Ухвала суду № 41428707, 11.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-6802/09/1570

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Вербицької Н.В.,судді -Димерлія О.О.при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2010 року публічне акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (надалі - позивач, ПАТ «Одеська ТЕЦ»» звернулось до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2008 року №0001031610/2, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1178349,00 грн., в тому числі 1122237,00 грн. - основний платіж та 56112,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року, позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі задоволено частково, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Висновок суду першої інстанцій про неправомірність зазначеного податкового повідомлення-рішення обґрунтований тим, що ВАТ «Одеська ТЕЦ» в податковому обліку з податку на прибуток за півріччя 2008 року (рядок 05.3 податкової декларації) правомірно збільшив суму валових витрат на 17880000,00 грн., що складає суму безнадійної заборгованість дебітора Комунального підприємства «Одеські теплові мережі».

В апеляційній скарзі СДПІ просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи полягають в наступному.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка декларації з податку на прибуток ПАТ «Одеська ТЕЦ» за 1 півріччя 2008 року за №9138.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 01.09.2008 року №341/16-1/05471158/38, згідно висновків якого встановлено порушення ПАТ «Одеська ТЕЦ»: п.16.4 п.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (у редакції Закону чинній на час виникнення правовідносин) та ч.3 абз.3 п.3.1 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143 (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), а саме, що при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2008 року, товариство допустило арифметичну помилку, що призвело до заниження податкового зобов'язання податку на прибуток на суму у розмірі 1122237,00 грн..

За змістом акту перевірки суть арифметичної помилки полягає в тому, що показники рядку 05.3 (17880000,00 грн.) декларації за 1 півріччя 2008 р. не збігаються з показниками рядка 05.3 (13220000,00 грн.) додатку К4 від 08.08.2008 року №9161 до декларації за 1 півріччя 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, СДПІ 08.09.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення №000060160/0, яким ПАТ «Одеська ТЕЦ» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1178349,00 грн. (у тому числі: за основним платежем - 1122237,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 56112,00 грн..

Рішенням ДПА в Одеській області за результатами розгляду повторної скарги від 10.11.2008 року №31658/10/25-021, податкове повідомлення - рішення СДПІ з ВПП у м. Одесі від 08.09.2008 року №000060160/0 скасовано в частині донарахованого податку на прибуток у розмірі - 45192,00 грн. та в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі - 2260,00 грн., в іншої частині залишено без змін, а скарга без задоволення.

На підставі зазначеного рішення СДПІ було прийняте податкове повідомлення - рішення від 26.12.2008 року №0001031610/2, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму у розмірі 1130897,00 грн. (у тому числі: за основним платежем - 1077045,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 53852,00 грн.).

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 року по даній справі зазначено про те, що висновок судів попередніх інстанцій стосовно статусу заборгованості ПАТ «Одеська ТЕЦ», суми якої позивач відніс до валових витрат за перше півріччя 2008 року, як безнадійної є правильним.

Разом з цим касаційною інстанцією зазначено, що для визначення звітного податкового періоду, в якому у позивач виникло право на віднесення до валових витрат суми непогашеної заборгованості КП «Одеські теплові мережі» слід встановити дату ліквідації цього підприємства, а враховуючи суперечливі висновки суду стосовно цієї обставини та відсутність у справі витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який би засвідчував обставини щодо правового статусу цього підприємства, дата ліквідації останнього не може вважатися встановленою в судовому процесі.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких касаційною інстанцією скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги за результатами нового розгляду справи, суд першої інстанції виходив з того, що в деклараціях з податку на прибуток за перший квартал та за перше півріччя 2008 року позивач в межах строку, передбаченого п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, правомірно відобразив в складі валових витрат (рядок 05.3 «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» податкової декларації) безнадійну кредиторську заборгованість КП «Одеські теплові мережі» в розмірі 17880000,00 грн., яка залишалась на непогашеною станом на момент внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25.04.2008 року запису про державну реєстрацію припинення вказаного боржника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Арбітражного суду Одеської області від 29.05.2001 року у справі №17-15/01-2411 з КП «Одеські теплові мережі» стягнуто на користь ВАТ «Одеська ТЕЦ» заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 56427011,64 грн.. Станом на 30.06.2005 рішення суду було виконано тільки в частині стягнення 9604719,00 грн. Заборгованість в решті суми (46822292,64 грн.) не сплачена.

Відповідно до пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР до валових витрат відносяться суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.

Згідно з п.1.25 ст.1 цього Закону безнадійною заборгованістю є: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно долученого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.3 а.с.79-80) комунальне підприємство «Одеські теплові мережі» припинено за рішенням засновників; запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесений до державного реєстру 28.04.2005 року за номером 15561110002006670.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що дебіторська заборгованість КП «Одеські теплові мережі» набула статус безнадійної з моменту скасування державної реєстрації КП «Одеські теплові мережі», а саме з 28.04.2005 року, колегія суддів вважає правильним.

Відповідно до абз.2 п.5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 15.1.1 п.15.1 ст.15 цього Закону строк давності встановлений як 1095 днів. Перебіг цього строку на виправлення платником податків самостійно виявленої помилки в раніше поданій податковій декларації розпочинається з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, в якій допущена помилка.

Оскільки право на віднесення до валових витрат суми непогашеної заборгованості КП «Одеські теплові мережі» у позивача виникло у другому кварталі 2005 року, тому позивач мав право включити до складу валових витрат цю заборгованість до 2 кварталу 2008 року включно.

Позивач таким правом скористався, включивши до складу валових витрат за І квартал та перше півріччя 2008 року безнадійну заборгованість КП «Одеські теплові мережі» в розмірі 17880000,00 грн..

Це підтверджується тим, що позивачем було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року від 31.07.2008 року № 849, яким до рядка 05.3 Декларації та Додатку К4, до рядків декларації 02.3, 05.3 та 23 було включено суму 4660000,00 грн. (частина безнадійної заборгованості). В декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року від 08.08.2008 року в рядку 05.3, задекларовано 17880000,00 грн..

Посилання податкового органу на невідповідність показника рядку 05.3 (17880000,00 грн.) декларації за 1 півріччя 2008 року та показника рядка 05.3 (13220000,00 грн.) додатку К4 від 08.08.2008 року №9161 до декларації за 1 півріччя 2008 року, є такими що не доводять факту заниження позивачем об'єкту оподаткування податковим на прибуток за цей період.

Сума 17880000,00 грн. відображена в декларації за півріччя 2008 року з наростаючим підсумком і складається з 4660000,00 грн., які включені уточнюючим розрахунком від 31.07.2008 року №849 до І кварталу 2008 року, та 13220000,00 грн., які включені до декларації за І півріччя 2008 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 листопада 2014 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Н.В. Вербицька О.О. Димерлій