Ухвала суду № 41450387, 12.11.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1023/2012

Провадження № 22-ц/779/2079/2014

Категорія 43

Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.

секретаря Драгачук У.М.

з участю апелянта ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача КП «Дирекція замовника» про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування гуртожитку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні приміщенням загального користування гуртожитку по АДРЕСА_1, скасувати п. 7.13 рішення №104 від 03.03.2009 року виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в частині надання ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 дозволу на переобладнання приміщення спільного користування у вказаному гуртожитку під ізольовану квартиру.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що зареєстрована та проживає в квартирі №44-45 будинку АДРЕСА_1. Даний будинок має статус гуртожитку, є власністю територіальної громади м. Івано-Франківська та знаходиться на балансі ЖЕО №2. Відповідачами, які проживають у цьому ж гуртожитку, проведено переобладнання займаних кімнат з частиною допоміжних приміщень (колишні душові та туалет), які знаходяться в спільному користуванні мешканців третього поверху гуртожитку, під ізольовану квартиру. Чим і порушено її та інших мешканців гуртожитку права.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19.03.2014 року провадження в справі за позовом ОСОБА_2 в частині позовних вимог про скасування пункту 7.13 рішення №104 від 03.03.2009 року виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради закрито за відмовою позивача від позову.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2014 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача КП «Дирекція замовника» про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування гуртожитку.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що судом в судовому рішенні помилково зазначено, що загальна площа наданої ОСОБА_4 з сім'єю кімнати №46 в гуртожитку, що по АДРЕСА_1, становить 42,75 кв.м, що не відповідає дійсності, оскільки надана квартира складається з двох кімнат загальною площею 34,2 кв.м.

На думку апелянта, судом довільно трактується, що відповідно до пункту 8 рішення МВК №104 від 03.03.2009 року проект квартири розроблений з приєднанням нежитлових приміщень, так як пунктом 7.13 цього рішення ОСОБА_4 дозволено переобладнання приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 під ізольовану квартиру. Суд не з'ясував переобладнання яких саме приміщень гуртожитку було дозволено ОСОБА_4 та не дослідив протокол міжвідомчої комісії від 12.11.2008 року №14.

Апелянт стверджує, що судом безпідставно не надано критичної оцінки поданим відповідачем заявам, висновкам, проектним пропозиціям, на які він посилається як на дозвільні документи, оскільки дозволом на проведення реконструкції, переобладнання чи добудову не може бути заява про наміри щось добудовувати або висновок санепідемстанції, міського управління МНС чи інших установ. Крім того, всі зазначені документи є строковими і строк їх дії закінчився.

Також апелянт вказує, що суд не мав приймати до уваги посилання відповідача на заяву зі згодою сусідів - мешканців гуртожитку на приєднання ОСОБА_4 приміщень загального користування. Згідно постанови Івано-Франківського МВ УМВС від 11.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно відповідача ОСОБА_4 за статтею 358 КК України такої заяви в архівах МВК не виявлено. Той факт, що дозволу на переобладнання душової і санвузлів мешканці гуртожитку не давали підтверджується їх неодноразовими колективними зверненнями до органів місцевого самоврядування, прокуратури, депутатів. Рішенням органу місцевого самоврядування відповідачам надано дозвіл на переобладнання займаної квартири і він не стосується і приєднання коридору загального користування та будівництва перегородки. Крім того, встановленням відповідачами такої перегородки перегороджено доступ до єдиного вікна, що є порушенням норм ДБН.

На думку апелянта, суд не дав належної оцінки листу МВК від 20.09.2011 року №Ш/220/5, в якому зазначено, що листом управління архітектури та містобудування міськвиконкому від 30.06.2011 року ОСОБА_4 зобов'язано припинити будь-які роботи по реконструкції приміщень гуртожитку, чим фактично анульовано дозвіл на проведення переобладнання приміщень гуртожитку.

З наведених підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечила, просила її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважала законним та обґрунтованим.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача КП «Дирекція замовника» щодо апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами, з метою поліпшення житлових умов, шляхом приєднання внутрішньо будинкових місць загального користування до кімнати у гуртожитку, за наявності згоди інших власників поверху, на підставі позитивних висновків відповідних служб, без внесення змін у несучі конструкції, було виконано реконструкцію та узгоджено її проведення у встановленому законом порядку. Позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів порушення діями відповідачів її прав. Також суду не надано доказів, що відповідачі здійснили самочинне будівництво, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що будинок АДРЕСА_1 має статус гуртожитку та з 01.04.2012 року перебуває на балансі КП «Дирекція замовника».

Згідно ордеру на житлову площу в гуртожитку №071, виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на підставі рішення міськвиконкому від 27 лютого 2004 року за №75, ОСОБА_4 надано право на поселення з сім'єю з трьох осіб в гуртожиток по АДРЕСА_1 (в подальшому вулицю перейменовано на АДРЕСА_1), 6, кімната №46, розміром 34,2 кв.м, загальною площею 42,75 кв.м (а.с. 6 в т. 1).

Відповідно до довідки №1829 від 05.11.2012 року, виданої КП «Дирекція замовника» (а.с. 45 в т. 1), ОСОБА_2 разом з двома доньками проживає в АДРЕСА_1 в кімнатах №№44-45.

Таким чином, позивач з відповідачами є сусідами та користуються одним приміщенням загального користування.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_4 визнав, що його сім'я шляхом зведення цегляної перегородки відгородила приміщення душової, санвузлів, коридору та комори на третьому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 19 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року №208, мешканцям гуртожитку забороняється провадити самовільно переобладнання й перепланування приміщень.

Судом встановлено, що 11.12.2007 року ОСОБА_4 звернувся із заявою про надання дозволу приєднати до його кімнати нежитлове приміщення (кладовку, санвузол) для влаштування кухні, санвузла. Вказав, що дане приміщення потребує капітального ремонту, який він зробить за власні кошти (а.с. 26 в т. 1).

Вказана заява розглянута міжвідомчою комісією міськвиконкому на засіданні 12.11.2008 року і відповідно до п. 2.34. протоколу №14 міжвідомча комісія не заперечила проти надання дозволу ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на проектно-пошукові роботи для переобладнання приміщень гуртожитку на АДРЕСА_1 під ізольовану квартиру (ордер на житлову площу №071 від 24.03.2004 року).

Згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.11.2008 року №577 відповідачам по справі дозволено проведення проектно-пошукових робіт для переобладнання приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1 під ізольовану квартиру (а.с. 33 в т. 1).

На підставі вказаного рішення міськвиконкому ПП ОСОБА_9 (ліцензія НОМЕР_1) на замовлення ОСОБА_4 розробив проект переобладнання квартири АДРЕСА_1 з приєднанням нежитлового приміщення (комори з санвузлом) під кухню та санвузол. Даний проект погоджений головним архітектором міста та головним державним санітарним лікарем м. Івано-Франківська (а.с. 29, 30 в т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03.03.2009 року №104 відповідачам дозволено переобладнання приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1 під ізольовану квартиру (п. 7.13 рішення). Пунктом 8 вказаного рішення зобов'язано замовників /забудовників/ (розділ 7) приступати до початку будівництва (реконструкції, переобладнання) після погодження проекту організації будівництва та отримання в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області дозволу на виконання будівельних робіт (а.с. 5 в т. 1).

27.12.2010 року інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 видано дозвіл №966 на виконання будівельних робіт з переобладнання приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1 під ізольовану квартиру (а.с. 35 в т. 1).

24.01.2012 року в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зокрема, переобладнання квартири №46 на АДРЕСА_1 з приєднанням нежитлового приміщення (комори з санвузлом) під кухню та санвузол в м. Івано-Франківську (а.с. 56-61 в т. 1).

Згідно ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Судом встановлено, що відповідачем проведено перепланування приміщення загального користування гуртожитку з дотриманням вказаних положень наведеного нормативного акту.

Давши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що переобладнання приміщень гуртожитку під ізольовану квартиру з приєднанням нежитлового приміщення (комори з санвузлом) під кухню та санвузол здійснено відповідачами не самочинно, а з дотриманням всіх вимог закону, що регулюють дані правовідносини, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта про те, що п. 7.13 рішення №104 від 03.03.2009 року міськвиконкому надано відповідачам дозвіл на переобладнання кімнати, в якій вони проживають, під окрему квартиру не заслуговують на увагу з урахуванням змісту заяви ОСОБА_4 від 11.12.2007 року про надання дозволу на приєднання до його кімнати нежитлового приміщення (кладової та санвузла), що потребує капітального ремонту, який він зобов'язався зробити на власні кошти, та даних протоколу міжвідомчої комісії від 12.11.2008 року №14, відповідно до якого ОСОБА_4 дано дозвіл на переобрання приміщень гуртожитку, а не приміщення тільки кімнати, в якій відповідачі проживають.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано, висновки суду є правильними, оскільки відповідають обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відтак, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

Проскурніцький П.І.