Ухвала суду № 41456902, 04.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р.Справа № 552/5124/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 01.09.2014р. по справі № 552/5124/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправною відмову про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії у зв'язку із зміною посадового окладу з 1 січня 2013 року, виходячи з його розміру, встановленого ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI.

Постановою Київського районного суду м. Полтаву від 01.09.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за період 1 січня 2013 року по 7 лютого 2013 року залишено без розгляду.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014 м. Полтава, вул. Жовтнева, 66, код СДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із зміною посадового окладу з 1 січня 2013 року, виходячи з його розміру, встановленого ст. 129 Закону України «Про судоустрій" та статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-УІ.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 129, 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 37 Закону України "Про державну службу", ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 14 липня 2004 року № 790/2001 був призначений на посаду судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону, а Рішенням Ради судців України від 28 вересня 2007 року № 97 його було призначено на посаду заступника голови військового місцевого суду Севастопольського гарнізону.

Відповідно до п. 4 Перехідних положень Закону №2453-УІ з 15 вересня 2010 року розпочато процес ліквідації військових судів та переведення суддів цих судів до місцевих або апеляційних судів на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив, зі звільненням з військової служби.

Наказом Міністра оборони України від 11 жовтня 2010 року № 1081 та наказом голови військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 12 жовтня 2010 року № 82 позивач був звільнений з військової служби у запас та виключений із списків військовослужбовців військового апеляційного суду із залишенням на посаді судді.

На виконання викладених вище вимог Закону №2453-УІ постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2010 року № 2757-У1 позивача обрано на посаду судді Апеляційного суду Полтавської області і наказом голови вказаного суду зараховано до штату суду.

Після звільнення з військової служби позивач подав документи до відділу соціального забезпечення військового комісаріату АР Криму та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі на призначення та виплату пенсії.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачеві ОСОБА_1 була призначена пенсія з розрахунку: оклад за посадою судді, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення за останні повні 24 місяця, що передували звільненню.

Оскільки позивач займав посаду заступника голови суду, то посадовий оклад був встановлений з урахуванням обмежень, визначених пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 та додатком № 4 до згаданої постанови, згідно яких він становив 8,5 мінімальних заробітних плат, зафіксованої в розмірі 332 грн.. тобто 2 822 гри.

27 червня 2014 року, у зв'язку із зміною місця постійного проживання, позивач звернувся із заявою до ГУ ПФ України в Полтавській області про перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням підвищення посадового окладу за посадою, з якої він був звільнений з військової служби.

18 липня 2014 року ГУ ПФУ в Полтавській області відмовив позивачеві в перерахунку пенсії з тих підстав, що перерахунок раніше призначених пенсій провадиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45. Відповідно до Порядку перерахунку пенсій, визначеного вищевказаною постановою КМУ Пенсійний фонд України повинен надіслати повідомлення щодо підвищення посадового окладу суддям до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, а військовий комісаріат - довідку про зміну грошового забезпечення, але вказаних документів на їхню адресу не надходило.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії призначеної пенсії у зв'язку із зміною посадового окладу, виходячи з його розміру, встановленого ст. 129 Закону України «Про судоустрій" та статус суддів» .

З такими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 17, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається офіцерам, які мають право на пенсію за цим Законом і які мають вислугу 20 років і більше: за 20 років - 50% і за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення. Особам офіцерського складу до вислуги років для призначення пенсії зараховується, в тому числі, військова служба та час роботи в судових органах на посадах суддів. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи остання посада, яку ОСОБА_1 обіймав перед звільненням з військової служби - заступник голови військового місцевого суду. Виходячи з розміру посадового окладу судді позивачу була нарахована пенсія. Оскільки такої категорії військовослужбовців як судді, у зв'язку з ліквідацією військових судів, на даний час не існує, то з урахуванням вимог ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач є особою, яка має право на пенсію за цим Законом і призначена пенсія підлягає перерахунку у зв'язку зі зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення.

Відповідно до п.п. 3-5 Положення «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, особам, які відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку із виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсії провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад - у порядку, встановленому Мінпраці.

Статтею 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» посадовий оклад судді місцевого суду з 1 січня 2013 року встановлений в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Суддям, які обіймають посади в т.ч. заступника голови суду виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Позивач надав відповідачеві довідку про зміну розміру грошового забезпечення, яка видана Апеляційним судом Полтавської області 26.06.2014 року.

При цьому, колегія суддів не приймає доводи відповідача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з відсутністю рішення Кабінету Міністрів України, яке на даний час не прийнято, оскільки ч.3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена й в постанові Верховного суду України від 24.04.2012 по справі № 21-84а12, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо необхідності здійснення перерахунку пенсії позивача.

Виходячи з викладеного, підстави для задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відсутні, а рішення суду в частині задоволених позовних вимог є законним та обґрунтованим.

Також, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилкового зазначено в резолютивній частині рішення період, з якого підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1

Згідно ч.1 статті 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Частиною 2 статті 200 КАС України визначено, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи те, що суд першої інстанції зробив вірний висновок в мотивувальній частині оскаржуваної постанови щодо необхідності задоволення позовних вимог в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду , а також та те що правильне по суті рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, суд апеляційної інстанції вважає за можливе залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 01.09.2014р. по справі № 552/5124/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.