Ухвала суду № 41429350, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 року м. Київ К/800/36304/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Рибченка А.О., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня

2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року

у адміністративній справі № 804/16434/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молагробізнес»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молагробізнес» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року позовні вимоги ТОВ «Молагробізнес» задоволено, визнано протиправними та скасовано прийняті Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року №0000622204 та №0000612204.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що в ході перевірки було встановлено нереальність здійснення господарських відносин, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Молагробізнес» операцій по ланцюгу з контрагентами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичною підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 21 червня 2013 року №0000622204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 569751 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 284875,50 грн.) та №0000612204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 672 120 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 336060 грн., з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 26 квітня 2013 року №1441/224/32495188 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Молагробізнес» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Шоковіта» за період вересень 2012 року , ТОВ «Лігран» за період березень, квітень, травень, червень 2012 року, ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» - травень, червень 2012 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст..198, п.201.1., ст.201 Податкового Кодексу України; п.п.14.1.27., п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14, п.п.138.1.1. п.138.1. ст.138 Податкового Кодексу України, в порушення яких занижено податок на прибуток підприємств: І кв. 2012 року на суму 206556,00 грн., IІ кв 2012 року на суму 315945,00 грн., III кв. 2012 року на суму 47250,00 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на нереальності здійснення господарських операцій позивачем ТОВ «Молагробізнес» з постачальниками ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран» та ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс, та відсутності об'єктів оподаткування та на юридичну дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ст44 Податкового кодексу України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Приймаючи рішення на користь платника податку, суди попередніх інстанцій виходили з того, що послуги, які надавалися позивачем контрагентам та послуги, котрі отримувались від них відповідають видам господарської діяльності позивача, підтверджені належним чином оформленими первинними документами та підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами, що свідчить про незаконність висновків та прийнятих рішень податкового органу, а матеріали проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не можуть бути враховані, без встановлення вироком суду, який набрав законної сили, порушення по даним фактам.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції зазначаючи наступне.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: перероблення молока, виробництво масла та сиру, будівництво житлових і нежитлових будівель, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

Суди попередніх інстанції встановили, що між позивачем та ТОВ «Шоковіта» укладено договір поставки продукції від 3 вересня 2012 року № 111/С, предметом якого є поставка масла крестьянского 72,5% у кількості 9000 кг. Фактичне виконання договору підтверджено: копіями договору, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, установчими документами контрагента - ТОВ "Шоковіта".

Між позивачем та ПП «Транс-Атлантика-Сервіс» укладено договір від 11 травня 2012 року № 65/С предметом якого є поставка будівельних матеріалів, послуги по ремонту приміщень та договір від 27 липня 2012 року № 79/С, предметом якого є поставка обладнання. Фактичне виконання договорів підтверджено копією договору, видаткових та податкових накладних, актів виконаних робіт за відповідними договорами та у вказаний період.

Також, між позивачем та ТОВ «Лігран» укладено договір поставки продукції від 1 березня 2012 року №44/С, предметом якого є поставка масла крестьянского 72,5% у кількості 21786 кг та цукор у кількості 135000 кг та договір поставки продукції від 10 травня 2012 року №64/С, предметом якого є поставка масла крестьянского 72,5% та цукру. Реальність проведеної господарської операції підтверджено копіями: договору, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, установчими документами контрагента - ТОВ «Лігран».

Первинні документи на виконання зазначених договорів, укладених між позивачем та його контрагентами належним чином складені.

Відповідно до п.п.138.2 ст. 138, - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 ст. 139 ПК України, - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Підпунктом 185.1 ст. 185 цього кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Аналіз вищенаведених вимог податкового законодавства свідчить, що правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, суди попередніх інстанцій правильно прийшли до висновку, що надані документи первинного та бухгалтерського обліку підтверджують фактичне придбання товарів та надання послуг, та позивач обґрунтовано довів про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню.

Якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: В.П.Юрченко

А.О. Рибченко

М.В.Сірош