. 38385856) за період березень 2014 року, за результатами яких складено акт від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області вилучити з ІС "Податковий блок" інформацію, що внесена на підставі акту перевірки від 22.08.2014 року №2241/20-36-22-03-07/31942246.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 22.09.2014 року №0000562220.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 13.11.2014 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.