Ухвала суду № 41428572, 06.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р. Справа № 876/8032/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутекс» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року у адміністративній справі №803/1127/14 за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутекс» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутекс» про стягнення податкового боргу в розмірі 135 152,99 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року позов задоволено повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутекс» в дохід Державного бюджету України податковий борг з земельного податку в сумі 135152, 99 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема вимог ст. 183-3 КАС України та норм процесуального права, оскільки справу розглянуто судом у відсутності представника відповідача, всупереч вимогам ст. 128 КАС України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язу із неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ТзОВ «Лутекс» зареєстроване 13.03.2002 року як юридична особа, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 03.07.2014 року №18934454. Відповідач взятий на облік в Луцькій ОДПІ 13.03.2002 року за №2587, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 14.12.2012 року №1660.

ТзОВ «Лутекс» 07.10.2013 року т 20.02.2014 року подано розрахунки до декларацій за землю, за 2013 рік в якому зазначено місячний платіж 11 467,42 грн., за 2014 рік в якому зазначено місячний платіж 10 648,74 грн.

З довідки про суми податкового боргу платника податків станом на 21.05.2014 року вбачається, що за ТзОВ «Лутекс» рахується податковий борг у сумі 135152,99 грн., який виник в результаті несплати земельного податку зазначеного в податкових розрахунках земельного податку №9062749753 від 07.10.2013 року та №9008997252 від 20.02.2014 року, які додані до декларацій.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податковий борг ТзОВ «Лутекс» підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунком сум податкового боргу, податковими розрахунками земельного податку №9062749753 від 07.10.2013 року та №9008997252 від 20.02.2014 року, зворотнім боком облікової картки платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначеній статтею 57 ПК України строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податковий борг у сумі 135 152,99 грн. залишається непогашеним. Про наявність суми податкового боргу свідчить облікова картка (зворотній бік) платника.

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога № 15-22 від 31.01.2014 року. Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Що стосується доводів апелянта про недотримання позивачем норм ст.183-3 КАС України, то такі судом до уваги не беруться, оскільки даний позов було подано прокурором міста Луцька в інтересах держави в особі Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутекс» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року у адміністративній справі №803/1127/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс