Постанова № 41431117, 13.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 р. Справа № 804/16725/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Самойленко В.І.

представник відповідача - Камінський О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області з вимогою скасувати пункт 2 вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області №04-03-05-15/3806 від 11.04.2014р. «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів».

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що відповідачем зроблено невірні висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме про безпідставність покриття Інститутом транспортних систем і технологій Національної академії наук України за рахунок бюджетних коштів видатків на оплату послуг теплопостачання приміщень, які використовувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмаг», а тому пункт 2 вимоги №04-03-05-15/3806 від 11.04.2014р. підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо позовних вимог заперечував, до суду надав письмові заперечення, в обґрунтування яких вказав, що за результатами ревізії стану розрахунків за спожиті комунальні послуги, які проведено вибірковим способом, з урахуванням результатів зустрічної звірки встановлено, що Іститутом було передано ТОВ «Трансмаг» право на користування не житловим приміщенням загальною площею 1828,1 кв.м., проте протягом ревізуємого періоду рахунки на оплату спожитого ТОВ«Трансмаг» теплопостачання надавались за займану площу у розмірі 1693,11 кв.м, отже через заниження площі, яка фактично використовується ТОВ«Трансмаг», безпідставно за рахунок коштів загального фонду покрито витрати за послуги з теплопостачання, отже останньому слід відшкодовувати витрати пов'язані з теплопостачанням за усі площі, які були передані у користування. Інституту листом №04-03-05-15/3806 від 11.04.2014р. направлені обов'язкові вимоги щодо усунення виявлених порушень, відповідно до яких відповідачу необхідно поновити в обліку дебіторську заборгованість в сумі 127378,36 грн. за ТОВ «Трансмаг» щодо якого здійснено безпідставні витрати, стягнути з ТОВ «Трансмаг» кошти в сумі 127378,36 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок Інституту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статус Державної фінансової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон).

Згідно статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

В період з 04.02.2014р. по 12.03.2014р. відповідно до п. 2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на 1 квартал 2014 року, за повідомленням про проведення ревізії від 24.01.2014р. №04-03-05-15/755, на підставі направлення від 03.02.2014р. №123 головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у сфері освіти і науки Держфінінспекції в Дніпропетровській області Козерчук О.Г., проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Інституту транспортних систем технологій Національної академії наук України (далі - Інститут, позивач) за період з 01.08.2010р. по 31.01.2014р.

Ревізією стану розрахунків за спожиті комунальні послуги, що проведено вибірковим порядком за період з 01.08.2010р. по 31.01.2014р., суцільним методом за січень-червень 2011р, травень-жовтень 2013р., встановлено наступне.

Інститут не є споживачем природного газу, також споживачем газу є ТОВ «Трансмаг», яке здійснює перерахування коштів за спожитий газ на реєстраційний рахунок Інституту, який в свою чергу перераховує кошти ПАТ «Дніпрогаз».

За даними бухобліку Інституту, станом на 01.02.2014р. кредиторська заборгованість по розрахунках за спожите теплопостачання становить 131263,19 грн., за водопостачання та водовідведення 104,83 грн., за природний газ - 7107,92 грн. та за технічне обслуговування газопроводу - 960,37 грн.

За даними бухгалтерського обліку Інституту, відшкодування сум за спожите тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмаг».

Згідно з Постановами Бюро Президії НАН України від 17.11.1998р. № 394 та 13.10.1999р. № 307, Інститутом внесено до статутного фонду ТОВ «Трансмаг» на строк його діяльності право користування (без зміни форми власності) не житловими приміщеннями загальною площею 1828,1 кв.м, розташованими за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 5, лабораторно-адміністративним корпусом площею 720 кв.м та експериментальною лабораторією площею 276 кв.м, розташованими за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дальна, 2.

З метою документального підтвердження виду, обсягу операцій, стану відображення за бухгалтерським обліком розрахунків з Інститутом у ТОВ «Трансмаг» проведено зустрічну звірку.

За результатами зустрічної звірки встановлено, відповідно до договору від 12.03.2001р. «Про творче співробітництво, про господарські, фінансові та інші відносини між Інститутом транспортних систем і технологій НАН України «Трансмаг» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмаг» зі змінами, підписаним між Інститутом і ТОВ «Трансмаг», останнє проводить оплату загальної вартості електричної енергії та вивозу твердого побутового сміття, спожитих Інститутом і ТОВ «Трансмаг» на вул. Писаржевського, 5 і вул.Дальній, 2. Крім того, ТОВ «Трансмаг» відшкодовує вартість спожитого їм тепло-, водопостачання та водовідведення у відповідності до показників лічильників, пропорційно займаній площі та кількості працюючих співробітників.

Згідно з Постановою Бюро Президії НАН України від 17.11.1998р. № 394 та 13.10.1999р. № 307, Інститутом ТОВ «Трансмаг» на строк його діяльності передано право користування не житловими приміщеннями загальною площею 1828,1 кв. м. Загальна площа приміщень Інституту становила 2994,99 кв.м.

Проте, Інститутом протягом ревізуємого періоду, рахунки на оплату спожитого ТОВ «Трансмаг» теплопостачання надавалися за фактично займану площу 1693,11 кв. м. (49,24% від загальної площі), контрольними обмірами встановлено, що фактична займана площа станом на 12.02.2014р. становила 1268,8 кв.м, тобто займані площі ТОВ «Трансмаг» змінювалися, але в межах переданої, на яке в нього є право на користування. Також встановлено, що 437,9 кв.м, які спільно споруджені, є власністю ТОВ «Трансмаг», приміщення площею 144,3 кв.м є допоміжними приміщеннями загального користування.

Актом ревізії вказано, що вищезазначене є порушенням вимог п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 19, 20, 23 Постанови КМУ № 228, п. 3.2 «Порядку та умов надання платних послуг бюджетними науковими установами», затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України та Міністерства економіки від 01.12.2003 №798/657/351 та бюджетного законодавства, що визначено п. 40 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI.

За результатами ревізії складено Акт від 18.03.2014р. №03-19/4.

З метою повного усунення виявлених ревізією порушень, попередження їх виникнення в подальшому Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області на адресу Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України було направлено вимогу №04-03-05-15/3806 від 11.04.2014р., якою, зокрема пунктом 2, зобов'язано останнього поновити в обліку дебіторську заборгованість в сумі 127378,36 грн. за ТОВ «Трансмаг» щодо якого здійснено безпідставні витрати; стягнути з ТОВ «Трансмаг» кошти в сумі 127378,36 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок Інституту, в іншому випадку - стягнути з осіб, якими допущено безпідставне покриття витрат, шкоду в сумі 127378,36 грн. в порядку, встановленому законодавством; відшкодовані збитки за 2010-2013 роки в сумі 127378,36 грн. перерахувати в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження».

Як вбачається із акту ревізії та встановлено судом, 12.03.2001р. було укладено договір «Про творче співробітництво, про господарські, фінансові та інші відносини між Інститутом транспортних систем і технологій НАН України «Трансмаг» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмаг», предметом якого є здійснення спільної діяльності з виконання науково-технічних програм та розробок, господарських, фінансових та інших відносин між колективом ІТСТ НАНУ «Трансмаг» та ТОВ «Трансмаг».

Пунктом 2.2.4 зазначеного договору визначено, що ТОВ «Трансмаг» зобов'язується сплачувати утримання та експлуатацію будівель, споруд у відповідності до понесеним фактичним витратам.

Також, представником позивача в судовому засіданні було пояснено, що всі рахунки, виставлені Інститутом ТОВ «Трансмаг» за спожиту теплову енергію, розраховані виходячи із фактично займаної ТОВ «Трансмаг» площі приміщень, оскільки інші приміщення (площі приміщень) використовувались Інститутом та їх теплопостачання мало сплачуватись саме Інститутом. В іншому випадку мало б місце безпідставне збереження Інститутом майна (грошових коштів) за рахунок ТОВ «Трансмаг». ТОВ «Трансмаг» не має заборгованості перед Інститутом за фактично спожиту ним теплову енергію по вул. Пісаржевського, 5 в м. Дніпропетровську. Всі рахунки сплачено ТОВ «Трансмаг» Інституту в повному обсязі, що відповідачем не спростовано.

Окрім того, слід зазначити, що в липні 2014 року Інститут транспортних систем і технологій Національної академії наук України звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Трансмаг» про стягнення 127378,36 грн. вартості спожитої теплової енергії.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2014 року у справі № 904/4768/14 у задоволенні позову Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України до ТОВ «Трансмаг» про стягнення 127378,36 грн. вартості спожитої теплової енергії відмовлено.

Зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2014 року у справі № 904/4768/14 набрало законної сили 22.08.2014р., що підтверджено матеріалами справи.

Рішенням у справі № 904/4768/14 було встановлено, що Інститутом не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що ТОВ «Трансмаг» було зайнято 1828,1 кв.м. Окрім того, судом встановлено, що позивачем направлялись листи-вимоги на відшкодування вартості спожитої ТОВ «Трансмаг» теплової енергії по вул. Пісаржевського. 5 в м. Дніпропетровську, виходячи з площ приміщень займаних самим позивачем та відповідачем. Всі приміщення за наведеною адресою в період з 01.01.11р. по 31.12.13р. знаходились у фактичному володінні та користуванні Інституту та ТОВ «Трансмаг». Позивач фактично володів та користувався частиною площ приміщень, право користування якими передане до статутного капіталу ТОВ «Трансмаг», що відповідно до п. 2.2.4 Договору виключає виникнення у відповідача зобов'язання відшкодовувати Інституту вартість теплової енергії внаслідок споживання послуг останнім. Втановлено, що ТОВ «Трансмаг» не має заборгованості за вказаний період та займану фактичну площу, позивач не надав суду жодного акту-передачі ТОВ «Трансмаг» площі у розмірі 1828,1 кв.м.

Таким чином необхідно зазначити, що підставою для здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію є рахунок, який розрахований у відповідності до фактичних затрат згідно з фактично займаної ТОВ «Трансмаг» площі приміщень, проте відповідачем не було надано належних доказів використання ТОВ «Трансмаг» площі саме у розмірі 1828,1 кв.м., а навпаки актом ревізії (стор. 41) встановлено що рахунки на оплату спожитого ТОВ «Трансмаг» теплопостачання надавалися за фактично займану площу 1693,11 кв. м. (49,24% від загальної площі) тоді як контрольними обмірами ревізорів встановлено, що фактична займана площа ТОВ «Трансмаг», станом на 12.02.2014р. становила лише 1268,8 кв.м..

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України звільняються від доказування обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Таким чином, пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області №04-03-05-15/3806 від 11.04.2014р. «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів» винесеної у відношенні Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України щодо усунення виявлених порушень, відповідно до якої відповідача зобов'язано поновити в обліку дебіторську заборгованість в сумі 127378,36 грн. за ТОВ «Трансмаг» щодо якого здійснено безпідставні витрати; стягнути з ТОВ «Трансмаг» кошти в сумі 127378,36 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок Інституту, в іншому випадку - стягнути з осіб, якими допущено безпідставне покриття витрат, шкоду в сумі 127378,36 грн. в порядку встановленому законодавством; відшкодовані збитки за 2010-2013 роки в сумі 127378,36 грн. перерахувати в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження» - підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Також, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що Державною фінансовою інспекцією у Дніпропетровській області в повній мірі не доведено правомірності своїх дій, натомість обґрунтування позовних вимог Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги - задовольнити.

Скасувати пункт 2 вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 04-03-05-15/3806 від 11.04.2014 року «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів».

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя Е.О. Юрков