Ухвала суду № 41432295, 12.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 р. Справа № 821/3699/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою підприємства громадської організації «Автостоп-Довіра» Білозерської районної громадської організації інвалідів «Довіра» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом підприємства громадської організації «Автостоп-Довіра» Білозерської районної громадської організації інвалідів «Довіра» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року підприємство громадської організації «Автостоп-Довіра» Білозерської районної громадської організації інвалідів «Довіра» (далі ПГО «Автостоп-Довіра») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 06.06.2014 р. №0001972200, щодо збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 254 720 грн., з яких за основним платежем на 169 813 грн., за штрафними санкціями на 84 907 грн.;

- від 06.06.2014 р. №0001982200, щодо збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 292 675 грн., з яких за основним платежем на 195 117 грн., за штрафними санкціями на 97558 грн.;

- від 06.06.2014 р. №0001992200, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 25 500 грн.;

- від 04.08.2014 р. №0002502200, щодо збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 6 841,50 грн., з яких за основним платежем на 4 561 грн., за штрафними санкціями на 2 280,50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування підприємством податкового кредиту і валових витрат по безтоварним господарським операціям з ПП «О.З. Індастріал груп», ТОВ «Компанія «Глобал-Маркет», ТОВ «Європрім», ПП «Стиль-3», у зв'язку з чим були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, наведені висновки є безпідставними, оскільки всі угоди з вказаними контрагентами виконувались належним чином.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач протиправно формував податковий кредит та валові витрати по господарським операціям з ПП «О.З. Індастріал груп», ТОВ «Компанія «Глобал-Маркет», ТОВ «Європрім», ПП «Стиль-3», оскільки отримання інформаційно-консультативних послуг від вказаних контрагентів не підтверджено належним чином складеними первинними документами. Надані позивачем акти здачі-приймання робіт не відповідають вимогам законодавства, так як не розкривають зміст отриманих послуг, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати приналежність даних послуг до господарської діяльності ПГО «Автостоп-Довіра».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні позову ПГО «Автостоп-Довіра».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, підприємство громадської організації «Автостоп-Довіра» Білозерської районної громадської організації інвалідів «Довіра» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 25 квітня по 13 травня 2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПГО «Автостоп-Довіра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на прибуток за 2013 рік та з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями за період січень-липень 2013 року, січень 2014 року та по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками реалізованих товарів (робіт, послуг) за всі періоди придбання, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 13.05.2014 р. №165/21-03-22-06/35733404.

Актом встановлено такі порушення:

1. п.138.2, пп.138.12.2 п.138.12 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.154.8 ст.154 ПК України - занижено податок на прибуток на загальну суму 195 117 грн. за 2013 рік;

2. п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України - занижено ПДВ по загальній декларації на суму 169 813 грн., у т.ч.: за січень 2013 року на 32 240 грн., за лютий 2013 року на 26 000 грн., за березень 2013 року на 45 240 грн., за квітень 2013 року на 42 120 грн., за травень 2013 року на 3 120 грн., за червень 2013 року на 21 093 грн.;

3. п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України - завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за січень 2014 року на суму 25500 грн.

На підставі акту перевірки (з урахуванням рішення про результати розгляду скарги) ДПІ у м. Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 06.06.2014 р. № 0001972200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 254720 грн., з яких за основним платежем на 169813 грн., за штрафними санкціями на 84907 грн.;

- від 06.06.2014 р. № 0001982200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 292675 грн., з яких за основним платежем на 195117 грн., за штрафними санкціями на 97558 грн.;

- від 06.06.2014 р. № 0001992200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 25500 грн.;

- від 04.08.2014 р. № 0002502200. яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 6841,50 грн., з яких за основним платежем на 4561 грн., за штрафними санкціями на 2280,50 грн.

Як вбачається з акту перевірки фактичними підставами для донарахування сум грошових зобов`язань з ПДВ та з податку на прибуток, зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість стали висновки відповідача щодо безтоварності операцій позивача з ПП «О.З. Індастріал груп», ТОВ «Компанія «Глобал-Маркет», ТОВ «Європрім», ПП «Стиль-3» та невідповідність актів здачі-приймання робіт вимогам законодавства, оскільки вони не розкривають зміст отриманих послуг, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати приналежність даних послуг до господарської діяльності ПГО «Автостоп-Довіра».

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «О.З. Індастріал груп», ТОВ «Компанія «Глобал-Маркет», ТОВ «Європрім», ПП «Стиль-3» позивачем надано договори про надання інформаційно-консультативних послуг, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки-фактури.

Однак суд вважає, що вказані документи не спростовують доводи ДПІ у м. Херсоні щодо безтоварності цих операцій.

Згідно умов договору від 02.01.2014 р. №5 Замовник (ПГО «Автостоп-Довіра») в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а Виконавець (ТОВ «Європрім») зобов'язується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату інформаційно-консультативні послуги з питань перевірки правильності документального оформлення перетину товаром митного кордону України, в обсязі та на умовах, визначених усною заявкою Замовника.

Договорами від 04.06.2013 р. №22/3, від 01.07.2013 р. №16 передбачено, що Замовник (ПГО «Автостоп-Довіра») доручає, а Виконавець (ТОВ «Компанія «Глобал-Маркет», ПП «Стиль-3») зобов'язується надати йому у відповідності до умов даного договору спеціальну інформацію (кваліфіковані консультації), а Замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх. Виконавець інформує (консультує) Замовника з наступних питань: відповідність документів чинному законодавству України.

Відповідно до умов договору від 06.01.2013 р. №0801 Замовник (ПГО «Автостоп-Довіра») доручає, а Виконавець (ПП «О.З. Індастріал груп») зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений строк надати консультаційні послуги, а саме, послуги з перевірки документів, які Замовник подає для оформлення в Херсонську митницю, на відповідність чинному законодавству України, а також надати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги.

Договорами не визначено конкретну ціну за надані послуги, а зазначено, що ціна послуг визначається в додаткових угодах (п.3.1 договору від 02.01.2014 р. №5), відповідно до умов договору (п.3.2 договорів від 04.06.2013 р. №22/3, від 01.07.2013 р. №16), в залежності від обсягу виконаних робіт та наданих послуг на підставі виставлених рахунків (п.5.1 договору від 08.01.2013 р. №0801).

Позивачем не надано калькуляції ціни отриманих послуг.

У додатковій угоді від 02.01.2014 р. №1 у графі «одиниця виміру» зазначено « 1 консультація», у графі «кількість» вказано « 23», у графі «ціна без ПДВ» - « 1666,67 грн.», у графі «сума без ПДВ» - « 38333,33 грн.», проте у додатковій угоді від 15.01.2014 р. №3 при тих же показниках щодо одиниці виміру (1 консультація) та меншої кількості (20 проти 23) як ціна, так і сума є більшою (1666,67 грн. проти 1708,33 грн., 38333,33 грн. проти 34166,67 грн.)

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що послуги, зазначені в актах приймання-передачі за вищевказаними договорами, як то «консультативні послуги з перевірки документів на відповідність чинному законодавству України», носять формальний, загальний характер, без зазначення змісту та обсягу здійснення господарських операцій, без визначення вартості конкретної послуги, у зв'язку з чим неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг.

За таких обставин, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що акти приймання-передачі наданих послуг, не є належними первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки за своїм змістом вони не підтверджують отримання позивачем інформативно-консультативних послуг, економічно доцільних для господарської діяльності підприємства, та не свідчать про їх спрямованість на одержання доходу та, у зв'язку з цим, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ПГО «Автостоп-Довіра» вказується, що первинні документи підприємства достатньо підтверджують факт отримання ним консультаційних послуг з метою їхнього використання у власній господарській діяльності та правомірність формування податкового кредиту і валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно з п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також, зі змісту пункту 138.1 статті 138 ПК України випливає, що собівартість наданих послуг є витратами операційної діяльності, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток.

Згідно з пунктом 138.2 цієї ж статті Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З викладених правових норм випливає, що при реалізації права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат платник повинен довести факти придбання товарів (робіт, послуг) з метою виконання операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ та податку на прибуток; платник повинен представити належним чином оформлені первинні облікові документи на купівлю товарів (робіт, послуг) та податкові накладні. Зазначені документи повинні відповідати встановленим законодавством вимогам, містити несуперечливу та достовірну інформацію, підтверджувати реальність виконання платником відповідних господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За договором про надання інформаційно-консультативних послуг №5 від 02 січня 2014 року (а.с.106-108 т.1) ТОВ «Європрім» зобов'язалось надавати позивачу консультативні послуги з питань перевірки правильності документального оформлення перетину товаром митного кордону України. Згідно з додатками до цього договору (а.с.108-115 т. 1) та актами здачі-прийняття робіт (а.с.116, 118, 120, 122 т. 1), позивач отримав 76 консультацій на суму приблизно 142 000 грн. Порядку формування ціни сторонами не визначено; більш детального опису послуг не наведено.

За договором про надання інформаційних (консультативних) послуг №22/3 від 04 червня 2013 року (а.с.124-125 т.1), ТОВ «Компанія «Глобал-Маркет» зобов'язалось консультувати позивача з питання відповідності документів чинному законодавству України з обов'язковим наданням рекомендацій щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування. Згідно з податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (а.с.126-133 т. 1), у червні 2013 року позивач отримав від ТОВ «Компанія «Глобал-Маркет» 65 консультацій на суму 127 000 грн. Порядку формування ціни сторонами не визначено. Більш детального опису послуг не наведено. Рекомендації ТОВ «Компанія «Глобал-Маркет» щодо удосконалення та організації діяльності позивача в межах предмету консультування (обов'язковість яких передбачена п.2.2 договору) відсутні.

За договором про надання інформаційних (консультативних) послуг №16 від 01 липня 2013 року (а.с.134, 135 т. 1), ПП «Стиль-3» зобов'язалось консультувати позивача з питання відповідності документів чинному законодавству України з обов'язковим наданням рекомендацій щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування. Згідно з актами здачі-прийняття робіт (а.с.136-140 т. 1) позивач отримав від ПП «Стиль-3» 97 послуг на суму приблизно 155 000 грн. Порядку формування ціни сторонами не визначено. Більш детального опису послуг не наведено. Рекомендації ПП «Стиль-3» щодо удосконалення та організації діяльності позивача в межах предмету консультування (обов'язковість яких передбачена п.2.2 договору) відсутні.

За договором про надання консультаційних послуг від 08 січня 2013 року (а.с.141, 142 т. 1), ПП «О.З. Індастріал груп» зобов'язалося надавати позивачу послуги з перевірки документів, які останній подає для оформлення в Херсонську митницю, на відповідність чинному законодавству, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю позивача послуги. Згідно з актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними (а.с.144-198 т. 1), позивач отримав від ПП «О.З. Індастріал груп» численні консультації. Порядку формування ціни сторонами не визначено. Більш детального опису послуг не наведено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що документи, представлені позивачем, не є первинними документами у розумінні ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки вони містять лише загальну вказівку про отримання інформаційно-консультативних послуг, проте не містять інформації, достатньої для визначення конкретного змісту та обсягу цих послуг.

Відповідно, позивач неправомірно формував податковий кредит і валові витрати на підставі вказаних первинних документів, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволені позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу підприємства громадської організації «Автостоп-Довіра» Білозерської районної громадської організації інвалідів «Довіра» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець