Рішення № 41451380, 17.11.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4078/14-ц

Номер провадження 2/629/1277/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради "про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів", -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду 19.09.2014 року з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він є дідусем малолітньої ОСОБА_4, 22 жовтня 2005 року, яка практично з народження постійно проживає з ним та його сім»єю. ОСОБА_5 деякий час проживала у м. Харкові, але на протязі останніх п»яти років зв»язок з нею обірвався та місце знаходження її невідоме. Відповідно до пунктів 1,2 та 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов»язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім»ї та родини, свого народу, своєї Батьківщина, піклуватися про здоров»я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготувати до самостійного життя, однак ОСОБА_3 тривалий час не виконує свої батьківські обов»язки, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позовну вимогу на підставах, які в ній викладені та пояснив, що його донька, ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків. Дитина мешкає з ним, знаходиться повністю на його утриманні, він створив всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини. Мати не цікавиться життям та станом здоровя ОСОБА_5.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Лозівської міської ради, ОСОБА_6, яка діє за довіреністю від 04 листопада 2014 року, підтримала позовні вимоги на підставах, які викладені в позовній заяві та пояснила, що ОСОБА_3, ухиляється від виконання батьківських обовязків щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 та зазначила, що ОСОБА_2 мешкає в приватизованій чотирикімнатній квартирі на третьому поверсі п»ятиповерхового будинку. У помешканні створені відповідні житлово-побутові умови для дитини. У ОСОБА_5 обладнане місце для сну та відпочинку. Є місце для ігор, є всі необхідні меблі, предмети побуту, особистої гігієни, іграшки, дитячі книжки. Малолітня з народження мешкає з дідусем та бабусею, бажає і надалі мешкати разом з ними.

Прокурор вважав за необхідне, діючи в інтересах дитини, позов позивача задовольнити та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини, та призначити опікуном ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_3 жодного разу в судове засідання не з»явилася, тоді як про день, час та місце слухання справи судом була повідомлена своєчасно та належним чином, однак про причини своєї неявки суду не повідомила і заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Відповідач була викликана шляхом розміщення в газеті «Слобідський Край» тексту оголошення, що відповідає вимогам ст.74 ЦПК України. Відповідач викликалася у судове засідання у порядку, передбаченому відповідно до діючого цивільно-процесуального законодавства, однак судові повістки повертаються до суду як такі що не вручені з зазначенням поштовою установою причини не вручення: «за закінченням терміну зберігання». У зв»язку з тим, що відсутні відомості про місце фактичного проживання відповідача та на підставі ч.9 ст. 74 ЦПК України, а саме: відповідач місце проживання (перебування) або місцезнаходження якого позивачеві не відоме, викликаються до суду через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач був викликаний у судове зсідання через засоби масової інформації, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення в газеті «Слобідський Край» від 30 жовтня 2014 року.

Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відпорвідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3, є матір»ю дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (а. с.№ 9).

Позивач, дідусь малолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком відповідача, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про народження (а.с.№11). Згідно висновку про стан здоровя громадянина позивач може виконувати обовязки опікуна малолітньої дитини (а.с.№ 26). ОСОБА_2 являється пенсіонером, отримує пенсію, яка складає 999,00 гривень (а.с.№32). Згідно Довідки ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває(а.с.№ 18)

Позивач перебуває у шлюбі із ОСОБА_7, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.№31). Із договору купівлі продажу квартири від 23.09.2005 року, вбачається, що подружжя має прритватизовану квартиру. Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов проживання сімї ОСОБА_2 достовірно встановленою, що ОСОБА_2 та його онука ОСОБА_4 проживають в чотирьохкімнатній квартирі на 3 поверсі п»яти поверхового будинку з усіма зручностями, в якій є всі комунальні послуги. Квартира приватної форми власності, власником є ОСОБА_8, дружина позивача. Санітарний стан приміщення задовільний. Взаємовідносини між членами сім»ї доброзичливі. Вихованням та утриманням ОСОБА_5, займається дідусь та бабуся, джерелом доходу сімї є пенсії останніх (а.с.№14).

Згідно висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо доцільності позбавлення батьківських прав, громадянка ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання доньки своєї доньки ніколи не надавала. З донькою вона не бачилась більше п»яти років, не цікавилась станом її здоров»я, навчанням та розвитком, не телефонувала. Спеціалістами служби у справах дітей неодноразово здійснювались рейди в сім»ю ОСОБА_3 за адресою: м. Лозова, мікрорайон 2АДРЕСА_1, але жодного разу матері вдома не було. На запрошення до служби у справах дітей вона також не з»являлась. У своєму висновку виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, зазначив, що за доцільне позбавити батьківських прав за ухилення від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини, громадянку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з неї аліменти на її утримання.

У судовому засіданні, достовірно встановлено, що ОСОБА_3 свідомо не виконує своїх батьківських обовязків по відношенню до своєї доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що своїми діями відповідач порушує зобовязання, закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Такий обовязок закріплений і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Принцип № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення. В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.

Відповідно до ст.8 Закону України Про охорону дитинствавід 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.Згідно статті №12 цього Закону вказано, що Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Статтею 15 Закону встановлено, що Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобовязані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлені підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 ухиляння від виконання своїх обовязків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обовязку виконання батьківських обовязків по вихованню дитини це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідачки, не дивлячись на те, що вона перешкод у спілкуванні з дитиною їй ніхто не чинив і не чинить, у тривалому відрядженні не знаходилася.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 243 СК України, опіка та піклування встановлюються над дітьми, які залишилися без батьківського піклування.

Згідно ст.244 СК України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначені дитині піклувальника враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не заперечує проти того, щоб він був призначений опікуном над ОСОБА_4, що він характеризується позитивно, відповідно до Висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради як органу опіки та піклування щодо можливості призначення ОСОБА_2 опікуном, громадянин ОСОБА_2 бажає бути опікуном ОСОБА_5, мотивуючи це тим, що саме він займається і буде займатися вихованням, утриманням онуки, її розвитком, захистом прав та інтересів. Він обізнаний з правовими аспектами встановлення опіки (піклування) і станом здоров»я дитини, обов»язки щодо опіки (піклування) зобов»язується виконувати сумлінно. Його родина надала письмові заяви про надання дозволу щодо проживання дівчинки разом із ними у вказаній квартирі, а дружина позивача, не заперечує проти того, щоб він був опікуном їх онуки (а.с.№21-25). А тому, з урахуванням того, що позивач добре ставиться до онуки і займається вихованням дитини, та вивчивши особу ОСОБА_2, суд вважає можливим - призначити ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її майном.

Суд розяснює, що відповідно до ст.168 СК України ОСОБА_5, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

У відповідності до ч.2 ст.166 СК України, Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Дана вимога закріплена і в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов"язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: " Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення". В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов"язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов"язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи". Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що "Сім"я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини." Згідно статті №12 цього закону вказано, що " Виховання в сім"ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці".

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне положення дитини, стан здоров"я та матеріальне положення відповідача та те, що відповідачка не працює, має задовільний стан здоров"я; та те, що з неї не проводяться стягнення за виконавчими листами і те що на утриманні у неї інших осіб, яких вона за законом зобов"язана утримувати не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд, позовні вимоги позивача задовольняє і стягує з відповідачки, аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Тому суд вважає можливим стягнути з відповідачки аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Згідно із ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову, тобто з 19 вересня 2014 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяц

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд стягує з відповідача судовий збір на загальну суму 487 гривень 20 копійок.

Керуючись положенням ст.ст.10, 11, 31, 44, 57, 60, 74, 77, 79, 81, 88, 169, 209, 212, 213-215, 223, 224-226 ЦПК України; ст. ст.164, 165, 166, 169, 1809, 181, 184, 243, 244 СК України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ч.2 ст.3 Конвенції "Про права дитини" від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації "Про права дитини", проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постанова №3 Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав"

від 30 березня 2007 року, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради "про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів,"- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, батьківських прав відносно малолітньої дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( актовий запис про народження серія 1-ВЛ № 153708 від 23 червня 2009 року, складений Червонозаводським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції).

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначивши опікуном (піклувальником) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, Латвія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, мк-н-2АДРЕСА_2.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: Харківська область, м. Лозова, мк-н-2АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, аліменти в твердій грошовій сумі 500 (п"ятсот) гривень щомісячно на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, Латвія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, мк-н-2АДРЕСА_2, починаючи з дня подачі позову до суду 19 вересня 2014 року і до досягнення дитиною віку повноліття. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, Латвія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, мк-н-2АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Лозівським міськрайонним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд