Постанова № 41428836, 11.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2675/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

11 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.

секретар судового засідання: Лозінська Н.В.,

за участі:

представника позивача: Паламаря І.В.

представника відповідача: Агатія В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Облторгсервіс" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Облторгсервіс" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкового рішення ,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Облторгсервіс" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 12.05.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проведена камеральна перевірка Товариства з обмежено відповідальністю «Облторгсервіс» податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік.

За результатами перевірки складено акт №909/24-12-15-01/22846068 від 12.05.2014 року.

В ході перевірки виявлене та зафіксоване в акті порушення позивачем, встановленого п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

На підставі акту №909/24-12-15-01/22846068 від 12.05.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0013441501 від 26.05.2014 року про сплату штрафу у розмірі 10 % у сумі 32665,06 грн. по податку на прибуток приватних підприємств за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Позивач подавав заперечення на акт перевірки та оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак заперечення не були враховані, а скарги - залишенні без задоволення.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0013441501 від 26.05.2014 року про сплату штрафу у розмірі 10 % у сумі 32665,06 грн. по податку на прибуток приватних підприємств.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Облторгсервіс», суд першої інстанції виходив з того, що правильність висновків, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, підтверджена відповідачем в ході судового розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками та зважає на таке.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 49.18.3 п.49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Встановлено, що 02.04.2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «Облторгсервіс» подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій платником самостійно визначено суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 335500 грн.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

15.04.2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «Облторгсервіс» подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік №9091313214, в якій платником проведено зменшення нарахованої суми податку на 446888 грн. за рахунок включення до її складу сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених в 2013 році.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 126.1 статті 126 ПК України).

Суд першої інстанції вказує, що позивач у визначений строк не сплатив суму узгодженого грошового зобов'язання, а тому відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання. Разом з цим, суд першої інстанції вважає вірним, проведений відповідачем, обрахунок штрафу в якому сума податкового боргу становила 326650 грн.

В свою чергу, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Виходячи із змісту даного визначення, сума податкового боргу, яка в даному випадку використовується відповідачем для обчислення штрафу (3226650 грн.), становить суму несплаченого позивачем грошового зобов'язання і з відповідними донарахуваннями. Тобто, відповідач вважає, що позивач має грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 326650 грн.

Згідно із пп. 14.1.39. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем в декларації по податку на прибуток за 2013 рік задекларовано загальну суму до сплати в розмірі 446888 грн. Як вбачається з довідки №7841/10/24-12-20-02-13 від 27.05.2014 року ТОВ «Облтогрсервіс» сплачено авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 460075 грн.

Таким чином, на час подання позивачем декларації на прибуток за 2013 рік у нього рахувалась переплата по платежах з податку на прибуток в сумі 13187 грн. Отже, доводи відповідача та суду першої інстанції про наявність у позивача грошового зобов'язання з податку на прибуток, а тим більше податкового боргу, є помилковими.

Судом першої інстанції вказує, що дійсно позивачем було сплачено авансові платежі по податку на прибуток за 2013 рік, однак підставою для зарахування авансових платежів по податку на прибуток до бюджету є подача декларації.

Такий висновок є помилковим, адже згідно абз.4 п.57.1 ст.57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у м. Чернівці ГУ Міндоходів у Чернівецькій області було прийнято всупереч вимог чинного законодавства, а тому має бути скасоване.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Облторгсервіс" задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року скасувати .

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0013441501 від 26.05.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Облторгсервіс" судові витрати в розмірі 1096,2 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду буде складена в повному обсязі 18.11.2014р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.