Ухвала суду № 41452488, 30.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/22785/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Ланченко Л.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012

у справі № 2270/3352/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними

інвестиціями Едпол"

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції

Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями Едпол" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000191542/0 від 31.01.2011.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000191542/0 від 31.01.2011.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача по податку на додану вартість, подану за листопад 2010 року та складено акт № 4015233168743 від 18.01.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000191542/0 від 31.01.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання 189337 грн.: основний платіж, 47334, 25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", пп. 5.12.5 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України № 166 від 30.06.1997 в результаті чого збільшується сума, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету згідно податкової декларації за листопад 2010 року в сумі 189337 грн.

Розмір податку, зазначеного платником у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, оскільки при заповненні податкової декларації додану вартість за листопад 2010 року у рядку 23.4 "Зменшено (збільшено) залишок від'ємного значення за результатами податкового органу" підприємством не відображено результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010.

Також судами встановлено, що відповідачем не надано підтвердження факту узгодження рішень, які були прийняті на підставі акту виїзної планової документальної перевірки № 2206/234/33168743 від 02.11.2010 в частині збільшення податкового зобов'язання в сумі 189337 грн.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.3 цього ж пункту, заява, подана із дотриманням строків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Таким чином, правомірність оскаржуваного в межах даної справи податкового повідомлення-рішення базується саме на підставі висновків виїзної планової документальної перевірки акт № 2206/234/33168743 від 02.11.2010, який є предметом розгляду в іншій справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі № 2270/3352/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі № 2270/3352/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Л.В. Ланченко О.І. Степашко