Рішення № 41433909, 12.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/768/14-ц 12.11.2014 12.11.2014 12.11.2014

Провадження №22-ц/784/3056/14 Суддя першої інстанції - Орлова С.Ф.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів - Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Акцент- Банк»

на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (надалі - ПАТ «Акцент-Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що відповідно до укладеного 13 травня 2008 року кредитного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3043 грн. 88 коп., строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням позичальником кредитних зобов'язань утворилася заборгованість, яка станом на 16 червня 2014 року становить 15 525 грн. 41 коп., з яких: 14309 грн. 91 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; штраф у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 715 грн. 50 коп. (процентна складова).

Посилаючись на викладене позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 15 525 грн. 41 коп. кредитної заборгованості.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість на 16 червня 2014 року за кредитним договором від 13 травня 2008 року в розмірі 1000 грн., з яких: заборгованість по пені - 500 грн., штраф - 500грн. (фіксована частина). Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Акцент-Банк», посилаючись на невірне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просило рішення суду змінити, стягнувши з ОСОБА_2 заборгованість по пені у розмірі 14309 грн. 91 коп. та штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 715 грн. 50 коп. (процентна складова).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 13 травня 2008 року між ЗАТ «Акцент-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Акцент-Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ABЕ6RC09280028 за умовами якого ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 3043 грн. 88 коп. на строк 12 місяців до 13 травня 2009 року, зі сплатою страхового платежу у розмірі 116,79 грн., а також сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 48,7 грн.

Вказаний кредитний договір складається із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с. 4-11).

Згідно умов договору ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати щомісячний платіж з 25 по 30 число кожного місяця у розмірі 319,38 грн., що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди та комісії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.

З наданого розрахунку заборгованості та квитанцій, відповідач лише 22 червня 2011 року сплатив тіло кредиту та відсотки, у зв'язку з чим станом на вказану дату утворилась заборгованість по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 14309 грн. 91 коп. та штрафу у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 715 грн. 50 коп. (процентна складова) (а.с.3,35-36,43).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшуючи розмір пені до 500 грн. суд першої інстанції виходив з того, що її розмір - 14309 грн. 91 коп. значно перевищує тіло кредиту у розмірі 3043,89 грн., яке сплачено позичальником, а також те, що на теперішній час ОСОБА_2 не працює, що позбавляє можливості сплатити визначений позивачем розмір пені (а.с. 45-47).

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 551 ЦК України суд обґрунтовано зменшив розмір пені.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не наведено обставин відповідно до яких зменшено розмір пені на увагу суду не заслуговують, оскільки спростовуються мотивувальною частиною рішення та наявними в матеріалах справи доказами.

Визначаючи розмір штрафу в 500 грн. (фіксована частина), суд першої інстанції не звернув належної уваги на таке.

Так, згідно наданих позивачем Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) ПАТ «Акцент-Банк» при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості (а.с. 5-11).

Однак, вказані умови затверджені ПАТ «Акцент-Банк», проте, як договір про надання кредитних коштів було укладено між ОСОБА_2 та ЗАТ «Акцент-Банк».

Згідно п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) ЗАТ «Акцент-Банк» від 2007 року, що діяли на момент укладання договору та які були надані позивачем в апеляційній інстанції, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Встановлене свідчить про невірний висновок суду про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 500 грн.

Відмовляючи у стягненні штрафу, що складається з процентної складової, суд виходив з того, що його нарахування, а саме 5% від суми заборгованості не відповідає змісту ч. 2 ст. 549 ЦК України.

Хоча, суд помилково вважав про відсутність підстав для стягнення процентної складової штрафу, це не вплинуло на остаточне рішення про відмову у його стягненні, оскільки передбачені Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) від 2007 року, 5 % від суми позову, як спосіб забезпечення виконання зобов'язання не відповідає положенням ч.2 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За таких обставин, рішення суду на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 13 травня 2008 року станом на 22 червня 2011 року в розмірі 750 грн. з яких: заборгованість по пені - 500 грн. та 250 грн. штрафу (фіксована частина).

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 365,40 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2014 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 13 травня 2008 року станом на 22 червня 2011 року в розмірі 750 грн. з яких: заборгованість по пені - 500 грн. та 250 грн. штрафу (фіксована частина).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 365,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: