Ухвала суду № 41428476, 28.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 876/11151/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2013 року Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Фонд) за №113/07000 від 22 травня 2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині порушення позивачем абз.2 п.6, абз.1 п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266.

Також позивач просив зобов'язати відповідача провести перерахунок штрафної санкції та прийняти суму в розмірі 3673,98 грн. до заліку витрат, визнавши її такою, що не підлягає поверненню.

Постановою від 11 липня 2013 року Волинський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково та ухвалив визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №113/07000 від 22 травня 2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині зобов'язання Державної екологічної інспекції у Волинській області повернути до Фонду 3673,98 грн. витрат та застосування штрафу в сумі 1836,99 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Фонд подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що Державна екологічна інспекція у Волинській області неправомірно включила суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток до розрахунку середньоденного заробітку при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, що призвело до переплати допомоги за рахунок коштів Фонду в сумі 2194,47 грн.

Крім того, позивач при розрахунку допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 неправомірно включив суми відпускних, які нараховані за грудень 2012 року, що не входить до розрахункового періоду. Вказане порушення призвело до переплати в сумі 1479,51 грн.

За таких обставин, відповідач вважає правомірним рішення Фонду, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками перевірки Фонд склав акт від 08.05.2013 року, в якому зазначено, що Державна екологічна інспекція у Волинській області допустила порушення ст.37 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та абз.2 п.6, абз.1 п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 (далі - Порядок №1266).

Висновки Фонду базуються на тому, що: 1) всупереч вимогам абз.1 п.7 Порядку №1266 при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності до розрахунку середнього заробітку включалась сума грошової компенсації за невикористану відпустку, а також невірно визначалась кількість годин до оплати за рахунок коштів Фонду;

2) всупереч вимогам ст.37 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" в декількох випадках невірно визначався відсоток відповідно до страхового стажу і як наслідок розмір допомоги;

3) всупереч вимогам абз.2 п.6 Порядку №1266 при нарахуванні допомоги по вагітності і пологах застрахованій особі, яка працювала та сплачувала страхові внески менше ніж календарний місяць середньоденна заробітна плата обчислювалась із нарахованої заробітної плати, що являється вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок та сума відпускних ділилася непропорційно місяцям, на які припадають дні відпустки. Вказане порушення призвело до переплати коштів у розмірі 1479,51 грн. по лікарняному листку від 24.12.2012 року №690737 ОСОБА_1.

На підставі висновків вказаного акту Виконавчою дирекція Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняла рішення №113/07000 від 22.05.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій, за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Відповідно до цього рішення Державну екологічну інспекцію у Волинській області зобов'язано повернути неправомірно використані кошти - не прийняті до заліку витрати в сумі 4081,33 грн. та застосовано фінансові (штрафні) санкції в сумі 2040,66 грн..

Державна екологічна інспекція у Волинській області визнала встановлені під час перевірки порушення вимог ст.37 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" в частині зайво нарахованих коштів в сумі 407,35 грн., однак заперечує наявність порушення абз.2 п.6, абз.1 п.7 Порядку в частині невірного розрахунку середнього заробітку для визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах на загальну суму 3673,98 грн..

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення відповідача в частині зобов'язання Державної екологічної інспекції у Волинській області повернути до Фонду 3673,98 грн..

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними з таких підстав.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.7 Порядку №1266 середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України ,,Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (абз.1).

Статтею 2 Закону України ,,Про оплату праці" передбачено, що структура заробітної плати складається із основної та додаткової заробітних плат, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат

Відповідно до ч. 4 ст. 83 Кодексу законів про працю України за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданих працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Пунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року №5, визначено, що оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, є оплатою за невідпрацьований час та відноситься до фонду додаткової заробітної плати.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що грошова компенсація за невикористану відпустку є компенсаційною виплатою, що включається до фонду додаткової заробітної плати працівника, з якої сплачуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому у відповідності до абз.1 п.7 Порядку №1266 така компенсація повинна включатись в розрахунок середнього заробітку для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням.

Таким чином, позивач правомірно включив до сум відшкодування Фондом витрат по оплаті лікарняних на суму 2194,47 грн.

Пунктом 6 Порядку №1266 визначено, що у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обчислюється з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку (абз.2).

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівників то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, з урахуванням вимог пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що страховий випадок по ОСОБА_1, за яким повинна виплачуватись допомога по вагітності та пологах, настав у грудні 2012 року. В листопаді 2012 року ОСОБА_1 була виплачена сума відпускних за період щорічної відпустки, яка припадала на листопад та грудень 2012 року.

Оскільки загальна сума відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення була виплачена у листопаді 2012 року, з неї були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що така виплата правомірно включена позивачем до розрахунку середнього заробітку при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем абзацу 2 пункту 6 Порядку №1266 в частині безпідставного відшкодування Фондом витрат по оплаті допомоги по вагітності та пологах на суму 1479,51 грн. є помилковим, а прийняте на підставі цих висновків рішення є протиправним.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає правомірними висновки суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача №113/07000 від 22 травня 2013 в частині зобов'язання Державної екологічної інспекції у Волинській області повернути до Фонду 3673,98 грн. витрат та застосування штрафу в сумі 1836,99 грн. (50% від суми порушення).

Доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 803/1271/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим