Рішення № 41431683, 17.11.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р.Справа № 916/3735/14Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк С.В.,

від відповідача: Чикаленко О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАК МАРКЕТ" до Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" про стягнення 3479,83 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2014 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАК МАРКЕТ", порушено провадження у справі № 916/3735/14, призначено її до розгляду в засіданні суду на 06.10.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 06.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 27.10.2014 р., у судовому засіданні 27.10.2014 р. - на 17.11.2014 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 17.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРАК МАРКЕТ" (далі - ТОВ „ТРАК МАРКЕТ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (далі - ДП „Одеський облавтодор") 3479,83 грн. заборгованості, з яких 2880,00 грн. - основний борг, 505,62 грн. - пеня, 94,21 грн. - 3% річних, вказуючи на часткову неоплату відповідачем вартості поставленого йому товару згідно видаткової накладної від 09.08.2013 р. № -ОТм-301310.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „ТРАК МАРКЕТ" посилається на положення ст.ст.230,231 ГК України, ст.ст.526,610,611,625,692 ЦК України, ст.4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", названу вище видаткову накладну, податкову накладну від 31.07.2013 р. № 1041, банківську виписку, претензію від 22.01.2014 р. № 01/СМВ/040 тощо.

ДП „Одеський облавтодор" у письмовому відзиві на позовну заяву просить у її задоволенні відмовити, оскільки:

- філія „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" ДП „Одеський облавтодор", якою укладено з ТОВ „ТРАК МАРКЕТ" договір купівлі-продажу в спрощеній формі, відповідно до п.5.8 положення про неї може укладати угоди договори лише за дорученням директора підприємства, котрий ніяких довіреностей не видавав, у зв'язку з чим правочин слід визнати недійсним у судовому порядку;

- обов'язок суду визнати недійсним договір на підставі п.1 ч.1 ст.83 ГПК України встановлено у постанові Верховного Суду України від 20.01.2004 р.;

- філією, а не юридичною особою, із власних обігових коштів оплачено виписані позивачем рахунки, що не можна вважати визнанням зобов'язань в розумінні ст.241 ЦК України, т.я. відповідні дії вчинено не ДП „Одеський облавтодор";

- основний борг за отриманий товар складає 2640,00 грн., а не 2880,00 грн., адже фільтр сепаратора вартістю 240,00 грн. філією оплачено, проте не отримано.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

Між ТОВ „ТРАК МАРКЕТ" (постачальник) та ДП „Одеський облавтодор" в особі філії „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" (покупець) укладено угоду, за умовами якої поставлено автозапчастини (4 пневмоподушки) на загальну суму 5760,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою від 31.07.2013 р. № ОД0649, податковою накладною від 31.07.2013 р. № 1041, видатковою накладною від 09.08.2013 р. № -ОТм-301310, згідно якої оплата здійснюється не пізніше 09.08.2013 р.

Покупцем 31.07.2013 р. перераховано частину вартості товару в сумі 2880,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку постачальника.

Вказуючи на несплату решти вартості поставленого товару, Постачальник оформив претензію від 22.01.2014 р. № 01/СМВ/040, в якій просив сплатити борг в сумі 2880,00 грн.

Залишення претензії без відповіді та без задоволення спричинило звернення з позовною заявою по даній справі.

Перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є усний правочин на поставку товару, вчинення якого підтверджується видатковою накладною від 09.08.2013 р. № -ОТм-301310.

При цьому ТОВ „ТРАК МАРКЕТ" як постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено автозапчастини на загальну суму 5760,00 грн., у той час як ДП „Одеський облавтодор" в порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не оплачено 2880,00 грн. вартості товару, не дивлячись на те, що відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України та змісту видаткової накладної перерахування коштів мало бути здійснено по 09.08.2013 р.

Враховуючи викладене, позов у частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню повністю.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на доведення матеріалами справи факту часткового невиконання покупцем грошового зобов'язання в розмірі 2880,00 грн., господарський суд дійшов висновку, що ДП „Одеський облавтодор" має сплатити 93,97 грн. 3% річних, які нараховано за період з 10.08.2013 р. по 10.09.2014 р. (397 днів).

Відтак, позовну вимогу про стягнення 3% річних суд задовольняє частково, оскільки позивачем допущено помилку при визначенні першого дня прострочення, яким з огляду на наведене у видатковій накладній формулювання є 10.08.2013 р.

Відповідно до ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, для стягнення пені питання щодо такої можливості та розміру неустойки мають бути погоджені контрагентами, доказів чого немає, в зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви в частині стягнення 505,62 грн. пені потрібно відмовити.

Не приймаються до уваги посилання ДП „Одеський облавтодор" на те, що договір поставки підлягає визнанню недійсним з мотивів підписання з боку покупця неповноважною особою, т.я. з матеріалів справи вбачаються дії відповідача, які можна кваліфікувати згідно ст.241 ЦК України як наступне схвалення правочину ДП „Одеський облавтодор", посадова особа філії якого дійсно перевищила надані їй повноваження, уклавши угоду без окремого доручення керівника юридичної особи, тобто всупереч п.5.8 Положення про філію „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" ДП „Одеський облавтодор".

Так, прийняття угоди до виконання доводить часткова оплата вартості товару. Той факт, що перерахування коштів здійснено з банківського рахунку філії, про непогодження в подальшому платежу ДП „Одеський облавтодор" не свідчить, оскільки останнє не відкликало платіж та/або не притягнуло до відповідальності осіб, винних у безпідставному списанні коштів, належних підприємству, виходячи зі змісту п.5.9 Положення про філію „Одеська дорожня експлуатаційна дільниця" ДП „Одеський облавтодор".

Крім того, податкова накладна від 31.07.2013 р. № 1041, яка надає саме ДП „Одеський облавтодор" право на віднесення включених в ціну автозапчастин сум ПДВ до складу податкового кредиту, відповідачем не повернута особі, яка її виписала, що разом з відсутністю доказів повернення товару також слід вважати схваленням правочину. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2014 р. по справі № 5019/978/12.

За таких обставин, господарським судом не встановлено правових передумов для реалізації наданого йому п.1 ч.1 ст.83 ГПК України права визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Доводи стосовно розміру основного боргу, який, на думку відповідача, дорівнює 2640,00 грн., а не 2880,00 грн., адже фільтр сепаратора вартістю 240,00 грн. філією оплачено, проте не отримано, являються помилковими, тому що в рамках провадження у даній справі досліджується угода про поставку товару за видатковою накладною від 09.08.2013 р. № -ОТм-301310, у той час як правовідносини, які виникли у зв'язку з невиконанням інших усних договорів, ніяким чином на судовий розгляд справи № 916/3735/14 не впливають.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського,49, код 32018511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАК МАРКЕТ" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева,2, офіс 3, код 36263933) 2880/дві тисячі вісімсот вісімдесят/ грн. 00 коп. основного боргу, 93/дев'яносто три/ грн. 97 коп. 3% річних та 1561/одна тисяча п'ятсот шістдесят одну/ грн. 41 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 18.11.2014 р.

Суддя Л.В. Лічман