Ухвала суду № 41452495, 30.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/15097/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Ланченко Л.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 12.05.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012

у справі № 13/84/09-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехніка «ЗАЗ»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехніка «ЗАЗ» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 12.05.2011 позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 скасовано в частині стягнення судових витрат у вигляді витрат по оплаті проведеної експертизи у розмірі 21705,60 грн.з фіскального органу, прийнято нову постанову в цій частині, вищезазначені кошти стягнуті з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Сантехніка «ЗАЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт №1261/23-33431965 від 29.05.2008.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибуток підприємств».

На підставі зазначено акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2008р. №0000282300/0/8681 та №0000282300/1/12967/10/23 від 26.08.2008 р., якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 481718, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 325239, 00 грн. та штрафні санкції в сумі 156479, 00 грн.

Відповідно до Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Відповідно до п 1.5 Наказу ДПА України № 327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до вимог п 1.7 Наказу ДПА України № 327 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до вимог п. 2.3.2 Наказу ДПА України № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що акт №1261/23-33431965 від 29.05.2008, складений за результатами перевірки діяльності позивача, не відповідає вимогам, встановленим нормами Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005, так як факти виявлених порушень податкового законодавства не викладені чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що не дозволило судам оцінити обґрунтованість встановлених податковою інспекцією порушень податкового законодавства.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для

призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 12.05.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 у справі № 13/84/09-АП слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 12.05.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 у справі № 13/84/09-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Л.В. Ланченко О.І. Степашко