Ухвала суду № 41436477, 11.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р.Справа № 227/3326/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.09.2014р. по справі № 227/3326/14-а

за позовом ОСОБА_1

до управління соціального захисту населення Добропільської міської ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.09.2014р. позовні вимоги ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задоволено повністю.

Визнано незаконними дії управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.

Зобов'язано управління соціального захисту населення Добропільської міської ради здійснити, з врахуванням виплачених сум, перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною (сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення нею трирічного віку, за період з 21 січня 2014 року по 30 червня 2014 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний період, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Сторони про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились, у відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Добропільської міської ради та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зазначені обставини визнані сторонами.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що з 21 січня 2014 року по 30 червня 2014 року виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, повинні здійснюватися у розмірі, визначеному Законом № 2811-ХІІ, а саме у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленому законом на момент виплати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального та процесуального права.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 21.11.1992 № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2811-XII) покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було передбачене призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірі, що для соціально незастрахованих осіб дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення абз.3 ч.2 ст.56. п. 14 ст.71 Закону України "Про Держави бюджет України на 2007 рік", тобто була відновлена дія ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, ст. 15 Закону Україні "Про державну допомогу сім'ям з дітьми була поновлена та діяла у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 рік, який набрав чинності з 01.01.2008 року були внесені зміни до ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вказані зміни не були вказані неконституційними. Однак, відповідно ст.ст.2,3 Бюджетного кодексу України закон про Держави бюджет України затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, який становить один календарний рік, починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Виходячи з наведеного вищенаведені зміни, внесені Законом "Про державний бюджет України на 2008 р." до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" діяли протягом бюджетного 2008 року.

Після чого, до 01 липня 2014 року, зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не вносилися Законами України "Про державний бюджет України" та не передбачалися повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення розміру спірної допомоги по догляду за дитиною.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог з 21 січня 2014 року по 30 червня 2014 року, оскільки відповідач при призначенні допомоги позивачу по Догляду за дитиною, повинен був керуватися положеннями ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції, чинній на 31.12.2007 року, та повинен сплачувати вказану допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Добропільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.09.2014р. по справі № 227/3326/14-а залишити без змін.

Стягнути з управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36 грн. 54 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.