ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/31145/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011
у справі № 2а-9000/10/1870
за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» в особі Сумської дистанції електропостачання Південної залізниці
до Державної податкової інспекції в м. Суми
про скасування податкових повідомлень - рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 14.10.2010 № 0006691501/0/79235. У задоволенні решти позову відмовлено.
ДПІ в м. Суми подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на обставини, з яких податковий орган виходив при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Статутне територіально-галузеве об'єднання «Південна залізниця» в особі Сумської дистанції електропостачання Південної залізниці в письмових запереченнях на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування за податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2010 № 0006691501/0/79235 до Сумської дистанції електропостачання Південної залізниці відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. слугували висновки невиїзної документальної перевірки, викладені в акті від 24.09.2010 № 7730/15-1/04737401/634, про порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), п.п. «б» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ), що полягало в неподанні структурним підрозділом податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал та за І півріччя 2010 року.
За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.10.2010 № 0006691501/0/79235, з метою доведення до платника податку нового строку сплати податкового зобов'язання відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 № 0006691501/1/79235.
Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.10.2010 № 0006691501/0/79235 та від 09.11.2010 № 0006691501/1/79235 на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340 грн.
Висновки податкового органу про зафіксовані в акті від 24.09.2010 № 7730/15-1/04737401/634 порушення ґрунтуються на тому, що визначена у Положенні про Сумську дистанцію електропостачання Південної залізниці діяльність позивача не є основною діяльністю залізничного транспорту Південної залізниці, відтак, обов'язок подавати податкову звітність покладено на структурний підрозділ.
Задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2010 № 0006691501/0/79235, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ДП «Південна залізниця» має право здійснювати консолідовану сплату податку на прибуток.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правова оцінка на підставі законодавства, що врегульовує спірні відносини.
Зі змісту положень п. 16.4 ст. 16 Закону № 334/94 ВР та абз. «б» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ вбачається, що обов'язок щодо подання у визначені строки податкових декларацій з податку на прибуток за податковий період, що дорівнює календарному кварталу та півріччю, поширюється лише на платників такого податку.
Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону № 334/94 ВР платниками податку на прибуток, що одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону № 334/94 ВР вбачається, що платниками податку є: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням.
При цьому Закон не ставить право на вибір консолідованого способу сплати податку на прибуток від залежно від здійснення відокремленими структурними підрозділами платника виключно основної діяльності залізничного транспорту.
Як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Сумська дистанція електропостачання Південної залізниці є відокремленим структурним підрозділом Південної залізниці, який не має статусу юридичної особи.
Судами достовірно встановлено на підставі наказу начальника Південної залізниці від 15.03.2005 № 51/н, що обов'язок щодо централізованої сплати податку на прибуток та подання загальної податкової декларації за звітний період покладено на Південну залізницю.
Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права - п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 № 334/94 ВР, у постанові від 16.04.2013 у справі за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, дійшов висновку, що закон не пов'язує вирішення питання щодо визначення суб'єкта права на сплату консолідованого податку на прибуток з терміном «основна діяльність залізничного транспорту».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України є обов'язковими для всіх судів України, які, своєю чергою, зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.
З огляду на наведену позицію Верховного Суду України та встановлені судами обставини щодо обрання Південною залізницею у відповідності до п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону № 334/94 ВР консолідованого способу сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток та подання загальної податкової декларації, до якої включаються дані Сумської дистанції електропостачання Південної залізниці, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності є неправомірним.
Враховуючи наведене, а також межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 41429598, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9000/10/1870. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: