Постанова № 41453597, 21.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 230/3945/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 20.06.2013р. по справі № 230/3945/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

03.04.2013 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача по обрахуванню призначеної позивачу пенсії по втраті годувальника на двох утриманців сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15 жовтня 2012 року в розмірі 3166,56 грн. ;

зобов"язати відповідача провести перерахування призначеної позивачу пенсії по втраті годувальника на двох утриманців сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15 жовтня 2012 року, обрахувавши пенсію відповідно розміру пенсії померлого годувальника ОСОБА_4, обчисленої за індивідуальним коефіцієнтом заробітку в розмірі 7,97207.

Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 20.06.2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 20 червня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення листа Мінпраці, МінЧорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 року №09-3751/1032/3к/13-412/308, постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року №153/10-43, роз"яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 05.10.1973 року №13/30, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 05.10.1973 року №266/30, постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року №168-5, постанови Ради Міністрів УРСР і Української Республіканської ради профспілок від 10.06.1986 року №207-7, статті 107 КЗпП України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В силу приписів Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв"язку з проведенням антитерористичної операції" колегія суддів здійснює розгляд справи на підставі наявних доказів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

З 04.08.2008 року ОСОБА_4 мав статус інваліда П групи за захворюванням , що пов"язано з виконанням обов"язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково та з 02.07.1991 року отримував пенсію призначену на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Від спільного подружнього життя має дітей:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мають статус дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи.

Позивач має статус особи, на яку розповсюджується дія ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

З 08.08.2012 року позивачу призначена пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_4, який помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування ".

15.10.2012 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв"язку із втратою годувальника на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням відповідача від 12.11.2012 року № 2638 на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії від 26.10.2012 року №2638 задоволено заяву позивача про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням довідки про заробітну плату за період виконання робот по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_4 №78 від 28.03.2001 року.

19.11.2012 року відповідач листом №571/с-14-01-03 від 19.11.2012 року відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника у розмірі 3166,56 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про обгрунтованність нарахування розміру пенсії позивача у зв"язку з втратою годувальника та застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " та постанови КМ України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчудження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно до ч.1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Частиною 1 ст. 37 вищевказаного закону встановлено,що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Пункт 2 постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Постанова) Пенсійному фонду України доручено забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Підставою для прийняття відповідачем рішенням відповідача від 12.11.2012 року № 2638 на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії від 26.10.2012 року №2638 та задоволення заяви позивачу про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням довідки про заробітну плату за період виконання робот по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_4 №78 від 28.03.2001 року, стали не підтвердження при перевірці даних довідки на яку посилалася позивач, не всі цифри підтверджуються первинними документами.

28.01.2013 року пенсійний орган просив надати структурний підрозділ "Ремонтно-механічний завод" Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" довідку про одержану та виплачену за роботу ОСОБА_4 у зоні відчудження ЧАЕС за фактично відпрацьовані повні місяці з 1.07.1986 року по 31.07.1986 року ліквідації внаслідок аварії на ЧАЕС.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необгрунтовано взяв до уваги тільки довідку підприємства № 100 від 21 березня 2013 року про заробітну плату для обчислення пенсії, в якій як відсутня будь-яке розшифрування заробітної плати, не зважаючи на те, що довідка, передбачає обов'язковість такого розшифрування.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що первинними документами на підставі який повинен був проведений перерахунок, є довідка ВЧ № 78413 від 19.08.1986 р. № 22, а не табуляграма, якою обґрунтовувало свою довідку підприємство.

Свої твердження позивач обгрунтоває тим, що відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 №09-3751 /1032/3к/13-412/308 в разі, якщо робота в зоні відчуження оплачена невірно, без врахування урядових рішень, повинен бути здійснений перерахунок заробітної плати згідно законодавства. При цьому, визначена таким чином заробітна плата не індексується, не виплачується, а тільки враховується при нарахуванні пенсії.

Крім цього, колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що при прийняті рішення судом першої інстанції не враховано, що заповнюючи довідку для призначення пенсії ліквідатору ЧАЕС, підприємство повинно визначити перераховані суми заробітної плати, доплати за роботу у надурочний час, вихідні і святкові дні та премії. Крім того, по основному місцю роботи за весь період зборів за такими особами зберігається середній заробіток (ще одна кратність).

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 153/10-43 для працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінювання, встановлювався 6-годинний робочий день і 6-денна робоча неділя. Тому у графі «годинна тарифна ставка» повинна бути вказана годинна тарифна ставка виходячи із 6-ти годинного робочого дня.

Так, колегія суддів зауважує на те, що підприємство у довідці № 100 від 21.03.2013 року, яку прийняв суд першої інстанції, як належний доказ, вказало тарифну ставку виходячи із 8- годинного робочого дня, а повинно було зробити розрахунок як і в довідці від 20.01.2012 року із 6- годинного робочого дня.

За таких підстав, колегія суддів, вважає, що перерахунок тарифної ставки при 6-годинній тарифній ставці потрібно було розраховувати таким чином: відповідна годинна тарифна ставка при 8- годинному робочому дні множиться на середню тривалість робочого часу в годинах за місяць (173,1 год.), а одержаний результат ділиться на 152,5 год. - середня тривалість робочого часу за місяць в годинах при 6-годинному робочому дні.

Як вбачається із наданої до матеріалів справи табуляграми ОСОБА_4 за липень 1986 року, його погодинна тарифна ставка склала 4,768 крб.,

тому погодинна тарифна ставка приведення до 6 год. робочого дня склала: 4,768 крб. х 173,1 год. : 152,5 год. = 5,412 крб. (роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 5 жовтня 1973 року № 13/30, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 5 жовтня 1973 року № 266/30), а також у відповідності з п.1 постанови Ради Міністрів УРСР від 8.05.1986 року № 168-5, якою передбачено підвищення на 100% склала - 5,412 х 100 % = 10,824 крб.

Тоді як відповідно до пояснень головного бухгалтера підприємства ОСОБА_6, при видані довідки №100 від 21.03.2013 року для розрахунку пенсії по втраті годувальника була взята погодинна тарифна ставка ОСОБА_4 в розмірі 4,768 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що в розрахунку довідки № 100 від 21.03.2013 року не враховані: - доплата за роботу в вихідні та святкові дні; - премія, що повинні були нараховуватися згідно з наказом по підприємству № 65 від 29.06.2004 року, про що зазначено в довідці від 20 січня 2012 року.

Крім цього, колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що судом першої інстанції неправильно застосовані до спору приписи пункту 4 постанови Ради Міністрів УРСР і Української Республіканської ради профспілок від 10.06.1986 року № 207-7, відповідно до якого було встановлено робітникам підприємств, виконуючим роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС максимальний розмір премії - 60 відсотків тарифної ставки /окладу/ в місяць.

Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що перерахована фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія, повинна складатися зі збереженої середньої заробітної плати, та оплата праці за дні роботи в зоні, та премія за роботу в зоні відчуження.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а саме: постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 153/10-43, роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВІДРГІС від 5 жовтня 1973 року № 13/30, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 5 жовтня 1973 року № 266/30, постанови Ради Міністрів УРСР від 8.05.1986 року № 168-5, постанови Ради Міністрів УРСР і Української Республіканської ради профспілок від 10.06.1986 року № 207-7, та зробив висновок, який не відповідає обставинам справи, тому судове рішення підлягає скасуванню, а позовна заява та апеляцінйа скарга - задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 20.06.2013р. по справі № 230/3945/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Енакієві Донецької області по обрахуванню призначеної ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника на двох утриманців сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15 жовтня 2012 року в розмірі 3166,56 грн. ;

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієві Донецької області обрахувати пенсію ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника на двох утриманців сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15 жовтня 2012 року відповідно розміру пенсії померлого годувальника ОСОБА_4, обчисленої за індивідуальним коефіцієнтом заробітку в розмірі 7,97207.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.