Постанова № 41445392, 17.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10227/14-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/887/14 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 17.11.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: прокурора Новікова І.О., представника Київської митниці Міндоходів - Павленка С.А. представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2014 року, якою, -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого адвокатом,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та накладено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з конфіскацією 20 000 Євро в дохід держави ,-

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 23 вересня 2014 року, о 21 годині 35 хвилин, громадянин Лівану ОСОБА_6, який прилетів до України з Лівану, м. Бейрут, рейсом № 202, своїми діями обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого коридору («зелений коридор»), заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі території України, після перетину ним «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено 20 000 Євро, які перевищували наявну у нього суму в розмірі 10 000 Євро та знаходились в одному з відділень чоловічої сумки, без ознак приховування та відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27 травня 2008 року підлягали обов'язковому письмову декларуванню та потребували наявності відповідних дозвільних документів.

Таким чином, ОСОБА_6 порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 436 від 21 травня 2012 року та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подав апеляційну скаргу, в якій він просить постанову судді в частині накладеного адміністративного стягнення змінити та не застосовувати до ОСОБА_6 стягнення у виді конфіскації. Грошові кошти в розмірі 20 000 Євро, вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил повернути ОСОБА_6.

Вважає постанову судді незаконною, оскільки при накладенні стягнення не було враховано характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_6, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, його майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність.

Зазначає, що ОСОБА_6 при проходженні митного контролю видав працівнику митниці наявну в нього валюту в розмірі 30 000 Євро, не маючи наміру приховувати грошові кошти.

Вказує, що при складенні протоколу про порушення митних правил було порушено право ОСОБА_6 користуватися послугами перекладача.

Також зазначає, що правопорушення ОСОБА_6 вчинив з необережності. На думку апелянта, застосування до ОСОБА_6 конфіскації вилученої валюти є порушенням положень статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в підтримку поданої апеляційної скарги, думку представника Київської митниці Міндоходів та прокурора, які вважають постанову судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 23 вересня 2014 року № 0539/125000001/14; даними протоколу опитування ОСОБА_6; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО № 1 МП «Бориспіль-аеропорт» щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил; переліком купюр та описом готівки затриманих ОСОБА_6.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, про необхідність притягнення ОСОБА_6 до відповідальності за ст. 471 Митного кодексу України та на законних підставах, у відповідності до санкції цієї статті наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої валюти.

Стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої валюти накладено на ОСОБА_6 з дотриманням вимог закону, у межах санкції, передбаченої ст.471 Митного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги представника про вчинення ОСОБА_6 правопорушення з необережності, не можуть бути підставою для скасування постанови судді першої інстанції, оскільки суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується виною у формі, як умислу так і необережності.

Санкція ст. 471 Митного кодексу України є безальтернативною і передбачає накладення штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів. Нормами митного Кодексу України не передбачено можливості накладення стягнення у розмірі меншому ніж передбачено санкцією відповідної статті.

Твердження апелянта про порушення права ОСОБА_6 користуватися послугами перекладача при складанні адміністративного протоколу щодо нього не ґрунтуються ні на матеріалах справи, ні на вимогах закону, оскільки відповідно до ст.494 МК України протокол про порушення митних правил складається за формою установленого центральним органом виконавчої влади.

В даному протоколі, який складений відповідно до вищевказаних вимог закону ОСОБА_6 були роз'яснені права і обов'язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, про що свідчить його підпис. Також, при складенні протоколу про порушення митних правил був залучений перекладач ОСОБА_5, а сам ОСОБА_6 ознайомившись зі змістом всього протоколу зазначив наступне: « Замечаний к протоколу не имею».

Посилання апелянта на норми Європейської Конвенції «З захисту прав і основоположних свобод людини», є безпідставними, оскільки конфіскація безпосередніх предметів порушення митних правил не підпадає під порушення положень даної Конвенції.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування постанови судді, в зв'язку з чим апеляційну скаргу представника особи, який притягується до адміністративної відповідальності необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_6- без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко