Ухвала суду № 41453988, 18.11.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" листопада 2014 р. Справа № 917/1566/13

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області при виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.2014 року у справі №917/1566/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ,01001

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область,36022

про стягнення грошових коштів в сумі 43 620 472,66 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники в судовому засіданні 06.11.2014року:

від позивача (скаржника, стягувача): Мельник В.В., дов. №24-93 від 18.04.2014р.

від відповідача (боржника): Ісаєв С.А., дов. №01-11/4200 від 03.04.2014р., Остроушко О.Л., дов. №01-11/12039 від 08.10.2014р.

від виконавчої служби: Приймак О.В., дов. №8839 від 14.08.2014р.

Представники в судовому засіданні 18.11.2014року:

від позивача (скаржника, стягувача): не з'явився

від відповідача (боржника): Ісаєв С.А., дов. №01-11/4200 від 03.04.2014р., Остроушко О.Л., дов. №01-11/12039 від 08.10.2014р.

від виконавчої служби: не з'явився

В судовому засіданні 06.11.2014 року суд оголосив перерву в засіданні на підставі ст. 77 ГПК України до 18.11.2014 року.

Обставини справи: розглядається скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про:

1) визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови від 12.09.2104 року про зупинення виконавчого провадження ВП №44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.2014 року у справі №917/1566/13;

2) визнання незаконною та скасування постанови від 12.09.2104 року про зупинення виконавчого провадження ВП №44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.2014 року у справі №917/1566/13 при виконанні рішення суду від 29.08.2013 року по справі № 917/1537/13;

3) зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області поновити виконавче провадження ВП №44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.2014 року у справі №917/1566/13, про що винести відповідну постанову.

В судовому засіданні 06.11.2014 року представник стягувача підтримав вимоги за скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представники відповідача ( боржника) проти задоволення скарги заперечували. Зокрема, у своїх запереченнях боржник зазначав, що його заборгованість перед позивачем була підтверджена сторонами до 01.01.2013р., а тому посилання скаржника на те, що заборгованість підтверджена після 01.01.2013р. не відповідає дійсності. У свою чергу санкції (3% річних, штраф та пеня) невідривно пов'язані з основним зобов'язанням і їх виконання у т. ч. примусове можливе тільки з урахуванням особливостей, передбачених для основної заборгованості. Заборгованість за природний газ підтверджена сторонами, а тому примусове стягнення санкцій нарахованих на цю заборгованість можливе виключно з урахуванням п.15 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.7.ст. З Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК ».

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у своїх письмових поясненнях зазначає, що постановою ВП 44618033 від 12.09.2014 року (після закінчення строку для самостійного виконання) виконавче провадження зупинено на підставі п. 15 ст. 37 Закону Україні «Про виконавче провадження», оскільки до виконавчої служби 05.09.2014 року ПАТ «Полтаваобленерго» надано заяву про зупинення виконавчого провадження № 01-11/10567 від 05.09.2014 у зв'язку з тим, що ПАТ "Полтаваобленерго" є підприємством паливно-енергетичного комплексу України і внесене до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК", що підтверджується випискою розрахункового центру ДП "Енергоринок" від 05.08.2014.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року у справі №917/1566/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8 623 306,93 гривень пені, 1 724 661,39 гривень 3% річних, 10 590 904,43 гривень 7% штрафу, 747 187,43 гривень інфляційних нарахувань, 50 923,35 грн. судового збору. В іншій частині позову - відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задоволено частково, рішення господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року у справі №917/1566/13 скасовано частково, а саме в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7 073 605,64 грн. пені, 8 796 203,05 грн. 7% штрафу, 1 104 780,87 грн. 3% річних та 747 187,43 грн. інфляційних втрат. В цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720) 1 549 701,29 грн. пені, 1 794 701,38 грн. 7% штрафу та 619 880,52 грн. 3% річних. В частині стягнення 837 597,15 грн. інфляційних втрат відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі. В іншій частині рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На виконання рішення від 15 жовтня 2013 року та постанови апеляційного суду від 17.01.2014 року у справі №917/1566/13 було видано відповідний наказ від 03.02.2014 р.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 05.09.2014 року відкрито виконавче провадження ВП 44618033 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 9171566/13 від 03.02.2014 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь ПАТ « НАК «Нафтогаз України» боргу в сумі 7 979 489,73 грн., боржнику надано 7-денний строк для самостійного виконання рішення.

Постановою ВП 44618033 від 12.09.2014 року виконавче провадження було зупинено на підставі п. 15 ст. 37 Закону Україні «Про виконавче провадження».

Як вбачається з вказаної вище постанови, підставою для зупинення виконавчого провадження ВП № 44144846 стало включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Зупинення виконавчого провадження і стало підставою для звернення стягувача зі скаргою до суду.

Згідно положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.

При цьому Конституційним Судом України вирішено (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 13.12.2012 року), що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, з наступними змінами, у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року N 2711-IV, з наступними змінами, треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» в розумінні цього Закону заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Поняття розрахункової дати наведено у п. 1.8. статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», відповідно до якого розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів; розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Наведені вище приписи законодавства свідчать, що зупинення виконавчого провадження в порядку Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» можливе лише щодо заборгованості боржника, яка визначена цим Законом (підпадає під визначення заборгованості, наведене у п. 1.4 ст. 1 цього Закону), а також підтверджена учасниками розрахунків станом на розрахункову дату - 01 січня 2013 року.

Процесуальним законодавством передбачено, що господарське судочинство здійснюється шляхом письмового провадження, а тому факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає обов'язок доказування на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів, що сума заборгованості, яка була стягнута за рішенням суду у даній справі, була підтверджена сторонами станом на 01.01.2013 року. Підписання сторонами актів приймання-передачі газу є не є узгодженням заборгованості, а лише свідчить про об'єми поставленого позивачем для відповідача газу, також між сторонами існував спір щодо строку оплати поставленого газу, про що свідчить позовна заява, відзив та пояснення відповідача у справі, його апеляційна скарга. Рішення та постанова суду у даній справі набрали законної сили лише 17.01.2014 року. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення, а судом задоволено вимоги про стягнення штрафних санкцій за період з 14.11.12 по 04.04.13 року, тобто і після 01.01.2013 року.

Таким чином, заборгованість, яка була предметом спору у даній справі та стягнення якої здійснюється в рамках виконавчого провадження ВП № 44618033, станом на розрахункову дату не існувала та не була підтверджена учасниками розрахунків. В зв'язку з чим державним виконавцем було неправомірно винесено постанову від 12.09.2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.14 у справі № 917/1566/13.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, Рішення КСУ у справі № 1-7/2013 від 26.06.2013 року).

Крім того, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже в частині вимог скаржника про визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови від 12.09.14 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.14 у справі № 917/1566/13, а також про визнання незаконною та скасувати постанову від 12.09.14 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.14 у справі № 917/1566/13 - суд задовольняє скаргу.

Стосовно зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області поновити виконавче провадження ВП № 44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.14 у справі № 917/1566/13, суд відхиляє скаргу, виходячи з наступного.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 9.13 Постанови Пленуму № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За змістом ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.

В даному випадку, суд визнає незаконною та скасовує постанову від 12.09.14 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.14 у справі № 917/1566/13, як наслідок, виконавче провадження триває і не є зупиненим, отже зобов'язувати виконавчу службу поновлювати виконавче провадження (виносити постанову про поновлення), яке не є зупиненим, відсутні підстави.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно i в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови від 12.09.14 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.14 у справі № 917/1566/13.

3. Визнати незаконною та скасувати постанову від 12.09.14 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.14 у справі № 917/1566/13.

4. В частині вимог за скаргою про зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області поновити виконавче провадження ВП № 44618033 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 03.02.14 у справі № 917/1566/13 - скаргу відхилити.

Суддя Тимощенко О.М.