Ухвала суду № 41428473, 28.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 876/12034/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом державного комунального підприємства ,,Реконструктор" до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

17 червня 2013 року державне комунальне підприємство (ДКП) ,,Реконструктор" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі-ДПІ у м. Івано-Франківську) за №0000872302 від 14.03.2012 року.

Постановою від 10 вересня 2013 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Івано-Франківську подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини що податковий орган обґрунтовано провів перерахунок ставки земельного податку на підставі довідки про нормативно грошову оцінку земельної ділянки по вул. Василишина, 20, площею 15 295 кв.м. (землі промисловості), яка знаходиться в користуванні ДКП ,,Реконструктор" .

За таких обставин, податковий орган вважає правомірним податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків позапланової виїзної документальної перевірки ДКП ,,Реконструктор" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, оформленої актом за № 2107/23-2/03334701 від 27.02.2012 року, ДПІ у м. Івано-Франківську 14 березня 2013 року прийняла податкове повідомлення-рішення за №0000872302, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з земельного податку юридичних осіб на загальну суму 34024,85 грн., з яких 30243,44 грн. основного платежу та 3781,41 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача на порушення вимог підпункту 14.1.147 пункту14.1 статті 14, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України допустило заниження земельного податку за 2011 рік на суму 30243,44 грн..

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що у користуванні ДКП ,,Реконструктор" знаходиться земельна ділянка площею 15295 кв.м, яка розташована в м.Івано-Франківську по вул.Василишина, 20 із цільовим призначенням земельної ділянки - для виробничих цілей.

Згідно поданого ДКП ,,Реконструктор" до ДПІ в м. Івано-Франківську податкового розрахунок земельного податку на 2011рік позивач задекларував до сплати 15542,14 грн., на місяць - 1295,17 грн.

Під час перевірки податковий орган на свій запит отримав відповідь управління Держкомзему у м.Івано-Франківську від 22.02.2012 року за № 181/10/58, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться по вул. Василишина, 20, площею 15295 кв.м. для виробничих цілей становить 4578492,76 грн.: за 2011р. - 299,35 грн. за 1 кв.м.

На підставі наданої нормативної грошової оцінки земельної ділянки ДПІ в м. Івано-Франківську проведено розрахунок плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, згідно якого розмір плати за землю для позивача на 2011 рік складає 45785,58 грн. (15295 кв.м. х 299,35 грн. х 1%), на місяць - 3815, 46 грн. (45785,58 грн.: 12 міс.).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

За змістом пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкові зобов'язання із земельного податку позивачем визначені на підставі бази оподаткування, виходячи із нормативно-грошової оцінки земель міста Івано-Франківська, яка затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 12.03.1999 року.

Податковий орган провів перерахунок, виходячи із довідки про нормативно-грошову оцінку земель міста Івано-Франківська, виданої управлінням Держкомзему у м.Івано-Франківську на підставі рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року ,,Про затвердження матеріалів нормативно-грошової оцінки земель міста Івано-Франківська".

Пунктом 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року ,,Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська" введено в дію на території Івано-Франківської міської ради нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка вступила в силу з дати прийняття цього рішення.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року, визнано незаконним пункт 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року ,,Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська".

В ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено, що суд касаційної інстанції прийшов до переконливого висновку про неправомірність рішення відповідача в частині введення в дію нової грошової оцінки в середині бюджетного року, оскільки грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, який вноситься до держбюджету та формує його доходну частину.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки воно прийняте на підставі ставки земельного податку, обрахованої з грошової оцінки землі згідно рішення, яке втратило чинність.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі № 809/1891/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим