Ухвала суду № 41454526, 13.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 р.Справа № 820/16177/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2014р. по справі № 820/16177/14

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7671,34 грн. на бюджетний рахунок одержувача № 31110104700227, одержувач: УДКСУ у Зміївськомл районі, код одержувача: 37754227, банк одержувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2014р. по справі № 820/16177/14 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2014р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Зміївським районним управлінням юстиції 21.12.2000 року , та перебуває на обліку в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області як платник податків з 21.12.2000 року.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

З матеріалів справи слідує, що 25.05.2010 року що ДПАв Харківській області проведена перевірка з питання дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить СПДФО ОСОБА_1

Результати перевірки оформлені актом № 4281/20/40/23/НОМЕР_1 від 18.06.2010 року.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення відповідачем приписів п.п. 8, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. ст. 2, 3 Закону України "про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

На підставі акту перевірки ДПІ в Зміївському районі Харківської області прийнято податкове повідомлення рішення № 0001032380 від 18.06.2010 року на суму 9065, 10 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення оскаржено ФОП ОСОБА_1.

За результатами розгляду справи за позовом ФОП ОСОБА_1, постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі 2-а- 8632/10/2070 від 10.12.2010 року його адміністративний позов задоволено та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001032380 від 18.06.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8657,10 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року вказану постанову залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 08.10.2013 року по справі № К/9991/15655/100 скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року та змінено постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі 2-а- 8632/10/2070 від 10.12.2010 року в частині задоволення позову.

З урахуванням прийняття Вищим адміністративним судом України постанови від 08.10.2013 року, ДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0001032380 від 04.06.2014 року.

Також з матеріалів справи слідує, що 09.09.2014 року ФОП ОСОБА_1 частково сплачено податковий борг у сумі 1009,40 грн.

ДПІ у Зміївському районі Харківської області на підставі ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі 23,64 грн.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Відповідно до п 59.1. ст. 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

ДПІ у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби було сформовано та направлено вимогу форми "Ф" від 14.07.2014 року № 211-25.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами п.14.1.157 ст. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За правилами п. 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу України (далі -ПК України) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надмірно сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно із п. 88.1 та п. 88.2 ст. 88 ПК України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.п. 89.1.1. ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з п.п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

ДПІ у Зміївському районі прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 67/25 від 14.07.2014 року .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, активи платника податків згідно акту опису від 14.07.2014 року № 52/25 перебувають у податковій заставі.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування боргу не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким застосовані санкції, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 08.10.2013 року підтверджена Вищим адміністративним судом України.

При цьому, посилання відповідача у апеляційній скарзі на наявність постанови Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-10517/10/2070 про стягнення з нього суми заборгованості є безпідставним, оскільки даним судовим рішенням з відповідача стягнуто суму 568 грн. Самостійно позивачем також сплачено 1009,40 грн.

Таким чином, заборгованість, з урахуванням розміру нарахованої пені 23,64 грн. становить 7671 грн. є узгодженою у встановленому порядку і в порушення вимог п.п. 16.1.4 п 6.1 ст. 16 ПК України, залишається несплаченою до бюджету.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі № 816/257/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2014р. по справі № 820/16177/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Старостін В.В.