КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 757/20426/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Козлов Р.Ю. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
У Х В А Л А
Іменем України
06 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Безименної Н.В., Сорочка О.Є.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної виконавчої служби України на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної судової адміністрації України до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2013 року Державна судова адміністрація України звернулися у суд з позовом до Державної виконавчої служби України, у якому просили визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2007 року адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, Музичко, С.Г. до Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб - Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Управління Державної судової адміністрації у м. Києві, Дарницького районного суду м. Києва та Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності Державної судової адміністрації України та Кабінету Міністрів України незаконною, та зобов'язання забезпечити суддів Дарницького районного суду м. Києва приміщенням для належного відправлення правосуддя - задоволено частково.
05 червня 2013 року постанова суду набрала законної сили та звернута до виконання.
16.08.2007 року за підставі вказаної постанови суду видані виконавчі листи, згідно яких визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації при вирішенні питання про забезпечення суддів Дарницького районного суду м. Києва службовим приміщенням, яке б відповідало вимогам щодо здійснення судочинства та зобов'язано Державну судову адміністрацію України створити суддям Дарницького районного суду м. Києва належні умови праці, забезпечивши їх не пізніше 31.08.2008 року службовим приміщенням, яке буде відповідати певним.
Постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України відкриті виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих документів № 2-а- 35-1/06, виданих 16 серпня 2007 року Печерським районним судом м. Києва.
Вказаним постановами боржнику встановлений строк до 22 січня 2008 року для добровільного виконання рішення суду.
В ході здійснення виконавчих проваджень державний виконавець звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду з урахуванням вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2013 року у задоволенні заяви старшого державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовлено.
Зважаючи на те, що рішення суду Державною судовою адміністрацією України добровільно не виконане, старшим державним виконавцем на підставі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу боржника - ДСА України направлено вимогу від 25 липня 2013 року згідно якої боржника зобов'язано виконати рішення у строк до 29 липня 2013 року.
02 серпня 2013 року на адресу ДСА України направлено повторну вимогу про необхідність виконання рішення у строк до 09 серпня 2013 року.
Обговорюючи правомірність оскаржуваних постанов відповідача, колегія суддів зважає на таке.
Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до приписів абзацу першого ч. 2 ст. 5 цього Закону державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Частиною 2 статті 24 вищенаведеного Закону закріплено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що накладення стягнення у вигляді штрафу за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії можливе тільки у разі такої бездіяльності без поважних причин.
Як вбачається з мотивувальних частин оскаржуваних постанов відсутнє обґрунтування прийнятих державним виконавцем рішень про накладення стягнень лише зазначено, що боржником рішення суду не виконано, та наведено опис проведених виконавцем виконавчих дій.
Тому колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що висновок відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, якого він дійшов без належного з'ясування причин невиконання рішення суду, є передачсним.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду буде виготовлено 13.11.2014 року.
Головуючий суддя Г.М. Бистрик
Судді Н.В. Безименна
Є.О. Сорочко
.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Безименна Н.В.
Сорочко Є.О.
Судове рішення № 41433116, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/20426/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: