Постанова № 41456650, 11.11.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2420/14-a

11 листопада 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Жука А.В.

при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.

за участю:

представника позивача: Кітчака Ю.М.

представника відповідача: Хабера В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький цукровий завод"

до Відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області

про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Збаразький цукровий завод" з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№45031468 від 09.10.2014 та зобов'язання відповідача закінчити вказане виконавче провадження. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, виконавчий документ не відповідає вимогам чинного законодавства, а також не відповідають вимогам чинного законодавства дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №45031468 від 09.10.2014.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ухвала третейського суду не є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", а отже у відповідача були відсутні підстави виносити оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження. Додатково пояснив, що у відповідності до пункту 2 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривань або еквівалентну суму в іноземній валюті. Беручи до уваги той факт, що сума зобов'язання відповідно до Ухвали Постійно діючого третейського суду при асоціації Українських банків № 1574/14 від 06.10.2014 р. про забезпечення позову неправомірно прийнятої до виконання відповідачем становить 68269155,67 гривень, Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції в Тернопільській області Федорів А.А. перевищив надані йому спеціальним законом повноваження відкривши виконавче провадження №45031468 від 09.10.2014 року, а тому таке не законно відкрите виконавче провадження повинно бути закритим, а усі заходи спрямовані на його виконання скасованими.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема вказав, що відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчими документами є, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Постійно діючим третейським судом при асоціації українських банків видано ухвалу №1574/14 від 06.10.2014 року про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Збаразький цукровий завод" в сумі 68269155,67 грн., що обліковуються на поточних рахунках, а саме: №26002707249019 у ПАТ "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 14305909, № 260059585 у Тернопільській обласній дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль", м. Тернопіль, МФО 338501, код ЄДРПОУ 14305909, № 2605330117816 у ПАТ "Промінвестбанк", м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 00039002, №2600830117816 у ПАТ "Промінвестбанк", м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 00039002, №2602000115651 у Філії ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" м. Тернопіль, МФО 338879, код ЄДРПОУ 0009002.

09 жовтня 2014 року головним державним виконавцем відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції Федорівим А.А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали №1574/14, виданої 06.10.2014 року Постійно діючим третейським судом при асоціації українських банків, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №45031468 від 09.10.2014, яка була направлена на адресу ТОВ "Збаразький цукровий завод" супровідним листом №5675/03-49/04від 09.10.2014 року (а.с. 25).

09 жовтня 2014 року головним державним виконавцем відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції Федорівим А.А. винесено постанову про арешт коштів боржника на підставі ухвали №1574/14 виданої 06.10.2014 року Постійно діючим третейським судом при асоціації українських банків , яка була направлена на адресу банків супровідним листом №5677/03-49/04 від 09.10.2014 року (а.с. 28).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за згодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, крім справ, що передбачені ст. 6 Закону.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про третейські суди", якщо сторони не домовилися про інше, третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв'язку з такими заходами.

Статтею 52 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що з питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, третейський суд постановляє ухвали.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом 3 робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, за умови, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі листи, що видаються судами і накази господарських судів, у тому числі, на підставі рішень третейського суду.

Крім того, цим Законом передбачено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою виключно ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, проте Законом не передбачено, що підлягають виконанню ухвали третейських судів.

Разом з тим, з аналізу норм Закону України "Про третейські суди", слідує, що третейські суди лише розглядають справи, які "виникають із цивільних та господарських правовідносин", однак дану дефініцію, на думку суду, не можна ототожнювати із дефініцією наведеною у п. 2) ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" - ухвали, постанови судів у "цивільних, господарських, адміністративних справах ...".

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм законодавства, суд приходить до переконання про те, що ухвала третейського суду про забезпечення позову не є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та не підлягає виконанню виконавчою службою .

Поряд з цим, статтею 77 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (http://tretsud.aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=10&Itemid=11), Затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 08 лютого 2008 р. (в редакції від 17 листопада 2010 р.) передбачено, що виконання рішення Третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Відповідно до роз'яснення Голови постійно діючого Третейського суду при АУБ на окремі питання банків щодо розгляду справ від 31.07.2008 р., що стосується виконання ухвал про арешт, то для їх примусового виконання виконавчою службою, необхідно відповідно до ст.55 Закону Україні "Про третейські суди" і ст.77 Регламенту, отримати в загальному або господарському суді виконавчий документ (tretsud.aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=90&Itemid=6).

Таким чином, суд вважає, що ухвала постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 06.10.2014 року № 1524/14 про забезпечення позову не є виконавчим документом та не підлягає виконанню виконавчою службою, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 14 жовтня 2014 року ВП № 45080912 була прийнята відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

Також суд вважає, що додатковим підтвердженням того, що ухвала, у відповідності до якої суд вимагає, зокрема, накласти виключно арешт на рахунки суб'єктів господарюючої діяльності без подальшого списання грошових коштів в межах суми заборгованості на користь стягувача, не є виконавчим документом слугує навіть визначення поняття «виконавче провадження», яке, згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) та сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів.

Наведене також підтверджується і в постанові Вищого господарського суду України від 31.05.2007 року по справі 02-7/74, згідно якої суд дійшов висновку про те, що ухвала третейського суду не є виконавчим документом відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин суд приходить до переконання про наявність підстав для скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Федоріва А.А. від 09.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №45031468.

Що стосується, позовних вимог в частині зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції закінчити виконавче провадження, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, враховуючи те, що прийшовши до висновку про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто повернення сторін у справі до стану, який існував до прийняття оскаржуваної постанови, немає правових підстав зобов'язувати відповідача вчиняти дії щодо закінчення такого виконавчого провадження.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, аналізуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2014 року ВП №45031468. Відтак, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Федоріва А.А. від 09.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №45031468.

Згідно із частиною третьою статті 94 КАС України, у зв'язку із частковим задоволенням адміністративного позову на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп., сплачений згідно з квитанцією відділення ПАТ "КБ «Хрещатик» №1710007 від 17.10.2014 року.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області Федоріва А.А. про відкриття виконавчого провадження ВП№45031468 від 09 жовтня 2014 року.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Повернути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 35617045, Майдан Кармелюка, 1, м. Збараж, Збаразький район Тернопільська область) суму судового збору в розмірі 36,54 гривень (тридцять шість гривень 54 копійки), сплаченого згідно платіжного доручення №1710007 від 17 жовтня 2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

(в повному обсязі постанова складена та підписана 17.11.2014)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна:

Суддя Жук А.В.