Ухвала суду № 41452671, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року К/800/45298/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року по справі № 704/169/14-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі

Черкаської області

до ОСОБА_4

про відшкодування коштів,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, провадження по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі до ОСОБА_4 про відшкодування коштів на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача суми надміру виплаченої пенсії у розмірі 5654,54 грн. внаслідок зловживань з боку пенсіонера.

Суди першої та апеляційної інстанцій, закриваючи провадження по справі виходив з наступних мотивів з чим погоджується суд касаційної інстанції.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 цього ж Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Судами вірно встановлено, що у спірних правовідносинах Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності.

Даний спір є цивільно-правовим, а тому його належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи та аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства, дійшли обґрунтованого висновку щодо закриття провадження по справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином суд касаційної інстанції, вважає ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм процесуального права, тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області відхилити.

Ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.