Ухвала суду № 41436476, 11.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р.Справа № 553/2687/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 13.08.2014р. по справі № 553/2687/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області третя особа Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві

про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в провадженні ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області знаходилося виконавче провадження ВП № 41837185 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Полтави про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії позивача у розмірі, передбаченому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 28.10.2009 року та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 28.05.2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з посиланням на те, що виконавчою службою вжито всіх вичерпних заходів з примусового виконання судового рішення.

Вважає постанову державного виконавця від 28.05.2014 року незаконною та просить її скасувати та продовжити виконання до повного погашення боргу.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 13.08.2014р. позов задоволено.

Постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження ВП № 41837185 від 28.05.2014 року скасовано.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ним було вжито вичерпних заходів з примусового виконання судового рішення, а саме, на боржника накладено штрафи за невиконання та повторне невиконання рішення суду, а також направлено подання до органів досудового розслідування для перевірки фактів та вирішення питання про притягнення посадових осіб боржника до відповідальності за невиконання судового рішення, після чого було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебувала адміністративна справа № 2а-1591/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про перерахунок пенсії.

Постановою суду від 15.12.2010 року позов ОСОБА_1 задоволений частково - зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.01.2004 року по 12.05.2004 року та в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за період з 13.05.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004 року по 12.05.2004 року, а також в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 13.05.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 року постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 15.12.2010 року скасовано в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.01.2004 року по 12.05.2004 року та в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за період з 13.05.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 27.10.2009 року та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004 року по 12.05.2004 року, а також в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 13.05.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 27.10.2009 року та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Прийнято ухвалу, якою цю частину позовних вимог залишено без розгляду, в іншій частині постанову залишено без змін.

Постанова суду від 15.12.2010 року набрала законної сили та у встановленому порядку звернута до виконання.

На підставі вказаних судових рішень 01.11.2013 року видано виконавчий лист № 2а-1591/10: про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі, передбаченому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 28.10.2009 року та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вищевказаний лист стягувачем ОСОБА_1 подано для виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області та 03.02.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 41837185.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 28.05.2014 року прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено той факт, що державним виконавцем було проведено перевірку виконання судового рішення та вжито всіх можливих заходів для виконання рішення згідно приписів ст.75 Закону "Про виконавче провадження".

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 75 цього Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно ч. 1 ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Вказана норма закону кореспондується із положеннями статті 263 КАС України, відповідно до якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, твердження відповідача про вчинення ним вичерпних дій спрямованих на примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є необґрунтованим, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є протиправною, такою що не відповідає критеріям встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнята без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 13.08.2014р. по справі № 553/2687/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.