Постанова № 41430571, 18.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа№ 910/13252/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Бондар С.О.-представник;

Від відповідача: не з"явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2014

у справі № 910/13252/14 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 95 380, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Натуре" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 95 380, 20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2014 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре" 95 380 грн 20 коп. заборгованості та 1 907 грн 60 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити оскаржуване рішення по справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 10 414,27 грн., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре" частково стягнувши з відповідача на користь позивача 84 965,93 грн. 93 коп.основного боргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 04.11.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 розгляд справи відкладено до 18.11.2014.

14.11.2014 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 18.11.2014 представник позивача надав свої пояснення по справі.

У судове засідання, призначене на 18.11.2014, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Натуре" (далі - позивач, постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 811 поставки товару (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 вказаного Договору позивач зобов'язується передати у власність покупця товар у відповідність з поданими покупцем замовлення, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник зобов'язаний поставити товар згідно замовлення покупця.

Вартість партії товару визначається в накладних, виписаних на підставі замовлення згідно з цінами, затвердженими сторонами в специфікації (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець перераховує кошти за поставлену партію товару після спливу 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 7.1 Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2014, а у частині не виконаних зобов'язань - до їх повного виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію за період з 27.12.2013 по 26.03.2014 на загальну суму 102 859, 80 грн, що підтверджується видатковими накладними за вказаний період, копії яких наявні в матеріалах справи.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що поставлену за Договором продукцію відповідач оплатив частково, а тому заборгованість відповідача за одержану ним продукцію на день звернення до місцевого господарського суду склала 95 380,20 грн, доказів зворотнього відповідачем не надано.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На виконання умов Договору, відповідач мав сплатити позивачу за видатковими накладними № 2723, 2725, 2726, 2727, 2728, 2729, 2730, 2731, 2732, 2733, 2734, 2735, 2736, 2737, 2738, 2739, 2740, 2741, 2742, 2743, 2744 від 27.12.2013 терміном до 10.02.2014 ; № 115, 116, 117, 118, 119 від 15.01.2014 терміном до 01.03.2014 ; № 166, 167, 168, 169, 170, 171 від 21.01.2014 терміном до 07.03.2014 ; № 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 355, 356 від 10.02.2014 терміном до 27.03.2014; № 519, 520, 521, 522, 523, 524, 525, 526, 527, 528 від 26.02.2014 терміном до 12.04.2014 ; № 672, 673, 674, 675, 676, 677, 678, 679, 680, 681, 682, 683, 684, 685, 686, 687 від 17.03.2014 терміном до 01.05.2014; № 829, 830 від 26.03.2014 терміном до 10.05.2014 - на загальну суму - 95 380, 20 грн.

Натомість, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції за Договором в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 95 380,20 грн.

В своїй апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що висновки суду щодо наявної у нього заборгованості у розмірі 95 380, 20 грн. не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до п.2.8 Договору, відповідач, як покупець, має право повернути товар який не користується попитом, чи товар, термін придатності якого до споживання сплинув.Керуючись зазначеним пунктом Договору, відповідач повідомленням від 09.06.2014 повідомляв позивача про залишки товару на суму 10 414,27 грн. в торгових точках відповідача з вимогою вивезти зазначені залишки товару.Таким чином, на думку скаржника, враховуючи залишки товару, які позивач зобов'язаний вивезти з магазинів відповідача на суму 10 414,27 грн., основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 84 965,93 грн., а не 95 380, 20 грн.

В судовому засіданні 18.11.2014 позивач заперечував проти отримання вказаного повідомлення про повернення товару. На підтвердження даної обставини відповідачем не надано жодних доказів (конверт з поштовим штемпелем, зворотнє поштове повідомлення з відміткою позивача і т.п.) які б свідчили про отримання позивачем вказаного повідомлення. Повідомлення про повернення товару, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 149) не має жодних ознак, які б підтверджували факт отримання його позивачем.

Крім того, підписаний без зауважень Акт звіряння взаємних розрахунків за період: квітень 2014-травень 2014 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуре" і Фізичною особи-підприємця ОСОБА_3, який міститься в матеріалах справи, свідчить про визнання скаржником свого боргу.

Таким чином, наведене скаржником в апеляційній скарзі не береться колегією суддів до уваги.

Отже, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновки Господарського суду міста Києва щодо стягнення з відповідача визначеної грошової суми обґрунтованими.

Сплату вказаної суми заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 95 380,20 грн. належним чином доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2014 у справі № 910/13252/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/13252/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська