Ухвала суду № 41428282, 11.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11344/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Пенсійного фонду України та Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконними постанов про стягнення з боржника виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, в якому, просила визнати протиправним та скасувати наказ ПФУ №169-0 від 26 червня 2013 року «Про припинення державної служби ОСОБА_3.», наказ ГУ ПФУ в м. Києві від 3 липня 2013 №313/к; поновити позивача на посаді першого заступника начальника ГУ ПФУ в м. Києві з 2 липня 2013 року, тобто з дати припинення державної служби; стягнути з відповідача та третьої особи середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно було прийнято оскаржуваний наказ, оскільки у актах службового розслідування вказано, що вона вчинила корупційне правопорушення, а відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII передбачено порядок припинення державної служби у разі вчинення корупційного діяння у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець, копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. Вважає, що ніхто не вправі звинувачувати її та звільняти з займаної посади за корупційне правопорушення до того часу, поки не вступить в силу відповідне рішення суду, яким буде встановлена її вина. Посилається на те, що в період з 17 червня 2013 року по 16 липня 2013 року вона перебувала на лікарняному, про даний факт листом від 17 червня 2013 року повідомила ГУ ПФУ в м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2014 року справа К/800/3668/14 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Судом касаційної інстанції було встановлено, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою, тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в органах Пенсійного фонду України працює на різних посадах з вересня 2001 року. На посаді першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 30.06.2011 року, має десятий ранг державного службовця, та прийнято Присягу державного службовця 24.07.1994 року.

Відповідно до наказу Пенсійного Фонду України від 26.06.2013 року №169-о, за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено перебування на державній службі ОСОБА_3, першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Наказом Головного управління Пенсійного фонду України від 03.07.2013 року № 313/к наказано оголосити наказ Пенсійного фонду України від 26.06.2013 №169-0 «Про припинення державної служби ОСОБА_3.». Датою припинення державної служби ОСОБА_3 згідно вказаного наказу є 02 липня 2013 року.

Службовим розслідуванням, проведеним згідно з наказом від 07.06.2013 року № 63 стосовно першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_3, встановлено, що остання використала можливості, пов'язані з її службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди іншою юридичною особою у вигляді не застосованих фінансових санкцій на суму 163 428,12 грн.

Відповідно до наказу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 50 від 23.05.2013 року «Про проведення службового розслідування щодо службової записки начальника управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Жовнір В.П. по факту незаконного внесення змін в інформаційну базу даних відділу доходів АРМОССВ 2 ввіреного йому управління» комісією Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві проведено службове розслідування, результати якого оформлено актом службового розслідування від 31.05.2013 року.

Згідно акту службового розслідування від 31.05.2013 року, 21.05.2013 року до заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Колошмай Г.В. зі службовою запискою звернувся начальник управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Жовнір В.П. в якій повідомив, що 21 травня 2013 року в робочому порядку до останнього звернулась його перший заступник - Руденко О.М. та повідомила про те, що в період перебування її у відпустці, з 10.05.2013 року по 19.05.2013 року, при нез'ясованих обставинах, без її погодження, невідомою посадовою особою були внесені зміни в інформаційну базу доходів АРМ ОССВ 2 відносно приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» за січень 2011 року, внаслідок чого зникла можливість виставлення фінансових санкцій на суму 163 428,12 грн.

Під час проведення перевірки комісія дійшла висновку, що посадові особи - ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, нехтуючи обов'язками державного службовця, зловживаючи наданою їм владою перевищили свої службові повноваження, що призвело до корупційного правопорушення, яке в подальшому призвело до неправомірного втручання в інформаційну базу даних відділу доходів Управління ПФУ в Шевченківському районі м. Києва АРМ ОССВ 2 з метою службового підроблення.

Комісією запропоновано начальнику Головного управління ПФУ в м. Києві Харитончуку М.В., вирішити питання в ПФУ щодо доцільності перебування на керівній посаді першого заступника начальника Головного управління ОСОБА_3

Відповідно до п.2 Порядку у проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, на підставі наказу Пенсійного фонду України від 07.06.2013 № 63 з 10.06.2013 року по 14.06.2013 року проведено службове розслідування стосовно першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_3 з метою перевірки фактів, викладених у листі начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Харитончука М.В. від 04.06.2013 року № 13639/07.

За результатами перевірки складено акт службового розслідування від 14.06.2013 року, згідно якого 21.02.2011 року приватним підприємством «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.», що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, було подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011 року. Звіт був поданий на паперових носіях, завірений підписом керівника та скріплений печаткою, разом з електронною формою на електронному носії інформації. Звіт було оброблено та завантажено до центральної бази даних системи персоніфікованого обліку та системи обліку сплати страхових внесків.

У рядку 3.1.1 «Нараховано єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої роботодавцями, відповідно до класу професійного ризику виробництва» вищевказаного звіту та у рядку 8.1 таблиці 1 додатку 4 зобов'язання і сплати єдиного внеску відсутнє. Дані звіту у паперовій та електронній формі співпадають.

15.05.2013 року платником було повторно надіслано звіт за січень 2011 року в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. Звіт не був прийнятий, оскільки в системі був завантажений чинний звіт.

17.05.2013 року в електронній системі обліку сплати страхових внесків в зазначеній звіт платника невідомою особою незаконно були внесені зміни в таблицю 1 додатку 4, а саме у рядку 3.1.1 відображено нарахування єдиного внеску у сумі 326 856,24 грн., та збільшено на зазначену суму відповідні зобов'язання у рядках 3.1, 3. 8.1 та 8. Вказані зміни не відповідають показникам звіту платника на паперових носіях.

Згідно з усними та письмовими поясненнями Жовніра В.П., начальника правління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, 21.05.2013 року йому особисто зателефонувала ОСОБА_3 та зажадала, щоб він доручив відділу звітності прийняти від приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» новий звіт за січень 2011 року в паперовій формі. Свою вимогу вона аргументувала тим, що в електронну базу оновлений звіт вже введений, залишилося замінити паперовий варіант. Необхідність заміни звіту ОСОБА_3 пояснила допущенням помилки управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва при прийнятті звіту платника у тому 2011 року. Жовнір В.П. відповів, що давати таке доручення відділу звітності він не буде.

ОСОБА_7, перший заступник начальника управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, пояснила, що 17.05.2013 року їй дзвонили ОСОБА_12, начальник відділу аудиту ефективності управління внутрішнього аудиту головного управління, та ОСОБА_10, головний спеціаліст цього ж відділу, з проханням дати вказівку працівнику відділу звітності управління Фонду в районі ОСОБА_7 замінити паперовий звіт приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» за січень 2011 року на новий. ОСОБА_7 відповіла відмовою. В свою чергу ОСОБА_12 та ОСОБА_10 особисто принесли та залишили вищевказаний паперовий звіт у головного спеціаліста відділу надходження доходів управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_13 для ОСОБА_7, яка перебувала у цей день у відпустці, з метою подальшої його заміни.

ОСОБА_12 в своєму поясненні від 22.05.2013 року на ім'я начальника Головного управління зазначила, що вона та ОСОБА_10 вчиняли дії щодо заміни звіту приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» за січень 2011 року на виконання усної вказівки ОСОБА_3

ОСОБА_3 в своїх поясненнях від 05.06.2013 року на ім'я в. о. Голови правління Фонду ОСОБА_14 та від 11.06.2013 року на ім'я голови комісії з проведення службового розслідування Пенсійного фонду України визнала факт її звернення до ОСОБА_15 щодо вирішення питання зі звітністю приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» за січень 2011 pоку, a також до Жовніра В.П., який, за її поясненням, це питання вирішив.

В зв'язку з викладеним, комісія Пенсійного фонду України з проведення службового розслідування дійшла висновку, що в діях ОСОБА_3 вбачається використання наданих їй можливостей з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою у вигляді не застосованих фінансових санкцій на суму 163 428,12 грн., та запропоновано притягнути її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади, невідкладно направити матеріали службового розслідування стосовно першого заступника начальника головного управління в м. Києві ОСОБА_3 до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

ОСОБА_3 не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (із змінами та доповненнями) громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу.

Відповідно до прийнятої Присяги державний службовець зобов'язаний вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Статтею 10 Закону України «Про державну службу» визначено основні обов'язками державних службовців, якими є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Пунктом 3.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФ України від 30.04.2002 №8-2, визначено повноваження начальника управління, зокрема, він: 1) здійснює керівництво Управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; 2) подає регіональному управлінню Фонду для затвердження штатний розпис Управління та кошторис видатків на його утримання; 3) забезпечує виконання доведених регіональним управлінням Фонду показників доходів та видатків; 4 затверджує регламент роботи і правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про структурні підрозділи Управління, посадові інструкції працівників Управління; 5) здійснює добір кадрів в Управління, формує кадровий резерв на відповідні посади; 6) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з відповідним регіональним управлінням начальників структурних підрозділів Управління, призначає на посади інших державних службовців та працівників Управління, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до відповідальності (крім своїх заступників); 7) порушує перед керівником відповідного регіонального управління питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності; 8) видає у межах компетенції Управління накази з питань діяльності Управління, які є обов'язковими для виконання його працівниками; 9) у встановленому порядку розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно з законодавством, виносить рішення про застосування фінансових санкцій; 10) у межах своєї компетенції розпоряджається коштами та майном Управління; 11) представляє Управління в державних органах, громадських організаціях, без доручення підписує документи від імені Управління; 12) вносить у разі потреби на розгляд регіонального управління пропозиції з питань діяльності Фонду; 13) розподіляє обов'язки між своїми заступниками; 14) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

У відповідності до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, у разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу Пенсійного фонду за місцем взяття на облік. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

В разі виявлення страхувальником самостійно недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями на одну застраховану особу разом з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей.

У разі виявлення органом Пенсійного фонду недостовірних відомостей про застрахованих осіб, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, Пенсійний фонд протягом двох робочих днів повідомляє страхувальника про виявлення недостовірних даних. Страхувальник подає до відповідного органу Пенсійного фонду протягом наступних десяти робочих днів необхідні скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних даних про застраховану особу та одночасно початкові документи із зазначеними правильними відомостями на одну застраховану особу.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний 2й або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Так, колегією суддів встановлено, що ПП «Представництво АББОТТ Лабораторіз С. А.» з метою усунення помилок за попередні періоди необхідно було у звіті за наступний звітний період в розділі 6 (Донарахування та\або доутримання єдиного внеску в зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх періодах) виправити зазначену помилку, а тому заміна раніше поданих звітів є грубим порушенням законодавства в галузі адміністрування єдиного внеску.

Платіжним дорученням від 05.08.2013 року ПП «Представництво АББОТТ Лабораторіз С. А.» на рахунки УПФУ у Шевченківському районі м. Києва сплачено суму штрафних санкцій 163 428,12 грн. згідно рішення № 4050 від 30.07.2013 року.

Так, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач усвідомлюючи, що заміна раніше поданих звітів ПП «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» на нові, та розуміючи, що такими діями надає необґрунтовану перевагу перед іншими платниками у вигляді не застосованих штрафних санкцій, спрямувала свої дії на настання вказаних наслідків, чим вчинила грубе порушення законодавства в галузі адміністрування єдиного внеску; бажала настання наслідків, які суперечать інтересам держави та застрахованих осіб.

Згідно п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Так, обґрунтовуючи свою постанову, суд першої інстанції послався на постанову Верховного Суду України від 01.10.2013 року у справі №21-259а13, в якій зазначено, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Тобто звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою.

Колегія суддів, також, звертає увагу на те, що за змістом пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» підставами захисту порушеного права звільненої особи може бути не тільки звільнення без законних підстав, а й порушення порядку його проведення.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 травня та 04 червня 2013 року (№№ 21-403а12, 21-167а13 відповідно).

Колегія суддів, встановивши обставини справи, також, вважає, що ОСОБА_3, як працівник державного органу, допустила порушення Присяги державних службовців в частині суворого дотримання Законів України.

Однак, під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_3 в період з 17.06.2013 року по 07.07.2013 року перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серія АВО № 729624, та продовжувала хворіти, що підтверджується листками непрацездатності серія АВЯ № 411593 з 01.08.2013 року по 14.08.2013 року, серія АГЕ № 967410 з 20.08.2013 року по 10.09.2013 року, серія АВЮ № 902115 з 11.09.2013 року по 29.10.2013 року, серія АГА № 903381 з 30.10.2013 року по 08.11.2013 року.

Так, згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Таким чином, враховуючи, що в період видання спірних наказів позивач перебувала на лікарняному, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачами порушено вимоги ст. ст. 40, 43 Кодексу законів про працю України під час звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, що потягнуло за собою не дотримання встановленої трудовим законодавством процедури звільнення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ Пенсійного фонду України № 169-0 від 26.06.2013 року «Про припинення державної служби ОСОБА_3.», наказ Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.07.2013 №313/к видано відповідачами всупереч положенням чинного законодавства та з перевищенням своїх повноважень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст.160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України та Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.