Ухвала суду № 41452475, 11.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2014 р. м. Київ К/800/1324/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ВАМОС 5» на постанову та ухвалуОдеського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 рокуу справі№ 1570/4271/2012за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВАМОС 5»доДержавної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року у справі № 1570/4271/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54, п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 7, 70, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ВАМОС 5» з питань достовірності відображення у податковому обліку операцій по господарським взаємовідносинам з ПП «Південь-Агросервіс» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року складено акт № 539/22/35452175 від 28.05.2012 року, яким зафіксовано порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та донараховано податку на прибуток в сумі 95 273,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 95 273,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005892200 від 11.06.2012 року, яким товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 95 273,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 47 636,50 грн..

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з правомірності встановленого податковим органом порушення ТОВ «ВАМОС 5» п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке призвело до заниження позивачем податку на прибуток в сумі 95 273,00 грн.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку, з яким погодились суди першої та апеляційної інстанцій, про те, що позивачем не надано належних доказів реальності виконання договору купівлі-продажу молочних та кисломолочних продуктів № 180/10-10, укладеного між ТОВ «ВАМОС 5» (продавець) та ПП «Південь-Агросервіс» (покупець).

Такі доводи податкового органу в акті перевірки знайшли своє відображення в частині порушень, які вплинули на визначення показників приросту та убутку в декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року, в результаті чого занижено приріст балансової вартості товарів на складах.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Тобто, в акті перевірки податковий орган повинен відобразити, як заниження сум податкових зобов'язань платником, так і їх завищення.

Проте, в порушення п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України вказуючи про заниження приросту балансової вартості товарів на складах, що вплинуло на скоригований валовий дохід, відповідач не вказав в акті те, що викладені в акті перевірки висновки могли привести до завищення суми його податкових зобов'язань з податку на прибуток. Зазначене залишилося поза увагою судів.

Доводи позивача про порушення податковим органом п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України підлягають відхиленню, адже судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що перевірка проведена на підставі наказу, прийнятого з посиланням на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМОС 5» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року у справі № 1570/4271/2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак