ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" листопада 2014 р. м. Київ К/800/23370/13
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
при секретарі Сватко А.О.
за участю представників:
позивача - Баркова С.Є.,
відповідача - Української Т.О.,
Генеральної прокуратури України - Бараненка І.І.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ)
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013
у справі №2а-0870/3042/12
за позовом відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" (далі - Товариство)
до СДПІ
та Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі,
за участю прокуратури Запорізької області,
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетної заборгованості.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року Товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність СДПІ щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі висновку щодо суми ПДВ у розмірі 26 787 003 грн., яка підлягає відшкодування позивачеві за податковою декларацією за жовтень 2010 року;
стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 26 787 003 грн. та 1 124 457,98 грн. пені за несвоєчасне повернення цієї заборгованості.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2012 у позові відмовлено з тих мотивів, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 № 0000790801/0, за яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 26 787 003 грн., не закінчилася, у зв'язку з чим розглядувані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що рішенням суду в адміністративній справі № 2а-0870/202/11 (яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 № 0000790801/0) встановлено право позивача на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим за фактом набрання законної сили цим рішенням у відповідачів виник обов'язок вчинити передбачені законом дії для повернення позивачеві оспорюваної суми ПДВ з бюджету.
На вказану постанову СДПІ подано касаційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати цю постанову та відмовити у позові Товариства, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом положень пунктів 200.15, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, а також на невідповідність висновків цього суду фактичним обставинам справи.
На стадії касаційного розгляду справи позивачем подано заяву про відмову від позову. На обґрунтування цієї заяви Товариство зазначає, що питання щодо стягнення з бюджету оспорюваної за даним позовом суми бюджетної заборгованості з ПДВ було вирішено в досудовому порядку шляхом зарахування податковим органом цієї суми бюджетного відшкодування в рахунок бюджетної заборгованості позивача з ПДВ. У зв'язку з чим Товариством було відкликано виконавчий лист у даній справі, який Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі повернуло без виконання.
Відповідно до статті 219 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.
У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу (частина друга цієї статті).
Частиною другою статті 112 названого Кодексу визначено, що про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Аналогічні за змістом положення містяться і у пункті 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Умовою прийняття судом відмови від позову, як встановлено статтею 113 цього Кодексу, є відсутність порушення такою відмовою прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, що, в свою чергу, передбачає надання касаційним судом правової оцінки висновкам судів, покладеним в основі прийняття рішень зі спору.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування зазначеної суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.09.2010 по 30.09.2010 (оформленої актом від 29.12.2010 № 771/08-01/00191230), СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 № 0000790801/0, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року в розмірі 26 787 003 грн.
Зазначений акт індивідуальної дії було скасовано в судовому порядку постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 у справі № 2а-0870/202/11 (яка набрала законної сили 04.10.2011 за наслідками її перегляду в апеляційному порядку). Втім оспорювану за цим позовом суму ПДВ не було повернуто позивачеві з бюджету.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
З огляду на наведені положення Закону у податкового органу були відсутні підстави для відмови позивачеві у поверненні оспорюваної суми бюджетного відшкодування, оскільки достовірність нарахування бюджетного відшкодування, а також незаконність його зменшення відповідачем шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення було встановлено рішенням суду по справі № 2а-0870/202/11.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
А відтак апеляційний суд цілком правомірно задовольнив і позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства пені у сумі 26 787 003 грн.
З огляду на правильність та законність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції зі спору подана позивачами відмова від позову є такою, що не суперечить закону та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб та держави.
Згідно з частиною другою статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити СДПІ її правонаступником - спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
За таких обставин, керуючись статтями 55, 157, 160, 167, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Замінити спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби її правонаступником - спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
2. Прийняти відмову відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" від позову.
3. Визнати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 у справі № 2а-0870/3042/12 такою, що втратила законну силу.
4. Провадження у справі № 2а-0870/3042/12 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько
Судове рішення № 41429425, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 0870/3042/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: