Постанова № 41436496, 12.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р. Справа № 816/2854/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної агрофірми "Україна" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2014р. по справі № 816/2854/14

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватної агрофірми "Україна" треті особи Полтавський обласний центр зайнятості , Великобагачанський районний центр зайнятості Полтавської області

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватної агрофірми "Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 228 860 грн 28 коп. та пені в розмірі 5836 грн 10 коп., посилаючись на порушення відповідачем вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що полягає у незабезпеченні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.14р. позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватної агрофірми "Україна" (ідентифікаційний код 03772192) адміністративно - господарські санкції у розмірі 38 143 грн. 44 коп., та пеню у розмірі 972 грн. 66 коп. (дев'ятсот сімдесят дві гривні шістдесят шість копійок) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406), р/р 31218230700013 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 36744050, одержувач УДКСУ Великобагачанського району.

У задоволенні іншої частини вимог позивача відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням, та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 21.02.2014 Приватною агрофірмою "Україна" (ідентифікаційний код 03772192) подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ПІ) (а.с.3).

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2013 році становила 287 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 4 особи, тоді як кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" - 11 осіб.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 228860 грн., 28 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5 836 грн., 10 коп. (за 85 днів (з 16.04.2014 по 09.07.2014)).

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПАФ "Україна" вжила усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів протягом 10 місяців 1013 року крім травня та грудня, взявши за основу лист Великобагачанського районного центру зайнятості від 15.08.2014 року, в якому повідомлялося, що протягом 2013 року агрофірма подавала звіти за формою 3-ПН крім 2 місяців (травня та грудня).

Колегія суддів не погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову, враховуючи наступне.

Частиною першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною третьою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною першою статті 18 зазначеного Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

Отже, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною третьою статті 18 Закону чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", а з 12.07.2013 "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою №3 - ПН, яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості.

Таким чином, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами позивача про те, що відповідачем за 2 місяці (травень, грудень) 2013 року не вживалися передбачені законом заходи для працевлаштування інвалідів, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а також з листа Великобагачанського районного центру зайнятості за вих. №753 від 11.11.2014р., Приватною агрофірмою "Україна" на протязі 2013 року дійсно направлялися звіти ф. 3-НП "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з зазначенням місць для працевлаштування інвалідів.

Так, звіт ф. 3-НП за травень 2013р. був поданий до Великобагачанського районного центру зайнятості з переліком наявних вакансій, в назві графи звіту слово "Інваліди" підкреслене уповноваженою особою підприємства, тобто вписана кількість вакансій є кількістю вакантних місць для працевлаштування осіб з обмеженими можливостями.

Також, з листа Великобагачанського районного центру зайнятості за вих. №753 від 11.11.2014р., вбачається, що звіт ф. 3-НП за грудень 2013р. був дійсно поданий підприємством відповідача, але вже на початку 2014 року (враховуючи можливість надання звіту не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії) і, відповідно, був зареєстрований Великобагачанським районним центром зайнятості в січні 2014 року, внаслідок чого був не включений в інформацію для Полтавського окружного адміністративного суду.

До того ж, в листі за вих. №753 від 11.11.2014р., Великобагачанський районний центр зайнятості дійшов висновку, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів в 2013 році, оскільки на підставі поданих звітів ф. 3-НП центр зайнятості заносить відповідні данні до Єдиної інформаційно - аналітичної системи, якою керується в своїй роботі, вакансії з зазначеною категорією громадян поновлювалися в базі даних щомісячно на протязі 2013 року і були доступні для населення по всій території України.

Приймаючи до уваги, що відповідач вживав усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів протягом 2013 року, а саме, створив робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавав службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, колегія суддів дійшла висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови частково порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню в частині, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Україна" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2014р. по справі № 816/2854/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволені позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст постанови виготовлений 17.11.2014 р.