Рішення № 41445419, 12.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6140/14-ц Головуючий у І інстанції Журавський В.В.Провадження № 22-ц/780/6078/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.Категорія 58 12.11.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Лащенка В.Д.,

при секретарі: Горошук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, ОСОБА_2 про порушення майнових авторських прав, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що їй належать майнові авторські права на твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» на підставі авторського договору від 11.01.2011 року № б/н про передачу (відчуження) майнових авторських прав, укладеного між нею та автором ОСОБА_5, який зареєстровано за № 2368 від 08.01.2014 року. Їй стало відомо, що на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить відповідачу - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4, використовується в якості позначення, під яким надаються послуги, що пропонує відповідач ОСОБА_2, твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», майнові авторські права на який належать їй, чим порушуються її авторські права. У зв'язку з цим просила зобов'язати відповідача - СПД ОСОБА_4, вилучити із веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 позначення, під яким надаються послуги, що пропонує відповідач ОСОБА_2, яке відтворює твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», заборонити ОСОБА_2 використовувати твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено, зобов'язано СПД ОСОБА_4 вилучити із веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 позначення, під яким надаються послуги, що пропонує ОСОБА_2, яке відтворює твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», зобов'язано ОСОБА_2 припинити використовувати твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 24,36 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що графічне позначення, яке використовується на веб-сторінці не є об'єктом авторського права. Крім того, позивач не надсилала ніяких претензій стосовно використанням ним графічного зображення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідачі на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 використовували твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», майнові авторські права на який належать позивачу, чим порушили авторські права позивача.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до статті 303 ЦПК України, апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що позивачу ОСОБА_3 належать майнові авторські права на твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» на підставі авторського договору від 11.01.2011 року № б/н про передачу (відчуження) майнових авторських прав, укладеного між позивачем та автором ОСОБА_5 та підтверджується Рішенням про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, реєстраційний № 2368 від 08.01.2014 року. (а.с. 6-12, 13).

03.02.2014 року між СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_2 укладено договір №Р-140203-1 на розміщення інформації на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 30-31).

Відповідно до реклами, яка розміщена на веб-сторінці http://ІНФОРМАЦІЯ_2/ та «Протоколу огляду доказів» від 27.02.2014 року, складеного та підписаного ОСОБА_6, тимчасово виконуючим обов'язки нотаріуса нотаріального округу Санкт-Петербурга ОСОБА_7, вбачається, на даній веб-сторінці, яка належить відповідачу - СПД ОСОБА_4, використовується в якості позначення, під яким надаються послуги, що пропонує відповідач ОСОБА_2, твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», майнові авторські права на який належать позивачу, згідно договору про передачу (відчуження) майнових авторських прав.

Відповідно до п. а, б, ч.1 ст.15 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» до майнових

прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Тобто при вирішені даного спору в частині зобов'язання відповідача - СПД ОСОБА_4, вилучити із веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 позначення, під яким надаються послуги, що пропонує відповідач ОСОБА_2, яке відтворює твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» суд мав виходити з того, що заявляючи дані позовні вимоги до СПД ОСОБА_4 позивач не надав доказів того, що власником веб - сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 є саме відповідач СПД ОСОБА_4.

Відповідно до 33 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до п.8 роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" №2 від 12.06.2009 року пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позов в частині заборони ОСОБА_2 використовувати твір образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» заявлений до не належного відповідача, у зв'язку з тим, що договір №Р-140203-1 про розміщення інформації на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач уклав не як фізична особа, а як фізична особа підприємець

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволені позову ОСОБА_3 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, ОСОБА_2 про порушення майнових авторських прав відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: